Постанова № 46900169, 14.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/26091/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Голуб'ятникова Ю.А., довіреність №130/03 від 05.06.15р.

від прокуратури - Греськів І.І., посвідчення №002668 від 05.09.12р.

від третіх осіб 1,2 - не з'явилися

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на рішення господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року,

у справі №910/26091/14 (суддя: Пригунова А.Б.)

за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1)Володимирсько-Волинське управління Державної казначейської служби України Волинської області

2)Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 2084,53 грн. та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області звернувся з позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк» про стягнення з відповідача 2084,53 грн. та зобов'язання вчинити дії. (т.І, а.с.32-38).

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року по справі № 910/26091/14 позов задоволено частково. Припинено провадження у справі № 910/26091/14 за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до ПАТ «Брокбізнесбанк» в частині стягнення боргу у розмірі 1757,11 грн. Стягнуто з ПАТ«Брокбізнесбанк» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України 0,50 грн. - пені, штраф у розмірі 74,73 грн. та 4060,80 грн. - неустойки (т.І, а.с.213-219).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у справі № 910/26091/14 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями від 13 травня 2015 року, справу №910/26091/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15 травня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26 травня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2015 року розгляд справи було відкладено на 09 червня 2015 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09 червня 2015 року розгляд справи було відкладено на 14 липня 2015 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 14 липня 2015 року у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги по справі №910/26091/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді - Жук Г.А., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 липня 2015 року апеляційну скаргу по справі №910/26091/14 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді - Жук Г.А., Агрикова О.В., справу призначено до розгляду на 14 липня 2015 року.

В судовому засіданні 14 липня 2015 року представник ПАТ «Брокбізнесбанк» надав суду пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у справі № 910/26091/14 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник прокуратури в цьому ж судовому засіданні надав суду свої пояснення, в яких проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у справі № 910/26091/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання 14 липня 2015 року не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується тим, що представник позивача був присутній на судовому засіданні 09.06.2015р. в якому суд оголошував ухвалу про відкладення та поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0411612403945, №0411612403953, які підтверджують, що треті особи отримали ухвалу по відкладення від 09.06.2015р.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третіх осіб про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представників позивача та третіх осіб не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

04 квітня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ПАТ «Брокбізнесбанк» укладено договір оренди державного нерухомого майна №323 (т. І, а.с.45-46).

Відповідно до п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення 4,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35 і обліковується на балансі Володимир-Волинського відділення державного казначейства у Волинської області.

За користування об'єктом оренди відповідач вносить орендну плату, що становить 48,57 грн., що підлягає коригуванню на індекс інфляції та перераховується щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним: 50% - орендодавця, 50% - на рахунок балансоутримувача (п.п. 3.1., 3.2., 3.3 Договору).

Відповідно до п. 10.1.: «Цей договір укладено строком на одинадцять місяців, що діє з 01.04.2006 р. до 01.03.2007 р.»

П.10.5. Договору передбачає: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором».

04 квітня 2006р. за актом приймання-передачі третя особа передала, а відповідач прийняв приміщення площею 4, 2 кв.м. по вул. Ковельській, 35 у місті Володимир-Волинський (т.І, а.с.47).

Відповідно до додаткового договору №6 від 29 листопада 2013р. до договору оренди державного нерухомого майна №323 від 04.04.2006р. орендна плата становить 276,87грн. та перераховується щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним: 50% - орендодавця, 50% - на рахунок балансоутримувача (т. І, а.с.48-51). В редакції додаткового договору №6 від 29.11.2013р., договір укладено на строк з 01.12.2013р. до 30.11.2015р. (п. 10.1. договору).

Відповідач перестав сплачувати орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі перед Державним бюджетом України, яка станом на 01.10.2014р. становила за період з червня по вересень 2014р. включно в сумі 747,24 грн., а також перед Володимир-Волинським управлінням Державної казначейської служби України Волинської області як Балансоутримувачем за період з січня по квітень та з липня по вересень 2014р. включно у сумі 1009,87грн. Всього на суму 1757,11грн.

12.08.2014р. та 09.09.2014р. позивач звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості за договором №323 від 04.04.2006р. (т. І, а.с.53-56). Відповіді відповідачем на вказані претензії, відповідно до матеріалів справи, не надавались.

У судовому засіданні першої інстанції встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив основну заборгованість у сумі 1757,11грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що у ПАТ «Брокбізнесбанк» основна заборгованість на підставі договору оренди у сумі 1757,11грн. відсутня, оскільки, сплативши заборгованість у сумі 1757,11грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідні грошові зобов'язання по оплаті оренди у вказаній сумі, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Листом №11-06-1822 від 19.09.2014р. позивач повідомив ПАТ «Брокбізнесбанк» про відмову від договору №323 від 04.04.2006 р. на підставі ст.782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з простроченням внесення оплати за оренду майна понад три місяці, та необхідність повернути приміщення.(т.І, а.с.59-60). Лист отриманий ПАТ «Брокбізнесбанк» 23.09.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.(а.с.61).

В заяві про уточнення позовних вимог прокурор просить стягнути з ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість по неустойці за несвоєчасне повернення майна що становить 4 060,80 грн., штраф - 74,73 грн. та пеню у розмірі 0,50 грн. Проте, клопотання прокурора є необґрунтованим, без посилання на нормативно-правові акти та не зазначено період за який стягнути неустойку, пеню і штраф (а.с.183-184).

28 лютого 2014 року Національний банк України прийняв Постанову «Про віднесення ПАТ «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» (т.І, а.с.151).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014р. «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» розпочато процедуру виведення ПАТ «Брокбізнесбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014р. по 02.06.2014р (т.І, а.с.152).

10 червня 2014р. Правлінням Національного банку України прийнята Постанова №339 «Про відкликання ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» (т.І, а.с.154).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014р. розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію (т. І, а.с. 155).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» : «Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України».

У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а тому приорітетним відносно інших законодавчих актів у цих правовідносинах.

Пунктом 3 ч. 5. ст. 36 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що: «Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку».

Відповідно до п. 4 ч. 2 та ч.3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: з дня призначення уповноваженої особи Фонду, що виконує функції з ліквідації банку «припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку» та « Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.»Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону».

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: «Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами».

Ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначає, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

З огляду на те, що позивач є кредитором відповідача на якого поширюються обмеження встановлені п.1 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому не можуть бути задоволені його вимоги до відповідача від часу запровадження в ПАТ «Брокбізнесбанк» тимчасової адміністрації.

Отже, позивач направив 12.08.2014р. та 10.09.2014р. на адресу відповідача листи в період коли у ПАТ «Брокбізнесбанк» була розпочата процедура ліквідації, а тому прийняття рішення про задоволення вимог претенції позивача щодо здійснення перерахування коштів за неустойку (штраф, пеню) та інших санкцій було б порушення вимог, встановлених ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, відповідач зазначає, що оскільки позивач не звернувся з вимогами протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» №112 від 14.06.2014 р. оголошення про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", його вимоги в силу приписів ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважаються погашеними.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та невідповідність висновків викладених у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене колегія судів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року, у справі №910/26091/14 змінити в частині стягнення з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України 0,50 грн. пені, штрафу у розмірі 74,73 грн. та 4060,80 грн. неустойки. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Відповідно до п. 22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Судовий збір, від сплати якого Позивач у встановленому законом порядку звільнений, з нього не стягується та у зв'язку з відмовою у позові на відповідачів не покладається.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. п. 1, 3 ст. 104 та ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у справі №910/26091/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року у справі №910/26091/14 змінити та викласти в наступній редакції:

«І. Припинити провадження у справі № 910/26091/14 за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в частині стягнення боргу у розмірі 1 757, 11 грн.

ІІ. У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.»

3. Справу №910/26091/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

О.В. Агрикова