Рішення № 46952918, 15.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

15 липня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Панченка М.М., Качана В.Я.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року,

встановила:

28.01.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2004818815 від 22.07.2013 р. в сумі 24 681,99 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 22 липня 2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №2004818815, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000 грн. на строк до 22 липня 2016 р., розмір процентної ставки - 0,01% річних.

Право вимоги по вказаному кредитному договору ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відповідно до умов укладеного між ними договору факторингу №21/07/2-14 від 21.07.2014 р., про що листом від 01.08.2014 р. було повідомлено відповідача.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредиту станом на 30.12.2014 р. виникла заборгованість в розмірі 24 681,99 грн., що складається: з залишку заборгованості за кредитом в розмірі 20 000 грн.; нарахованих відсотків в розмірі 1,99 грн.; комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4 680 грн.

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував тієї обставини, що позивач є новим кредитором. На підтвердження вказаної обставини позивачем було надано належним чином завірену копію договору факторингу №21/07/2-14 від 21.07.2014 р., підписаного уповноваженими особами та скріпленого печатками юридичних осіб. Також було надано витяг з додатку №1 до даного договору, підписаний представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна». На підтвердження правильності вказаного витягу в судовому засіданні будуть надані оригінали вказаних документів для огляду. Крім цього, невірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду доказів заборгованості, яка утворилася на день передачі права вимоги за договором факторингу.

В судовому засіданні представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Зотов О.В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 липня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2004818815.

У відповідності до умов вказаного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: на споживчі цілі 20 000 грн., строком з 22 липня 2013 р. по 22 липня 2016 р., розмір процентної ставки 0,01% річних. За обслуговування кредитом позичальник щомісяця, одночасно з погашенням суми кредиту і процентами, сплачує комісію, розмір якої зазначений в графіку платежів, що є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до додатку №1 до вказаного договору, плата по кредиту (комісія) становить 1,95% від суми кредиту щомісячно.

21 липня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» (клієнт) та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (фактор) укладено договір факторингу №21/07/14 (а.с.20).

За умовами вказаного договору клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі портфеля заборгованості. Реєстр боржників наведений в додатку №1 до цього договору.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до витягу з додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 21.07.2014 р. заборгованість відповідача становить 24 681,99 грн. При цьому самого договору купівлі-продажу кредитного портфелю суду надано не було. За відсутності належних доказів на підтвердження того, що у позивача виникло право вимоги до відповідача, а також доказів на підтвердження розміру заборгованості, яка утворилась на день передачі права вимоги за договором факторингу, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки останній ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин справи.

Судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не дотримано вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, відповідно до яких суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставинам справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження тієї обставини, що відповідач ОСОБА_1 входить до реєстру боржників, наведеного в додатку №1 до договору факторингу №21/07/14 від 21 липня 2014 р., позивачем до позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 21.07.2014 р. (а.с.24).

Розглянувши справу у відсутність представника позивача та не усунувши вказане протиріччя в назві витягу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.

Як вбачається з витягу з додатку 1 до договору факторингу №21/07/14 від 21.07.2014 р., доданого до апеляційної скарги, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту за договором НОМЕР_1 від 22.07.2013 р. становить 20 000 грн., а за нарахованими доходами (%) згідно умов договору - 4 681,99 грн. (а.с.86).

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду документів, які б підтверджували відступлення права вимоги ПАТ «ОТП Банк» по кредитному договору №2004818815 від 22.07.2013 р. є необґрунтованими.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки жодних доказів виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.18), який наданий суду ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ніким не спростований, колегія судів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Допущені судом першої інстанції порушення норм права в частині неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 370,23 грн. ( 246,82 грн. + 123,41 грн.).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» ( 03618, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, код ЄДРПОУ 36789421, р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2004818815 від 22.07.2013 р. в сумі 24 681,99 грн. ( двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 99 коп.), судові витрати по сплаті судового збору в сумі 370, 23 грн. (триста сімдесят гривень 23 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді:

Справа №22 -ц/796/9394/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.

Доповідач в суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.