Вирок № 46924387, 16.07.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1567/15-к

1-кп/127/430/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

за участі:

секретаря - Гачківської Т.В.,

сторони обвинувачення - прокурора Бібляка М.Ю.,

сторони захисту: обвинуваченої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014020010009137 від 23.01.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниці, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, учениці Вищого професійного училища сфери послуг №19, без реєстрації проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, НОМЕР_1, виданий 19.12.2011 року Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, раніше судимої:

- 03.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи 19.12.2014 року за місцем проживання своєї подруги ОСОБА_3 за адресою: м. Вінниця. АДРЕСА_1, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 4000 гривень, 200 доларів США, 300 євро, які знаходились в папці для документів під комп'ютерним столом та запасного ключа від вхідних дверей квартири ОСОБА_3, який знаходився в серванті, після чого з місця вчинення злочину зникла та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 12889 гривень.

Крім того, 26.12.2014 року, біля 13:00 години ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом використання раніше викраденого ключа до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 проникла до вищевказаної квартири, та перебуваючи в кімнаті з меблевої стінки в якій знаходилась кришталева тарілка, викрала дві каблучки виготовлені із срібла 925 проби вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №36-37/15-21 від 15.01.2015 року складає 566,67 грн. та гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150 доларів США, після чого з місця вчинення злочину зникла та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2932 грн. 17 к.

Відповідно до інформації з управління національного банку України у Вінницькій області, офіційний курс гривні до 100 євро станом на 23.12.2014 року становить 1919,9694 гривень; офіційний курс гривні до 100 доларів США станом на 23.12.2014 року становить 1585,4396 грн., офіційний курс гривні до 100 доларів США станом на 26.11.2014 року становить 1576,8865 гривень

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала частково та суду пояснила, що вона з потерпілою разом навчалася та на прохання ОСОБА_3 прибирала в неї в квартирі. Під час прибирання вона знайшла папку, в якій були гроші 2000 гривень, 100 доларів США та 200 євро, які вона взяла собі. Також вона викрала запасний ключ від квартири та 2 каблучки.

Коли вона прийшла на квартиру до ОСОБА_3 другого разу, вона мала на меті забрати власні речі, які залишились в потерпілої. Коли зайшла в квартиру, її одразу застала потерпіла, з якою вони посварилися та побилися. Другого разу в квартирі потерпілої вона нічого не брала, потерпіла викликала працівників міліції. 26.12.2014 року у неї працівники міліції вилучили лише каблучки, які вона викрала ще першого разу. Пояснила, що жалкує про вчинене, проте не має наміру повертати викрадене.

Працівники міліції вилучили у неї каблучки, а також забрали штани, кофту, коробку від телефону, які були придбані на викрадені гроші.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою вини у скоєнні інкримінованих злочинів, її вина доводиться як зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, так і показаннями потерпілої та свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3, суду пояснила, що вона товаришувала з ОСОБА_1, обвинувачена до вчинення крадіжки ночувала в неї біля одного тижня, мала ключ від квартири. Коли вона 19.12.2014 року повернулась з практики, ОСОБА_1 повернула їй ключі від квартири, через кілька днів вона виявили крадіжку грошей в сумі 4000 гривень, 200 доларів США, 300 євро, які вона тримала в папці в столі та викликала працівників міліції, в присутності яких ОСОБА_1 визнала, що вчинила крадіжку, пообіцяла повернути гроші.

Другого разу, 26.12.2014 року, коли вона зі своєю подругою ОСОБА_4 повернулась додому зі стадіону, виявили, що двері її квартири відчинено. В квартирі була ОСОБА_1, яка пообіцяла повернути 2000 гривень, написала розписку та обіцяла ввечері повернути банківські картки, проте після уходу обвинуваченої вона виявила зникнення ще 150 доларів США, а тому звернулась до працівників міліції, які сказали їй залишатись вдома, оскільки ОСОБА_1 може знову прийти. Ввечері вона почула якийсь рух біля замків, прийшла обвинувачена, вона впустила її та зачинила двері, на пальцях у ОСОБА_1 вона побачила свої каблучки, у них виникла сварка, яка переросла в бійку. Вона викликала працівників міліції.

Вказала, що 19.12.2014 року каблучки були на місці, ОСОБА_1 викрала їх другого разу - 26.12.2014 року, а працівникам міліції першого разу вона не повідомила про викрадення кредитних карток, так як не помітила, що вони зникли.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суд пояснила, що вона навчається в ТЕКІ на 3 курсі, знайома з потерпілою та з обвинуваченою. Від ОСОБА_3 вона дізналась, що ОСОБА_1 викрала в потерпілого гроші в доларах та гривні. Вона порадила ОСОБА_3 звернутись до міліції. 26.12.2014 року вона разом з потерпілою виходила з її квартири, добре пам'ятає, що вони зачинили двері на ключ, проте, коли повернулися, то виявили, що квартира відчинена. ОСОБА_1 сиділа біля дивану в квартирі і сказала, що квартира була відчинена. ОСОБА_3 сказала обвинуваченій написати розписку про те, що та зобов'язується повернути їй викрадені гроші. Після цього ОСОБА_3 перевірила свої речі і виявила, що знову викрадені гроші, а саме зник гаманець з грішми, який був під диваном зникли долари та гривні, а також біжутерія. Речі в квартирі були розкидані.

Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину також доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом огляду місця події від 23.12.2014 року - квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 112);

- протоколом огляду місця події від 26.12.2014 року (т.1 а.с. 99-105);

- заявою ОСОБА_1 від 26.12.2014 року про добровільну видачу двох каблучок та одягу, який як вказала ОСОБА_1 придбаний на викрадені гроші (т.1 а.с. 98);

- протоколом огляду предмету від 26.12.2014 року, а саме двох ювелірних виробів - дві жіночі каблучки, виготовлені з білого металу, ключ від вхідних дверей, в'язаний светр білого кольору з написом «Paris», джинси синього кольору з дрібним камінням та коричневим ремінцем, куртка чорного кольору з золотистими застібками спереду та ззаду (а.с. 87) та постановою слідчого від 16.01.2015 року про визнання вказаних речей речовими доказами (а.с. 88);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 23.01.2015 року, під час якого ОСОБА_5 вказала на обставини вчинення нею злочину, з фототаблицею (а.с. 90-94);

- постановою слідчого від 13.01.2015 року про призначення судово-товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні (а.с. 106) та висновком експерта №36-37/15-21 від 15.01.2015 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість двох каблучок, виготовлених із срібла 952 проби, загальною вагою 10,72 гр. станом на момент вчинення злочину, тобто 26.12.2014 року складала 566,67 грн. (а.с. 108-110).

Аналізуючи показання обвинуваченої ОСОБА_1, яка вину у скоєнні злочину визнала частково, вказавши, що вона дійсно вчинила крадіжку грошових коштів та каблучок у ОСОБА_3, однак зазначила, що крадіжку вона скоїла лише один раз 19.12.2014 року та викрала лише 2000 гривень, 100 доларів США та 200 євро, запасний ключ від квартири та 2 каблучки. 26.12.2014 року крадіжки вона не вчиняла, лише зайшла до ОСОБА_3 з метою забрати власні речі, суд вважає такі показання нещирими та спрямованими на уникнення відповідальності за скоєне.

Вказані показання обвинуваченої спростовуються показання потерпілої ОСОБА_3, яка зазначила, ОСОБА_1 19.12.2014 року викрала в неї грошові кошти в сумі 4000 гривень, 200 доларів США, 300 євро, запасного ключа від вхідних дверей квартири, а також 26.12.2014 року ОСОБА_1 дві срібні каблучки, гаманець з грошовими коштами в сумі 150 доларів США, при цьому зазначивши, що станом на 19.12.2014 року каблучки були на місці, а зникли лише 26.12.2014 року та були виявлені у ОСОБА_1 При цьому, суд зазначає, що показання потерпілої повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4, яка в своїх показаннях зазначила, що 26.12.2014 року вона разом з ОСОБА_3 виходила з квартири останньої та добре пам'ятає, що вони зачинили двері на ключ, проте, коли повернулися, то виявили, що квартира відчинена, а ОСОБА_1 сиділа біля дивану в квартирі, після чого ОСОБА_3 виявила крадіжку гаманця з грошима, який був під диваном та каблучок, при цьому порядок розміщення речей був змінений.

Крім того, показання обвинуваченої про непричетність до скоєння крадіжки 26.12.2014 року, спростовуються як показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_4, так і даними протоколу огляду місця події від 26.12.2014 року, даними заяви ОСОБА_1 від 26.12.2014 року про добровільну видачу двох каблучок та одягу, який як вказала ОСОБА_1 придбано на викрадені гроші, протоколом огляду предмету від 26.12.2014 року, а саме двох ювелірних виробів - дві жіночі каблучки, виготовлені з білого металу, ключ від вхідних дверей, в'язаний светр білого кольору з написом «Paris», джинси синього кольору з дрібним камінням та коричневим ремінцем, куртка чорного кольору з золотистими застібками спереду та ззаду. При цьому показання ОСОБА_1 щодо того, що вона прийшла до помешкання ОСОБА_3 26.12.14 лише з метою забрати власні речі, суд вважає нещирими та вбачає в них намагання уникнути обвинуваченою відповідальності за більш тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2014 року викрала у ОСОБА_3 запасний ключ від помешкання, а показання потерпілої та свідка щодо того, що вони 26.12.14 зачинили двері квартири на ключ, свідчать, що ОСОБА_1 незаконно проникла в помешкання потерпілої.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до остаточного висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати по епізоду злочинної діяльності 19.12.2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а по епізоду злочинної діяльності 26.12.2014 року за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_1, яка являється особою раніше судимою за аналогічні злочини, вчинила злочини в період іспитового строку (т.1 а.с. 115), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 118), однак незадовільно характеризується за місцем навчання (т.1 а.с. 117) та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає рецидив злочинів, оскільки маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного злочину, остання вчинила нові умисні злочини.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, яка хоча й запевняє у щирості свого розкаяння, проте в судовому засіданні поводилась зухвало, не вважає за необхідне відшкодовувати завдану шкоду, відсутність обставин, які пом'якшують її покарання та наявність обтяжуючих покарання обставин, думки потерпілої, суд вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів не можливе без її ізоляції від суспільства, а покарання яке є необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. ч.1 ст. 70 КК України та на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2014 року (т.1 а.с. 85-86).

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_1 утримується під вартою з 23.01.2015 року, в зв'язку з обранням відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду, строк дії запобіжного заходу був продовжений відповідними рішеннями суду на законних підставах, з урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченої, наявності ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачена будучи на волі зможе ухилятися від суду та від виконання рішення суду, а також продовжити вчиняти нові злочини, суд, враховуючи вік ОСОБА_1, відсутність сталих соціальних зв'язків обвинуваченої, відсутність даних про неможливість утримуватись під вартою за станом її здоров'я, тяжкість призначеного покарання у виді позбавлення волі, відсутність постійного місця роботи та відсутність постійного доходу для існування, наявність непогашеної судимості за попереднім вироком, а саме вчинення нею злочину в період іспитового строку, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили, продовжити обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 23.01.2015 року, тобто з часу її затримання, зарахувавши в час відбуття покарання час перебування її під вартою (т.1 а.с. 95-96).

Також суд вважає, що відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченої слід стягнути судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ОСОБА_1 злочину.

Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно з нормами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 63, 65-67 КК України, ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2014 року і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 23.01.2015 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у виді тримання під вартою.

На підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Речові докази:

1) два ювелірних вироби - жіночі каблучки, виготовлені з білого металу, ключ від вхідних дверей, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (т.1 а.с. 89) - залишити власнику;

2) в'язаний светр білого кольору з написом «Paris», джинси синього кольору з дрібним камінням та коричневим ремінцем, куртка чорного кольору, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВМВ УМВС у Вінницькій області (а.с. 88) - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: