Рішення № 46936087, 15.07.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8546/13-ц

Провадження № 2/522/2368/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Нікітіної С.Й.,

При секретарі Віноградовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулось до суду з позовом і, після уточнення вимог, просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 00022R41 у розмірі 5459,36 доларів США та 186429,11 гривень та стягнути солідарно судові витрати 3653,97 грн.

При цьому позивач посилається на те, що 04.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00022R41, згідно якого ПАТ «Марфін Банк» видав ОСОБА_1 кредит в розмірі 6000,00 доларів США, зі сплатою 17,5% річних з терміном погашення до 01.07.2011 року.

З метою забезпечення даного договору 04.07.2008 року між ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №00030r41.

Позивач посилається на те, що банк повністю виконав свої зобовязання за договором та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000,00 доларів США.

Однак, ОСОБА_1 неналежно виконував свої зобовязання по погашенню кредиту та відсотків, в звязку з чим, з метою створення сприятливих умов позичальнику для виконання зобовязань за кредитним договором 07.10.2009 року та 20.12.2010 року були змінені умови виконання кредитного договору (банк відмовився від сплати боржником штрафів і пені) та встановлено термін погашення кредиту до 01.07.2012 року.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 з травня 2012 року взагалі перестав погашати кредит та сплачувати відсотки за користування ним.

Станом на 22.10.2014 року заборгованість за кредитним договором складає 5459,36 доларів США та 186429,11 гривень, які банк просить стягнути з відповідачів.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву, якою позов підтримав, просив його задовольнити та закінчити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, викликаний. Надав заяву, якою просив перенести розгляд справи у звязку зі знаходження за кордоном в м. Дюссельдорфі Германія з приводу проведення мирових переговорів щодо справи яка слухається в апеляційній інстанції.

Крім того, ОСОБА_1 надав суду інформацію щодо намагання вирішити дану суперечку мирним шляхом, на підставі чого він звернувся до ПАТ «Марфін Банк» з відповідною заявою, але до цих пір не отримав письмового підтвердження від банку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, викликана, про поважність причин не явки суду не повідомлено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК Країни, суд може відкласти розгляд справи у разі не явки сторони, оповіщеної у встановленому законом порядку про час і місце слухання справи, якщо сторона повідомила про причини своєї не явки і вони визнані судом поважними.

Суд, проаналізувавши доводи ОСОБА_1 знаходить, що заявником не надано належним чином завірених документів, які б підтверджували знаходження заявника за кордоном.

Крім того, ведення будь-яких переговорів суд не розцінює, як поважну підставу, яка б дозволила переносити судове засідання.

Також, суд враховує те, що ОСОБА_1 в своїй заяві просить перенести слухання даної справи з липня місяця поточного року на наступний рік, що свідчить про явне намагання затягнути розгляд справи та свідчить про намагання ОСОБА_1 зловживати своїми процесуальними правами.

Таким чином, суд не вбачає наявності поважних підстав для переносу розгляду справи, а тому на місці вирішує слухати справу в заочному порядку за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 04.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00022R41, згідно якого ПАТ «Марфін Банк» видав ОСОБА_1 кредит в розмірі 6000,00 доларів США, зі сплатою 17,5% річних з терміном погашення до 01.07.2011 року.

З метою забезпечення даного договору 04.07.2008 року між ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №00030r41.

Судом встановлено, що банк повністю виконав свої зобовязання за договором та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000,00 доларів США. Однак, ОСОБА_1 неналежно виконував свої зобовязання по погашенню кредиту та відсотків, в звязку з чим, з метою створення сприятливих умов позичальнику для виконання зобовязань за кредитним договором 07.10.2009 року та 20.12.2010 року були змінені умови виконання кредитного договору (банк відмовився від сплати боржником штрафів і пені) та встановлено термін погашення кредиту до 01.07.2012 року.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 з травня 2012 року взагалі перестав погашати кредит та сплачувати відсотки за користування ним.

Судом встановлено, що станом на 22.10.2014 року заборгованість за кредитним договором складає 5459,36 доларів США та 186429,11 гривень.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитор має право на одержання від позичальника відсотків нарахованих на суму боргу до дня його повернення. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитору кредит (у сумі рівної сумі кредиту), у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ч 1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, у порушення вищевказаних умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,1049, 1054 ЦК України відповідач своїх зобовязань по кредитному договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом, належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

По теперішній час боржники ухиляються від належного виконання зобов'язань по кредитному договору.

Таким чином, суд робить висновок, що з відповідачів на користь банку має бути стягнено 5459,36 доларів США та 186429,11 гривень заборгованості по вказаному кредитному договору.

При цьому суд критично оцінює заяву ОСОБА_1, що між ним на банком ведуться переговори щодо мирного врегулювання даного спору.

Так, судом встановлено на підставі наданої представником банку письмової інформації, яка є в матеріалах справи, що рішення кредитного комітету банку від 26.03.2015 року, яким ОСОБА_1 запропоновано погасити заборгованість за кредитним договором № 00022R41 в розмірі 62000,00 гривень в строк до 25.05.2015 року, після чого банк не матиме претензій до ОСОБА_1 по даному договору, наразі втратило силу через не надання ОСОБА_1 згоди на надані банком умови.

Крім того, суду надано інформацію, що наразі жодних переговорів з ОСОБА_1, стосовно погашення даної заборгованості не ведеться.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 553-554, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (код 21650966) заборгованість за кредитним договором № 00022R41 у розмірі 5459,36 доларів США та 186429,11 гривень та стягнути солідарно судові витрати в розмірі 3653,97 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Приморський суд м Одеси на протязі 10ти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя:

15.07.2015