Ухвала суду № 46895272, 15.07.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" липня 2015 р. Справа № 5004/1469/11 Суддя Кравчук А.М., розглянувши скаргу малого приватного підприємства "Берізка", м. Нововолинськ

на протиправні дії ВДВС Нововолинського МУЮ заступника начальника Назарук Ірини Вікторівни та скасування акту опису і арешту майна від 03.06.2015 року

по справі № 5004/1469/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача: Малого приватного підприємства "Берізка"

про стягнення 885 288,07грн.

Представники:

від заявника: директор - Бойко І.А.

від стягувача: Бохонкович В.Є., довіреність № 661 від 31.05.2015 року

від ВДВС: Назарук І.В., довіреність № 3892 від 27.03.2015 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: МПП "Берізка" звернулося в господарський суд зі скаргою на протиправні дії судового виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ заступника начальника Назарук Ірини Вікторівни та скасування акту опису і арешту майна від 03.06.2015 року.

Скарга обгрунтована тим, що спірний акт про опис та арешт майна від 03.06.2015 року складений державним виконавцем на підставі ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження" без дотримання вимог п. 8 ст. 54 Закону - примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

ВДВС Нововолинською МУЮ в поясненнях № б/н від 13.07.2015 року та представник у судовому засіданні у задоволенні скарги МПП "Берізка" просить відмовити, зазначив, що 22.05.2015 року на адресу ВДВС Нововолинською МУЮ надійшло клопотання ТОВ "Кей-Колект" з проханням накласти арешт на майно та кошти боржника, та провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника, у зв'язку з чим державний виконавець керувався в повній мірі нормами закону як загальними, так і спеціальними, а скаржник в свою чергу лише затягує процес належного виконання виконавчого провадження.

Боржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав.

Представник стягувача у задоволенні скарги просив відмовити, підтримавши заперечення представника ВДВС Нововолинського МУЮ.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.09.2011 року стягнуто з малого приватного підприємства "Берізка" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 499 993 грн. 34 коп. основного боргу, 353 453 грн. 07 коп. несплачених процентів за користування кредитними коштами, 9 508 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 22 332 грн. 79 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами та 8 852 грн. 88 коп. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення видано наказ від 17.02.2012 року № 5004/1469/11-1.

Ухвалою суду від 11.03.2014 року замінено у даній справі публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (61050,м.Харків, пр. Московський, б.60, код ЄДРПОУ 09807750) його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37825968).

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно п. 4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

З пояснень представників ВДВС Нововолинського МУЮ, ТОВ "Кей-Колект", останній, з метою погашення МПП "Берізка" заборгованості за рішенням суду від 17.02.2012 року у справі № 5004/1469/11, звернувся до ВДВС Нововолинського МУЮ з клопотанням накласти арешт на майно та кошти боржника, провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна, яке, згідно договору іпотеки від 22.12.2006 року, укладеного між АКІБ "Укрсиббанк" та МПП "Берізка", знаходиться в іпотеці ТОВ "Кей-Колект", зокрема, частину нежитлового приміщення колишнього магазину "1001 дрібниця", площею 264,1 кв.м., за адресою - м. Нововолинськ, пр-т. Дружби, 15.

03.06.2015 року державним виконавцем Назарук І.В. складено акт опису і арешту майна, а саме: частини нежитлового приміщення площею 265,5 кв.м., за адресою м. Нововолинськ, проспект Дружби, 15.

Представник ВДВС Нововолинського МУЮ у судовому засіданні зазначила, що при складанні вищевказаного акту зауважень щодо неправомірності його складання з боку боржника не надходило.

Стаття 44 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина восьма статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").

За положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Нормами статей 36, 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" та частиною восьмою статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 39, 41 Закону України "Про іпотеку").

У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження", а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку".

Такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 04.02.2015 року у справі № 6-238 цс14.

Виконавчі дії у даній справі вчиняються на підставі рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2011 року по справі № 5004/1469/11, яким стягнуто з малого приватного підприємства "Берізка" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 499 993 грн. 34 коп. основного боргу, 353 453 грн. 07 коп. несплачених процентів за користування кредитними коштами, 9 508 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 22 332 грн. 79 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами та 8 852 грн. 88 коп. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягувач за виконавчим провадженням ТОВ "Кей-Колект" є одночасно і іпотекодержателем спірного майна, що стверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців.

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Арешт на частину нежитлового приміщення, площею 265,5 кв.м., за адресою м. Нововолинськ, проспект Дружби 15 (приміщення колишнього магазину "1001 дрібниця"), накладений постановою ВДВС Нововолинського МУЮ 07.08.2012 року. Постанова є чинною на день розгляду скарги.

Таким чином, державним виконавцем дотримано всіх вимог ЗУ "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, не підлягають задоволенню вимоги скаржника щодо визнання протиправними дії заступника начальника ВДВС Нововолинського МУЮ - Назарук Ірини Вікторівни та скасування акту опису і арешту майна від 03.06.2015 року.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 11, 17-19 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Cкаргу малого приватного підприємства "Берізка" на протиправні дії судового виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ заступника начальника Назарук Ірини Вікторівни по винесенню акту опису та арешту майна від 03.06.2015 року та скасування акту опису і арешту майна від 03.06.2015 року відхилити.

Суддя А. М. Кравчук