Ухвала суду № 46894988, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/3540/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень №00030142203 та №0003004293 від 08.12.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства "Житлоінвестбуд-УКБ" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Мега Ленд", про що складено акт перевірки від 24.11.2014 року №57/2810-42-30/31958324, яким встановлено порушення: п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 18 909 грн.; п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 109 грн.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від від 08.12.2014 року: №0003014203, яким за порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 163 грн. 50 коп. (109 грн. за основним платежем та 54, 5 грн. за штрафними санкціями); №0003004203, яким за порушення п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 18 909 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Висновок податкового органу щодо заниження платником податку на прибуток за перевіряємий період в сумі 18 909 грн. (в т.ч. за IV квартал 2011), та завищення ним податкового кредиту (в т.ч. за листопад 2011 року) в сумі 109 грн. базується на тому, що КП "Житлоінвестбуд-УКБ" не надано первинні документи, що підтверджують господарську операцію з транспортування продукції зі складу ТОВ "Мега Ленд" та доставки будівельних матеріалів на об'єкт будівництва КП "Житлоінвестбуд-УКБ" житлового будинку за адресою: Позняки, 3-мікрорайон, діл. 19, буд. 1. Належними первинними документами податковий орган вважає виключно товарно-транспортні накладні, на підставі яких платник податку має підстави віднести такі витрати до складу валових витрат та, відповідно, включити вказані суми до податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 07.07.2011 року укладено з ТОВ "Мега Ленд" договір поставки №5/654/8, згідно з яким постачальник зобов'язується постачати будівельні матеріали та вироби на будівництво житлових будинків, що фінансуються КП "Житлоінвестбуд-УКБ".

Відповідно до листа від 05.05.11 року №114/3144 КП "Житлоінвестбуд-УКБ" звернулося до ТОВ "Мега Ленд" з проханням замовлені вироби доставляти безпосередньо на житловий будинок за адресою: Позняки, 3 мк-рн, діл. 19 буд.1 транспортом ТОВ "Мега Ленд".

КП "Житлоінвестбуд-УКБ" як замовник будівництва об'єкту Позняки, 3-мікрорайон, діл. 19, буд. 1 на виконання умов договору підряду, укладеного з ТОВ "ЗЗБК ім. С.Ковальської" як підрядником від 09.11.2010 року №933 та договору поставки від 10.01.2011 року №51667, передало придбаний товар підряднику, що підтверджується накладними з відміткою підрядника про отримання товару.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суди обох інстанцій ретельно дослідили докази, надані позивачем, на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин з контрагентом та економічної доцільності, в тому числі копії наступних документів: договір поставки №5/654/8 від 07.07.2011 з ТОВ "Мега Ленд" щодо постачання будівельних матеріалів та виробів на будівництво житлових будинків; лист від 05.05.2011 №114/3144 КП з проханням замовлені вироби доставляти безпосередньо на житловий будинок за адресою: Позняки, 3 мк-рн, діл. 19 буд.1 транспортом ТОВ "Мега Ленд"; податкові накладні; видаткові накладні; прибуткові накладні; платіжні доручення з питання операції транспортування продукції зі складу ТОВ "Мега Ленд" та доставки будівельних матеріалів на об'єкт будівництва з реєстрами, а також первинні документи щодо передачі КП "Житлоінвестбуд-УКБ" як замовником будівництва об'єкту на виконання умов договору підряду, укладеного з ТОВ "ЗЗБК ім. С.Ковальської" як підрядником від 09.11.10 р. №933 та договору поставки від 10.01.2011 року №51667, придбаного товару підряднику, що підтверджується накладними з відміткою підрядника про отримання товару, та, які містять обов'язкові реквізити, а відтак по операціям, які проведені між позивачем та його контрагентом здійснено оплату, належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення таких операцій, з урахуванням самого змісту послуг та видів діяльності позивача та його контрагента.

Відтак, як встановлено під час дослідження матеріалів справи, кошти сплачені позивачем є пов'язаними з основною діяльністю останнього, та витрати підтверджуються документально.

Крім того, колегія суддів вказує на вірність посилань суду першої інстанції на те, що понесені позивачем витрати з транспортування продукції зі складу ТОВ "Мега Ленд" та доставки будівельних матеріалів на об'єкт будівництва КП "Житлоінвестбуд-УКБ" житлового будинку за адресою: Позняки, 3-мікрорайон, діл.19, буд.1, підтверджено належними доказами, тому правомірно включено до складу валових витрат, а наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства та бухгалтерського обліку.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкової звітності позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковий орган не надав суду належних доказів відсутності у контрагента позивача та у самого позивача необхідних адміністративно-господарських можливостей.

Окрім того, п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», серед іншого вказано, що при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень по вищевказаним господарським операціям не знайшли свого підтвердження, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 28.05.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.