Ухвала суду № 46894972, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/662/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А2622 (далі по тесту - відповідач-1), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач-2, Чернігівський ОВК) про визнання протиправною бездіяльності Чернігівського ОВК щодо незарахування позивача на продовольче забезпечення з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року до в/ч А2622 та несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622; визнання неправомірною бездіяльності Військової частини А2622 щодо невиплати позивачу нарахованої згідно наказів військового комісара Чернігівського ОВК № 575 від 10 грудня 2014 року (додаток № 1) за період з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року включно, № 02 від 02 січня 2015 року (додаток № 6) за грудень 2014 року, № 90 від 02 січня 2015 року (додаток № 6) за січень 2015 року, № 169 від 04 березня 2015 року (додаток № 6) за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 5 691,26 грн.; стягнення з Військової частини А2622 на користь позивача нарахованої грошової компенсації в сумі 5 691,26 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату № 32 від 18 березня 2014 року позивач призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «старший офіцер відділення формування та відправки команд і партій Чернігівського ОМВК».

Водночас, позивача з 18 березня 2014 року не було зараховано на продовольче забезпечення у зв'язку з мобілізацією при Військовій частині А2622, у результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.

Згідно з наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 575 від 10 грудня 2014 року, позивача зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині А2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, за період з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року, включно в сумі 4 510,72 (додаток № 6).

Крім того, згідно з актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації ЧОМВК, позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування за період з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року включно в сумі 4 510,72 грн., за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно - 1 180,54 грн., що підтверджується наказами військового комісара Чернігівського ОВК: № 02 від 02 січня 2015 року (додаток № 6) за грудень 2014 року, № 90 від 04 лютого 2015 року (додаток № 6) за січень 2015 року, № 169 від 04 березня 2015 року (додаток № 6) за лютий 2015 року.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів стосовно незарахування позивача на продовольче забезпечення та невиплати йому нарахованої грошової компенсації та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 вказаного Закону, продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. «н» п. 1 приміток до «Норми № 1 - загальновійськова» Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року, за рахунок держави харчуванням забезпечуються: громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до п. 2.3 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 09 грудня 2002 року, у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал.

Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

З матеріалів справи вбачається, що в Аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10 липня 2012 року по 26 листопада 2014 року № 234/1/31/82 від 26 грудня 2014 року зазначено про необхідність у термін до 26 січня 2015 року організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації, на загальну суму 2 446 343,18 грн.

Крім того, про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК повідомлялось у телеграмі тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування «Північ» командиру Військової частини А2622 від 20 вересня 2014 року.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено, що позивач має право на отримання грошової компенсації замість встановлених норм харчування за період з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року включно в сумі 4 510,72 грн., за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в сумі 1 180,54 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачами не надано достатньо доказів правомірності допущеної бездіяльності щодо незарахування позивача на продовольче забезпечення з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року до в/ч А2622, несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622, та щодо невиплати позивачу нарахованої грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 5 691,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Крім того, посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду колегія суддів вважає необгрунтованим, з урахуванням того, що позивача зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині А2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування на підставі наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 575 від 10 грудня 2014 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Військової частини А2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини А2622 залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.