Рішення № 4695240, 17.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" березня 2009 року Справа № 20/31/1-20/36

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

16500, АДРЕСА_1, м.Бахмач, Чернігівська обл.

адреса для листування: 14032, АДРЕСА_2;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Племінний завод „Тростянець”

16742, вул. Леніна, 4а, с.Тростянець, Ічнянського р-ну, Чернігівської обл.;

предмет спору: про стягнення 20180,00 грн. боргу, 1705,14грн. інфляційних, 250,04грн.

річних

та зустрічним

позовом про : визнання недійсними договорів оренди від 10.04.2008р. та від 27.05.2008р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2- (дов. №018199 від 09.02.2009р.)- представник;

від відповідача : не з'явились;

в с т а н о в и в :

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Підприємець) подано позов до господарського суду Чернігівської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Тростянець»(далі - Товариство) 20180,00 грн. боргу за договорами оренди транспортного засобу від 27.05.2008р. б/н та від 10.04.2008р. б/н.

В судовому засіданні 03.03.2008р. представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог, виходячи зі змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 20180,00грн. боргу, 1705,14грн. інфляційних та 250,04грн. 3% річних.

Зазначена заява прийнята господарським судом до розгляду.

Виходячи з викладеного, господарський суд розглядає спір, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:

- 10.04.2008р. та 27.05.2008р. між сторонами укладено договори оренди транспортних засобів для дискування 118га та 225 га землі;

- позивачем роботи виконані в повному обсязі, що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт;

- відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт по договорам не виконані;

- оскільки вимога позивача від 19.09.2008р. про сплату основного боргу в сумі 20180грн. відповідачем не виконана, тому Підприємцем з 01.10.2008р. нараховані інфляційні та річні.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.11.2008року розгляд справи призначено на 26.11.2008року, після чого розгляд справи відкладався до 11.12.2008р. за клопотанням позивача.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.12.2008р. провадження у справі зупинялось у зв'язку з оскарженням ухвали господарського суду про порушення провадження у справі до апеляційної інстанції та ухвалою господарського суду Чернігівської області від 03.02.2009р. провадження у справі поновлено і призначено розгляд на 11.02.2009р., з подальшим відкладенням до 03.03.2009р. та 11.03.2009р.

02.03.2009р. від відповідача - Товариства надійшла зустрічна позовна заява №77 про визнання договорів оренди від 10.04.2008р. б/н та від 27.05.2008р. б/н недійсними, яка ухвалою господарського суду Чернігівської області від 03.03.2009р. прийнята до розгляду.

Зустрічні позовні вимоги відповідач обґрунтовує не відповідністю зазначених договорів вимогам закону, а саме ст. 799ЦК України, відповідно до якої, договори найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягають нотаріальному посвідченню. Представник позивача проти зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що зазначені договори містять ознаки договорів про надання послуг, а тому їх не можна вважати договором оренди транспортних засобів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.04.2008р. та 24.04.2008р. між Підприємцем та Товариством укладено договори оренди транспортного засобу.

Відповідно до умов Договорів, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування трактор колісний з цільовим призначенням дискування 118га та 225га землі.

Відповідно до п. 3.1 Договорів, розмір орендної плати становить:

- за Договором від 10.04.2008р. 50 (п'ятдесят) грн. за один га землі,

- за Договором від 24.04.2008р. 70 (сімдесят) грн. за один га землі.

Згідно актів виконаних робіт від 24.04.2008р. та 06.06.2008р., підписаних повноважними представниками сторін, позивачем виконані роботи:

- з 10.04.2008р. по 24.04.2008р. по дискуванню 118га землі на суму 5900грн.,

- з 27.05.2008р. по 06.06.2008р. по дискуванню 225га землі на суму 15 750грн.

Враховуючи умови спірних Договорів та актів виконаних робіт, складених на виконання спірних договорів, Договори від 10.04.2008р. та 24.04.2008р. за своєю юридичною природою є фактично договорами про надання послуг.

Згідно ч.1 статті 901 ЦК України за договором одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем надано послуги по дискуванню землі, що підтверджується актами виконаних робіт від 24.04.2008р. та 06.06.2008р., і відповідач зобов'язувався оплатити саме виконані роботи, а не оренду транспортного засобу.

Слід зазначити, що за договором найму (оренди) транспортного засобу (ст. ст. 798 -805 ЦК України) наймач отримує право володіння предметом найму на свій розсуд у межах, визначених договором і законом. Об'єктом права володіння може бути лише матеріальна річ, а не дія.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь - які докази щодо передачі трактора орендарю (акт приймання-передачі, тощо) та володіння орендарем на свій розсуд трактором. Крім того, позивачем згідно умов договору, вчинено дії по дискуванню землі, за які встановлена за згодою сторін плата.

Виходячи з викладеного, зустрічні вимоги відповідача про визнання недійсними Договорів оренди транспортних засобів на підставі ст. 799 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки оспорювані договори за своєю юридичною природою не є договорами оренди транспортних засобів, а є договорами про надання послуг.

На виконання умов Договорів, позивач виконав роботи по дискуванню землі на площі 118га землі на суму 5900грн. та на площі 225га землі на суму 15 750грн.

Загальна сума становить 21650грн.

Враховуючи, що 1470грн. із зазначеної суми відповідачем було сплачено трактористу, позивачем заявлено до стягнення 20 180грн. основного боргу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки спірними Договорами не встановлено строк здійснення проплат за надані послуги, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми ст. 530 ЦК України, в частині 2 якої зазначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 19.09.2008р. позивач звернувся до Товариства з вимогою сплатити 20180грн. заборгованості, що підтверджується поштовою квитанцією від 19.09.2008р. за №7002.

Зазначена вимога відповідачем не виконана.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 20180,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині стягнення суми основного боргу на користь позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у відповідача виникли зобов'язання по поверненню грошових коштів з 29.09.2008р.

Оскільки відповідачем заборгованість на даний час не погашена, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні та річні.

Так, нараховані з 01.10.2008р. по 31.01.2009р. інфляційні становлять 1705,14грн. та підлягають стягненню та нараховані з 01.10.2008р. по 01.03.2009р. річні становлять 250,04грн. і підлягають стягненню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне за первісним позовом стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 221,35грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Тростянець»(16742, вул. Леніна,4а, с.Тростянець, Ічнянського р-ну, Чернігівської обл., р/р 26004301716502 в філії «Відділення «Промінвестбанку»в м.Прилуки, МФО 353423, код ЄДРПОУ 00489308) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(16500, АДРЕСА_1, м.Бахмач, Чернігівської обл., р/рНОМЕР_1 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль»в м.Київ, МФО 380805, ідентифікаційний кодНОМЕР_2) 20180,00грн. боргу, 1705,14грн. інфляційних, 250,04грн. 3% річних, а всього 22135,18грн., а також 221,35грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 16 березня 2009 року.

17.0попопо

порпропо6.Повний текст рішення підписано08

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

17.03.09