Ухвала суду № 46894404, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20197/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Джей Холдинг" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Джей Холдинг" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 року №0007221505 та №0007231505.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ТОВ "Три Джей Холдинг", результати якої оформлено актом ДПІ у Солом'янському районі від 05.09.2014 року №3836/26-58-15-05-07-32041417 з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку за період з 14 лютого 2014 року по 16 червня 2014 року, та яким встановлено порушення вимог п.287.3 ст.287 ПК України, оскільки ТОВ "Три Джей Холдинг" протягом граничних строків несвоєчасно сплачено угоджену суму податкового зобов'язання по земельному податку згідно з розрахунком штрафних санкцій, що є додатком №1 до акта перевірки.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року: №0007221505, яким за затримку на 106, 78 та 43 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 167 674,80 грн. зобов'язано сплатити штрафу розмірі 20% у сумі 33 513,96 грн.; та №0007231505, яким за затримку на 15 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 55 894,20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5 589,42 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що 16.06.2014 року позивачем погашено земельного податку з юридичних осіб згідно з податковим розрахунком земельного податку від 14.02.2014 року №9006879316 з граничним строком сплати 03.03.2014 року, 31.03.2014 року, 05.05.2014 року та 02.06.2014 року.

Колегія суддів зауважує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки повторно після відкликання аналогічних податкових повідомлень-рішень, але датованих 12.09.2014 року.

Позивач також вказує, що не є платником земельного податку та помилково задекларував земельний податок у податковій декларації від 14.02.2014 року, оскільки обліковується як платник орендної плати за землю, саме тому згодом зняв земельний податок податковою декларацією з плати за землю від 16.06.2014 року.

Норми розділу XIII "Плата за землю" ПК України розмежовують земельний податок та орендну плату, зокрема п.286.1 ст.286 ПК України передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відтак база нарахування при оплаті земельного податку та орендної плати за землю є різними.

Положеннями п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник земельного податку зобов'язаний сплатити податок за кожен із місяців року щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; в протилежному випадку такий платник земельного податку притягується до відповідальності за порушення строків сплати.

Так, 14.02.2014 року ТОВ "Три Джей Холдинг" подано до ДПІ у Солом'янському районі податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) для земельного податку за 2014 рік, відповідно до якої нараховано земельного податку на суму 670 729,85 грн., у тому числі за січень-листопад 2014 року 55 894,16 грн., за грудень 2014 року - 55 894,09 грн.

Вказані суми самостійно визначені позивачем на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.05.2008 року, укладеного з Київською міською радою.

Разом з тим, ТОВ "Три Джей Холдинг" не є платником земельного податку, а є платником орендної плати, а тому помилково зазначив у податковій декларації з плати за землю за 2014 рік відомості, вказавши зобов'язання саме з земельного податку.

У зв'язку із виявленою помилкою позивач подав 16.06.2014 року уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, якою зменшено податкові зобов'язання по земельному податку на відповідні суми.

Відтак, оскільки позивач не є платником земельного податку, відповідно притягнення ТОВ "Три Джей Холдинг" до відповідальності за несвоєчасну сплату такого податку є помилковим.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не позбавлений права у встановленому ПК України порядку перевірити своєчасність сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю, та за наявності правових підстав, притягнути позивача до відповідальності.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що у зв'язку із порушенням порядку прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2014 року №0007221505 та №0007231505, відповідач у листі від 23.09.2014 року №20025/10/26-58-15-05-04 повідомив ТОВ "Три Джей Холдинг" про їх скасування та направив нові ППР від 23.09.2014 року №0007221505 та №0007231505. Проте, суд першої інстанції слушно зауважив, що ПК України чи інші нормативно-правові акти не передбачають права контролюючого органу приймати податкові повідомлення-рішення у випадку їх скасування за власною ініціативою контролюючого органу поза межами процедури адміністративного оскарження.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного та порушення порядку прийняття та формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення відповідачем порушення вимог закону знайшли своє підтвердження, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30.03.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.