Ухвала суду № 46933870, 14.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1571/14 Головуючий у І інстанції Саранюк А. П. Провадження № 22-ц/780/3071/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 20 14.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі: Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів дарування, -

в с т а н о в и л а:

позивач звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що йому та його матері ОСОБА_3 на праві власності належало по 1/2 частині АДРЕСА_1.

Позивач залишив своїй сестрі доручення на розпорядження належною йому частиною квартири і поїхав на заробітки за кордон, повернувшись звідки у 2010 році дізнався, що його сестра ОСОБА_4 скориставшись цією довіреністю на підставі договору дарування від 16.02.2001 року подарувала його частину ОСОБА_3, яка на підставі договору дарування від 21.03.2007 року подарувала всю квартиру ОСОБА_4

Позивач вважає вказані договори дарування від 16.02.2001 року та від 01.03.2007 року недійсним з тих підстав, що ОСОБА_4 обманула ОСОБА_3 щодо необхідності укладення таких угод.

При цьому також вважає, що сестра зловжила своїм правом, оскільки мати в цей час знаходилася в такому стані, що нерозуміла значення своїх дій через психічну хворобу.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати в зязку з порушенням норм матеріального та процесуального права і його позов задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що правових підстав для його задоволення не має.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що довіреністю від 04.09.1999 року, що нотаріально посвідчена позивач уповноважив ОСОБА_4 розпоряджатися (продати, подарувати, обміняти, заставити, здати в оренду) належною йому 1/2 частиною АДРЕСА_1.

На підставі договору дарування від 16.02.2001 року ОСОБА_4 від імені позивача подарувала його частину ОСОБА_3, яка на підставі договору дарування від 21.03.2007 року подарувала всю квартиру ОСОБА_4

Позов заявлений з підстав обману.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадках навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обгрунтовує позов тим, що в оману іншу сторону правочину ввів його представник, що є іншою підставою для визнання правочину недійсним, оскільки із заявлених підстав, обман може бути лише у діях сторони правочину, а не його представника.

При цьому посилаючись на незаконність дій свого представника, позивач вказану вище довіреність не оспорює в звязку з чим ця обставина відповідно до ст. 11 ЦПК України не може бути предметом розгляду даної справи.

Також підставою для визнання недійсним спірних договорів позивач зазначає, що у момент їх вчинення ОСОБА_3 через психічну хворобу не розуміла значення своїх дій, проте дана обставина спростовується Висновком судово-психіатричного експерта № 27 від 15.01.2015 року, яким встановлено, що у момент їх укладення остання за своїм психічним станом усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.

У встановленому законодавством порядку цей висновок позивачем не спростований, тому є належним доказом, який спростовує доводи позивача в цій частині. За таких обставин рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що при відчуженні своєї частки квартири у позивача було відсутнє волевиявлення, за чинності довіреності, на підставі якої таке відчуження відбулося, не має правового значення для вирішення справи.

Інші обставини, на які позивач посилається щодо наявного умислу представника до цього предмета розгляду справи не відносяться.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді