Постанова № 46894016, 17.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2015 року № 826/7380/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна"

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про

визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 протиправно не підготовлено висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не передано відповідачу-2, оскільки відповідачем-1 не було сформовано ані податкове повідомлення, в якому зазначалася б сума заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, ані податкове повідомлення, в якому зазначалася б сума такого перевищення, ані податкове повідомлення, в якому зазначалися б підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування, що призвело до порушення законних прав товариства.

У судовому засіданні 25.05.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні 25.05.2015 заперечили проти задоволення позовних вимог, надали письмові заперечення на адміністративний позов.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 29.05.2015 від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач-2 обґрунтовує тим, що орган державної казначейської служби перераховує платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку після отримання висновку від органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку. Однак, до відповідача-2 не надходив висновок від відповідача-1 щодо суми відшкодування позивачу податку на додану вартість.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, в рядку 23.1. якої товариство заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 4 447 644,00 грн.

Разом з податковою декларацією ТОВ «Аскоп-Україна» подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві в період з 14.01.2015 по 20.01.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, за результатами якої складено довідку № 578/26-53-15-02/30579869 від 27.01.2015, згідно висновків якої на момент складання довідки перевірки неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року в сумі 4447644,00 грн., що пов’язано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.

Однак, сума податку на додану вартість в розмірі 4447644,00 грн. не відшкодована ТОВ «Аскоп-Україна», а тому товариство звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Згідно із пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 200.9 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В пункті 200.14 статті 200 Податкового кодексу України визначено, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, з вищенаведених норм законодавства вбачається, що податковий орган готує та подає висновок про повернення заявленої суми бюджетного відшкодування лише після подання платником податків заяви із декларацією, розрахунком суми бюджетного відшкодування, а також після проведення перевірки заявлених у податковій декларації даних щодо суми бюджетного відшкодування.

В той же час, в пункті 200.14 статті 200 Податкового кодексу України чітко визначено, що коли за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган приймає або податкове повідомлення, в якому зазначається сума заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, або податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого перевищення, або податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1, провівши документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, не прийняв жодного з рішень, передбачених в пункті 200.14 (податкові повідомлення у разі невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі) та в пункті 200.12 (висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету) статті 200 Податкового кодексу України.

Позиція відповідача-1 ґрунтується на тому, що за результатами перевірки не підтверджено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року.

Матеріалами справи підтверджується, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві за результатами розгляду заяви ТОВ «Аскоп-Україна» про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 4447644,00 грн. не було прийняте рішення про відмову у виплаті позивачеві заявленої суми бюджетного відшкодування або її зменшенні.

Водночас, позивачем не були заявлені позовні вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неприйняття відповідного рішення, передбаченого нормами Податкового кодексу України, за наслідками розгляду заяви ТОВ «Аскоп-Україна» про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 4447644,00 грн.

Таким чином, враховуючи відсутність рішення відповідача-1, передбаченого нормами Податкового кодексу України (стаття 200), за наслідками розгляду заяви ТОВ «Аскоп-Україна» про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4 447 644,00 грн. та пені в розмірі 211 001,11 грн.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов