Ухвала суду № 46894228, 16.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2015 рокусправа № 808/1376/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі- позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український графіт" суми позовних вимог у розмірі 60505 грн.10 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на користь Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в розмірі 60505 грн. 10 копійок.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Український графіт" подало апеляційну скаргу, де, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справи, працівникам Публічного акціонерного товариства «Український графіт»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «а» ст. 13 Закону України за Списком №1.

Згідно з даних розрахунків боргу загальна заборгованість Публічного акціонерного товариства "Український графіт" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно станом на 01.03.2015 року становить 60 505 грн. 10 коп. (а.с.65).

Стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії стало предметом даного судового позову.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно пункту 2 Розділу XV Прикінцеві положенняЗакону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннявід 9 липня 2003 року N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, абзацом 4 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положенняцього Закону прямо визначений обовязок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, визначений перелік страхувальників, які є платниками страхових внесків.

Пункт 6.1 даної Інструкції передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положеньЗакону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняв таких розмірах <…> для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на вимогу щодо зобовязання відповідача не включати до відшкодування витрати на виплату та доставку підвищень пенсій за понаднормативний стаж, оскільки поняття «надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», відрізняється від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» становить її основний розмір, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.

Що стосується вимоги апелянта щодо зобовязання відповідача визначити стаж роботи осіб та розрахувати його відсоткову частку пропорційно стажу роботи, відпрацьованого цими особами на всіх інших підприємствах (на роботах за Списком № 1 та Списком № 2) не може вважатись обґрунтованою, оскільки, як свідчать матеріали пенсійних справ, стаж роботи визначався на підставі довідок, які були видані самим позивачем із зазначенням періоду роботи осіб, що дає право на призначення їм пільгової пенсії. Доводи апелянта щодо недотримання відповідачем принципу пропорційності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій з урахуванням стражу роботи не узгоджуються з положеннями пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, в якому зазначено про те, що стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Доводи апелянта щодо незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі № 9/33 не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки, встановлені у справі обставини не є обовязковими у даному випадку з огляду на приписи статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, апелянт помилково вважає, що цим рішенням підтверджується його правова позиція, оскільки Київський апеляційний адміністративний суд вказаною ухвалою залишив без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2009 року, якою відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Коростишівський карєр» до Пенсійного фонду України про визнання невідповідними пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків до Пенсійного фонду України статті 13 та частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на норми, викладені вище, Публічне акціонерне товариство «Український графіт» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який зобовязаний відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року

залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:О.М. Лукманова