Постанова № 46925126, 13.07.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6931/15-а

Провадження № 2-а/161/246/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гринь О.М.

при секретарі Пилипюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку про визнання відмови в перерахунку пенсії незаконною та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку про визнання відмови в перерахунку пенсії незаконною та зобовязання вчинити певні дії.

Свій позов мотивує тим, що вона з 15 грудня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Луцьку та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Однак при призначені їй пенсії Управлінням Пенсійного фонду України у м. Луцьку не було враховано інші виплати в структурі заробітної плати, які позивач отримувала виконуючи обовязки державного службовця і з яких роботодавцем сплачувались страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Вказує, що в квітні 2015 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням вищезазначених грошових виплат, однак Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку відмовило позивачу в перерахунку пенсії, мотивуючи, що дані грошові виплати не включаються до заробітної плати при обчислені пенсії держаному службовцю.

Зазначає, що з даним рішенням не згідна вважає його неправомірним та незаконним.

На підставі викладеного, просить визнати незаконною відмову Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку в перерахунку їй пенсії та зобовязати управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку провести перерахунок пенсії з урахуванням сум індексації, сум матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 12 грудня 2014 року відповідно до довідки № 15.2-28/373 від 12 грудня 2014 року, виданої Головним управлінням статистики Волинської області.

В судове засідання позивач не зявилася, подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності.

В судове засідання представник відповідача не зявилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та письмові заперечення проти позову.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на 07 січня 2014 року), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Судом встановлено, що 15 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».

Також встановлено, що ОСОБА_1 в квітні 2015 року звернулась до Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку з приводу перерахунку її пенсії та виплати недоплаченої пенсії з врахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та індексації.

Відповідно до листа Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку № 248/Г-01 від 20 квітня 2015 року, ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки немає законних підстав для включення до заробітної плати при перерахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та індексації заробітної плати (а.с. 6).

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до довідки № 15.2-28/373, виданою 11 грудня 2014 року Головним управлінням статистики Волинської області, ОСОБА_2 за період роботи було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати (а.с. 8-9).

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу», передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII враховуються при обчисленні пенсій.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 травня 2013 року за наслідками перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2012 року та ували Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2012 року.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Керуючись ст.ст.9, 11, 158-163 КАС України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески на загальнообовязкове пенсійне страхування.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 27 березня 2014 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески на загальнообовязкове пенсійне страхування з 12 грудня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.