Ухвала суду № 46870929, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк І.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа: № 757/11833/14-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Жигіля Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим, Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійні на предмет спору: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності та дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим ( далі - відповідач-1 ), Пенсійного фонду України ( далі - відповідач-2 ), третя особа, яка не заявляє самостійні на предмет спору: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України про:

- визнання протиправною та дискримінаційною бездіяльності відповідача-2 щодо незабезпечення позивачу своєчасного і повного фінансування і виплати пенсії;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не здійснення поновлення, нарахування і виплати позивачу пенсії за віком та дій щодо відмови в поновленні пенсії за її заявою протиправними та дискримінаційними;

- зобов'язати відповідача-1 поновити позивачу нарахування та виплату пенсії за віком з моменту припинення її виплати у 2000 році з проведенням індексації і здійсненням компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою незаконно непоновленої, ненарахованої і невиплаченої пенсії позивача.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, адміністративний позов було задоволено.

09.12.2014 р. позивач звернулась до суду із заявою про заміну сторони у справі правонаступником, в якій просила замінити управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим на його правонаступника - управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 22 грудня 2014 року у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви позивача про заміну сторони правонаступником, так як, на думку апелянта, оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про заміну сторони у справі правонаступником.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що відмовляючи позивачу в задоволенні її заяви про заміну сторони правонаступником суд першої інстанції керувався ст.ст. 55 і 264 КАС України та виходив з того, що судове провадження у цій справі було закінчено постановленням відповідного судового рішення, а доказів відкриття виконавчого провадження позивач не надала, що вказує на відсутність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши виниклі між сторонами правовідносини та законодавство, яким вони регулюються, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ), Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ( далі - Закон № 1207-VII ), «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 606-XIV ), постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» ( далі - Постанова № 234 ), постановою Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» ( далі - Постанова № 13-4 ), Порядком подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1 ( далі - Порядок № 22-1 ).

Так, відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

У ч. 1 ст. 264 КАС України закріплено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1207-VII сухопутну територію АР Крим та м. Севастополя визнано тимчасово окупованою територією, на яку поширюється особливий правовий режим, зокрема, щодо реалізації прав громадян на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 17 Закону № 1207-VII, в разі неможливості здійснювати діяльність на тимчасово окупованій території місце розташування державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, визначається Кабінетом Міністрів України.

У п. 2 Постанови № 234 визначено, що пенсійне забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей ) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та надання таким особам соціальних послуг здійснюються визначеними Пенсійним фондом України головними управліннями Пенсійного фонду України, а осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів, - управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - територіальні органи).

Пунктом 1 Постанови № 13-4 передбачено, що органами, які здійснюють пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей ) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів.

Згідно з п.п. 1.3, 1.5 Порядку № 22-1, заява про призначення/поновлення пенсії громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим і не отримують пенсію від уповноважених органів РФ, подається заявником / пенсіонером особисто або через представника до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014р. № 13-4

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі й на стадії виконання судового рішення, а Постановою № 13-4 визначено коло структурних підрозділів ПФУ, у тому числі й УПФУ в Генічеському Херсонської області, на які покладені повноваження органів ПФУ, що діяли на території АРК до анексії Криму.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що заява позивача про заміну сторони правонаступником у цій справі подана в порядку ст. 55 КАС України та вмотивована тим, що: 1) стадія виконання судового рішення є стадією судового процесу, а правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу; 2) УПФУ в м. Євпаторія АРК у зв'язку з анексією Криму припинило свої повноваження, а Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 р. № 13-4 було визначено його правонаступників, серед яких УПФУ в Генічеському районі Херсонської області.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення зазначеної заяви позивача та здійснення заміни сторони у справі з УПФУ в м. Євпаторія АРК на УПФУ в Генічеському районі Херсонської області.

Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про заміну сторони правонаступником.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року - скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у справі правонаступником - задовольнити.

Провести заміну сторони у справі з управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим на управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.