Рішення № 4695287, 05.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2009 р. Справа № 11/183

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі -Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача -Жорник В.І за довіреністю, відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 284750 грн. 76 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 284750 грн. 76 коп. боргу за поставку товару, здійснену на умовах укладеного сторонами договору про діяльність в якості дистриб'ютора, з урахуванням пені, річних, інфляційних та штрафу. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 02 липня 2007 року між іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" ( позивач ) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 ( відповідач ) договору №5/07/07 про діяльність в якості дистриб'ютора, позивач поставляв відповідачу товар, за який останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні факт існування заборгованості визнала та заявила клопотання про відстрочення виконання рішення з подальшою розстрочкою платежу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

На підставі укладеного сторонами договору про діяльність в якості дистриб'ютора №136/08-10 від 02 липня 2007 року позивач поставляв відповідачу товар на загальну суму 243900 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними ХЗШЗ16.18.08.2008/502/а від 18.08.08р., ХЗШЗ16.31.08.2008/505/а від 31.08.08р., ХЗШЗ16.28.09.2008/507/а від 28.09.08р. Товар отримав представник відповідача ОСОБА_3 по довіреності №280039 серія ЯПИ від 01.09.2008 року та довіреності №280082 серія ЯПИ від 29.09.2008 року.

Згідно п.6 додаткової угоди №1 від 02.06.08 року до Договору, відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату отриманого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 30 календарних днів з моменту поставки. П.п. 17 та 18 додаткової угоди сторони визначили відповідальність відповідача за прострочку оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, обов'язок сплати інфляційних, 30 % річних а також штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідачем, в порушення умов договору, вартість отриманих товарів була сплачена лише частково у сумі 32920 грн. 55 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору №5/07/07 від 02 липня 2007 року та додаткової угоди до нього. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар.

Таким чином у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару належним чином не виконував, заборгувавши позивачу 210979 грн. 45 коп.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню, інфляційні та 30% річних.

Однак позивачем зроблено невірний розрахунок вказаних сум, а саме без врахування змін до договору щодо строку проведення розрахунку за отриманий товар (30 днів).

Після проведеного перерахунку суд вважає, що до стягнення з відповідача підлягає 8875,42 грн. пені, 11094,29 грн. річних, 5497,76 грн. інфляційних.

Вимога щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати боргу задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст.. 91 ЦК України встановлено, що: 1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За умовами укладеного сторонами договору за прострочення оплати вартості отриманого товару передбачена відповідальність у вигляді неустойки, а саме пені та штрафу. Одночасне застосування відповідальності одного виду за одне правопорушення суперечить Конституції України, а тому не може бути застосоване судом.

Клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду з посиланням на важкий фінансовий стан задоволенню не підлягає, оскільки названі відповідачем обставини не можуть бути підставою для такої відстрочки.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", 61124, м. Харків, вул.. Гагаріна, 167/1, код 34861034 -210979 грн. 45 коп. боргу, 8875 грн.42 коп. пені, 5497 грн. 76 коп. інфляційних, 11094 грн. 29 коп. річних, 2364 грн. 47 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань