Рішення № 46895481, 15.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015 Справа № 908/2586/15-г

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Токмак тепло енергія" Токмацької міської ради, м. Токмак Запорізької області

про стягнення 178 627,96 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: Мельник В.В., довіреність № 14-93 від 18.04.2014р.

від відповідача: Бохан М.І., довіреність № 1090 від 08.10.2014р.

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства " Токмак тепло енергія" Токмацької міської ради про стягнення 178 627,96 грн. згідно договору купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р.

15.04.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2586/15-г та призначено до розгляду на 01.06.2015р.

Ухвалою суду від 26.05.2015 розгляд справи № 908/2586/15-г призначеної на 01.06.2015р. у зв'язку з виробничою необхідністю - перенесено на 02.06.2015р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 02.06.2015р. розгляд справи відкладено на 11.06.2015р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Ухвалою суду від 11.06.2015р. розгляд справи відкладено на 15.06.2015р., у зв'язку з неявкою представника позивача.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

15.06.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовну заяву № 14/2-390 від 10.04.2015р. в повному обсязі та просить суд стягнути з Комунального підприємства "Токмак тепло енергія" Токмацької міської ради 178 627,96 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р., а саме 59 167,63 грн. - пені, 15 824,67 грн. - 3 % річних, 4 636,17 грн. - інфляційних втрат та 98 999,49 грн. - 7 % штрафу. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. 22, 193, 231 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54 ГПК України.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву № 611 від 28.05.2015р. та надав до судового засідання 11.06.2015р. клопотання № 654 від 10.06.2015р., в якому просить суд зменшити розмір пені до 14 361,17 грн., що складає 25 % від 27 444,68 грн. та зменшити розмір 7 % штрафу до 99,00 грн., що складає 0,1 % від 98 999,49 грн.

Представник позивача в судовому зсіданні заперечив проти задоволення клопотання № 654 від 10.06.2015р. щодо зменшення пені та 7 % штрафу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак теплоенергія" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р. (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

В п. 2.1 Договору Сторони погодили місяці та обсяги газу, що протягом вказаних місяців продаються Продавцем Покупцю.

При цьому, в п. 2.1.1 Договору Сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Згідно з п. 3.1.2 Договору, Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджуються Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

За умовами п. 3.3 Договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяги споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцю підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцю та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

В п. 5.3 Договору передбачено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію.

За умовами п. 5.5 Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.2012р. і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач (Продавець) належним чином виконав умови Договору та поставив протягом жовтня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 1 742 037,23 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії в матеріалах справи), які підписано обома сторонами без зауважень.

Покупець перерахував на рахунок Позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 1 503 308,19 грн., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо Покупця.

27.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (Первісний боржник) та Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (Новий боржник) був укладений договір № 13/4154 про переведення боргу.

Статтею 1 договору про переведення боргу від 27.12.2013р. № 13/4154 сторони визначили, що за цим договором за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором купівлі - продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р., укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов'язанні та замінює Первісного боржника у Зобов'язанні. Водночас, Кредитор підтверджує надання своєї згоди на заміну Первісного боржника у Зобов'язанні Новим боржником та на укладання цього договору на встановлений у ньому умовах.

Статтею 2 договору про переведення боргу від 27.12.2013р. № 13/4154 сторони у пункті 2.1. встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового Боржника, станом на момент укладання договору дорівнює 238 729,04 грн. Пунктом 2.2. Сторони погодилися, що вказана в пункті 2.1. цього договору сума боргу може бути змінена на підставі відповідної угоди за взаємною згодою сторін.

Статтею 3 договору про переведення боргу від 27.12.2013р. № 13/4154 сторони у пункті 3.1. визначили, що за цим договором до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за Договором купівлі - продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р.. Пунктом 3.2. Новий боржник зобов'язався перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п.2.1. статті 2 цього договору , в порядку та на умовах, визначених Договором купівлі - продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р.

Статтею 4 договору про переведення боргу від 27.12.2013р. № 13/4154 сторони у пункті 4.1. встановили, що Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов'язання у розмірах, передбачених Договором купівлі - продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р.

У відповідності до статті 6 договору переведення боргу від 27.12.2013р. № 13/4154 він набрав чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.

30.01.2014р. відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 238 729,04 грн., чим повністю сплатив основний борг за спожитий природний газ, що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо відповідача.

Як встановлено судом, основний борг відповідачем сплачено у повному обсязі, однак розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р. та договір про переведення боргу № 13/4154 від 27.12.2013р.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як свідчить зміст договору купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р. та зміст договору про переведення боргу № 13/4154 від 27.12.2013р., вимоги ч.1 ст. 513 ЦК України відносно форми правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні сторонами дотримані.

Згідно ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Відповідачем не спростовано та не заперечувалося під час розгляду справи в суді, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (Первісним боржником) передано відповідачу Комунальному підприємству "Токмак тепло енергія" Токмацької міської ради (Новому боржнику) всі документи, які засвідчують права, що передаються за договором про переведення боргу № 13/4154 від 27.12.2013р., та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Інше договором або законом в даному випадку не встановлено.

Отже, до нового боржника (відповідача у справі) перейшли права та обов'язки первісного боржника у зобов'язанні за договором купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р. в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто станом на 27.12.2013р. включно.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачем була здійснена оплата за договором купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р., однак з порушенням вказаних строків.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу у встановлений договором строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних витрат за договором купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р. складає 4 636,17 грн. та розмір 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу № 12/489-ТЕ-13 від 28.08.2012р. складає 15 824,67 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства "Токмак тепло енергія" Токмацької міської ради інфляційних витрат на загальну суму 4 636,17 грн. та 3 % річних на загальну суму 15 824,67 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх опалим та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штрафу розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлену природній газ у період жовтень-грудень 2012 року.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання складає 59 167,63 грн., а розмір штрафу 7 % за прострочення виконання зобов'язання складає 98 999,49 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку пені та штрафу позивача та визначено, що дані розрахунки є вірними.

Однак, пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, згідно п. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

А відповідно до п. 2 тієї ж статті, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, приймаючи до уваги фінансові труднощі, розміру штрафних санкцій (пені) наслідкам порушення господарського зобов'язання, суд вважає за можливе скористатись наданим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України правом та задовольнити частково клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки № 654 від 10.06.2015р. зменшивши розмір пені до 14 361,17 грн., розмір штрафу до 9 899,95 грн. та задовольнити дану суму.

В частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 44 806,46 грн. та у вигляді штрафу у сумі 89 099,54 грн. відмовити позивачу в задоволені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини. При цьому суд бере до уваги, що пеня та штраф були заявлені обґрунтовано, тому судовий збір в цій частині також покладається на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Токмак тепло енергія" Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 45-А, код ЄДРПОУ 37510516) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 4 636 (чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн. 17 коп. інфляційних витрат, 15 824 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 67 коп. 3 % річних, 14 361 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 17 коп. пені, 9 899 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп. штрафу та 3 572 (три тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 56 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в сумі 44 806 (сорок чотири тисячі вісімсот шість) грн. 46 коп. та штрафу в сумі 89 099 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 54 коп. - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 02.07.2015р.