Ухвала суду № 46895012, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4872/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення віл 12.03.2015 року № 24626552206, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року № 24626552206, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання по пені у розмірі 19 903,29 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, встановлених статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки від 16.02.2015р. № 138/26-55-22-06/256-02906, відповідачем ухвалено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року № 24626552206, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання по пені у розмірі 19 903,29 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по експортному контракту на поставку товарів від 19.06.2014 № 13М14, укладеному між ТОВ «Агрекс» та ОАО «Гомельский жировой комбинат» (г. Гомель, Республика Беларусь).

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті") (в редакції чинній на момент виникнення спірних операцій) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 вказаної статті ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, згідно Постанови НБУ від 12.05.2014 № 270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", яка була чинна на момент здійснення спірних операцій, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною першою статті 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

В той же час, згідно з частиною другою цієї ж статті у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У частині третій статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Зі змісту ж частини четвертої статті 4 Закону N 185/94-ВР вбачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що за змістом пункту 2 статті 32 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" N 4002-XII третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону N 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 13.02.2012 по справі № 21-422а11 та від 27.02.2012 по справі № 21-387а11, які розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, підстава для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. При цьому, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням нерезидентом умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду даної справи) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із добровільним погашенням нерезидентом частини заборгованості по контракту та на підставі клопотанням позивача про припинення провадження у зв'язку із таким частковим погашенням, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України прийнято рішення від 16.12.2014, яким припинено провадження по справі в частині стягнення з ОАО «Гомельский жировой комбинат» (г. Гомель, Республика Беларусь) заборгованості у розмірі 32 952,67 дол. США (еквів. 426771,11 грн.).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність нарахування ТОВ «Агрекс» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України на підставі клопотання позивача про припинення провадження у зв'язку із частковим добровільним погашенням нерезидентом заборгованості по експортному контракту прийнято рішення про припинення провадження у справі в частині добровільно сплаченої нерезидентом суми заборгованості, а відтак згідно ч. 4 статті 4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нарахування пені не здійснюється з дати прийняття позову до розгляду судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 17.07.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.