Ухвала суду № 46964273, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 804/8401/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Кругового О.О. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01 грудня 2014 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 09 грудня 2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року

у справі № 804/8401/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15 травня 2014 року № 110100000/2014/200071/1 та картки відмови у митному оформленні товарів від 15 травня 2014 року №110100000/2014/00147.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200071/1 від 15 травня 2014 року та картку відмови в митному оформленні №110100000/2014/00147 від 15 травня 2014 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво Дніпропетровської митниці Міндоходів Дніпропетровською митницею ДФС.

У судовому засіданні представник Дніпропетровської митниці ДФС наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» та «EM TRADING H.K. LIMITED» укладено контракт від 24 травня 2013 року №2405НК/13, за умовами якого позивачем придбано товар (холоднокатані нержавіючі листи марки сталі АISI 304 АSТМ А240 поверхня ВА 0.4x1000x2000 mm, холоднокатані нержавіючі листи марки сталі АІSI 304 АSТМ А240 поверхня ВА 0.5x1000x2000 mm, холоднокатані нержавіючі листи марки сталі АISI 430 АSTM A240 поверхня ВА 04х1000х2000mm).

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» подана митна декларація від 14 травня 2015 року №110100000/2014/211669, відповідно до якої позивачем митна вартість товару визначена за методом № 1 за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Разом із митними деклараціями до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару у відповідності до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України подавались: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 30 листопада 2012 року №10387, коносамент від 28 березня 2014 року №TSNODS000370, інвойс від 24 березня 2014 року №20140324, пакувальний лист від 24 березня 2014 року №20140324, страховий поліс від 27 березня 2014 року №ATAY06424214Q0005070, доповнення до зовнішньоекономічного договору від 17 березня 2014 року №2, доповнення до зовнішньоекономічного договору від 24 січня 2014 року №4, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24 травня 2013 року №2405НК/13, сертифікат про походження товару від 26 березня 2014 року №ССРІТ0801400082879, екологічна декларація від 29 квітня 2014 року №29126; сертифікат якості від 17 березня 2014 року, платіжне доручення від 10 лютого 2014 року №61, платіжне доручення від 14 березня 2014 року №67.

Між тим, Дніпропетровською митницею Міндоходів винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 15 травня 2014 року №110100000/2014/200071/1 та направлено картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00147. У картці відмови зазначено, що позивачу необхідно подати нову вантажну митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 15 травня 2014 року №110100000/2014/200071/1.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, стали розбіжності в документах, а також те, що декларантом заявлено неповні відомості стосовно митної вартості.

Так, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В рішенні про коригування митної вартості, відповідач зазначив, у морському коносаменті від 28 березня 2014 року №TSNODS000370 зазначено інший морський транспортний засіб, ніж той що прибув в порт призначення згідно екологічної декларації №29126 від 29 квітня 2014 року. У наданому до електронної митної декларації коносаменті від 28 березня 2014 року №TSNODS000370 та у морському коносаменті №ODS-ZS28, який додатково надіслано декларантом окремим повідомленням, зазначені різні порти завантаження. У контракті від 24 травня 2013 №2405НК/13 у пункті 4.5. зазначено про наявність експортної митної декларації, але до митного оформлення експортна митна декларація не надана. Наданий страховий документ від 27 березня 2014 року №ATAY06424214Q000507О посилається на вартість товару (60152 дол. США) за інвойсом №HGLH140193AB. У документах митного оформлення наявний інвойс №20140324 від 24 березня 2014 року на суму 56324,73 дол. США. Вартість товару, що оцінюється, була визначена за інвойсом №20140324 від 24 березня 2014 року, а зобовязання та витрати по страхуванню пізніше 27 березня 2014 року страховим документом №ATAY06424214Q000507О.

Враховуючи наявну у органу доходів і зборів інформації щодо товарів: №1 МД №100270001/2014/207900 від 06 травня 2014 року з митною вартістю 2,86 дол. США за кг відповідач дійшов висновку, що рівень ціни заявленої декларантом товару становить 2,825 дол. США за кг; №2 МД №110100000/2014/207430 від 27 березня 2014 року з митною вартістю 3 дол. США за кг рівень ціни заявленої декларантом товару становить 2,685 дол. США; №3 МД №110100000/2014/211436 від 13 травня 2014 року з митною вартістю 1,9 дол. США за кг рівень ціни заявленої декларантом товару становить 1,865 дол. США за кг, у звязку з чим спірним рішенням митну вартість товару, отриманого позивачем, було скориговано до відповідного рівня на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до статті 60 Митного кодексу України. У зв'язку з чим, у митниці виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що зумовило необхідність витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Проте, на вимогу відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС» відмовилось від надання додаткових документів.

Разом з тим, судом встановлено, що під час подання позивачем вантажної митної декларації для митного оформлення вантажу були надані усі обов'язкові документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Частинами 1, 3 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжності, а їх данні піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару.

Позивачем для оформлення товару за першим методом надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, окрім того відповідач не врахував додатково наданих документів, а саме: коносаменту №ODS-ZS28 від 30 квітня 2014 року, яким підтверджується зміна морського транспортного засобу під час перевезення вантажу з країни виробника до порту прибуття, наслідком чого є й зміна портів завантаження, також додатковою угодою до контракту від 17 березня 2014 року №2, яка була надана позивачем до митного органу під час оформлення товару, у пункті 4.5 відсутнє положення про надання покупцю експортної митної декларації, у зв'язку з чим митним органом безпідставно застосовано резервний метод митної вартості товару.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документом, який підтверджує митну вартість товарів, є, якщо здійснювалося страхування, страховий документ, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зі змісту страхового документу від 27 березня 2014 року №ATAY06424214Q000507О вбачається, що сума в розмірі 60152 дол. США є страховою сумою, а не вартістю застрахованого товару, отже відомості про вартість страхування наявні; рахунок № HGLH140193AB, зазначений в страховому документі, стосується відносин, що виникли за даним страховим полюсом, а не відносин за зовнішньоекономічним контрактом та інвойсу № 20140324 від 24 березня 2014 року. Відношення страхового документу від 27 березня 2014 року №ATAY06424214Q000507О до товару, з приводу митного оформлення якого виник спір, підтверджується зазначеною в такому документів датою відвантаження 28 березня 2014 року та зазначенням морського судна CSCL URANUS V0029 W, який був визначений первісно, до зміни морського транспортного засобу під час перевезення вантажу з країни виробника до порту прибуття.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕССЕРВІС».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:І.Ю. Богданенко

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:Ю.М. Дадим