Ухвала суду № 46870859, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/598/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року у справі за його адміністративним позовом до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2015 №0000122200 та №0000132200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 26.01.2015 №12 службова особа відповідача ОСОБА_2 здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за контрактом від 03.01.2013 №ВЕ-3, укладеним з «BRADMOND ENERGY LLP» за період з 03.01.2013 до 31.01.2015.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2015 №12/23-24-22-009/31100615 (далі - акт перевірки), на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані ППР від 23.02.2015: №0000122200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 121370,65грн.; №0000132200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 170,00грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.

Позивач уклав з «BRADMOND ENERGY LLP» (Великобританія) контракт від 03.01.2013 №ВЕ-3 щодо придбання товарів, перелік яких наведений у специфікаціях до нього, а саме: зварювальні електроди, дріт електродний, клапани чавунні, електропроводи, диски відрізні та шліфувальні, зварювальні апарати, цемент, смоли, тощо, - на загальну суму 3000000,00 дол. США. На виконання умов контракту з валютного рахунку позивача №26006013008920, відкритому в ПАТ «Сбербанк Росії», нерезиденту компанії «BRADMOND ENERGY LLP» (Великобританія) перераховано 1813703,14 дол. США.

Ст.ст.1-2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

06 листопада 2012 року до зазначеного Закону внесено зміни, а саме: ст.2 доповнено ч.4, згідно з якою Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

14.11.2013 Правління Національного банку України прийняло постанову №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (що діяла на час здійснення господарських операцій), п.1 якої встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З наведеного вбачається, що за експортно-імпортними операціями діє такий порядок: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності; імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За змістом ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених ст.1 та ст.2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до платіжного доручення від 12.12.2013 №43 здійснено попередню оплату товару в сумі 97054,40 дол. США. Законодавчо встановлений строк надходження товарів - 12.03.2014. Водночас, згідно з відмітками, здійсненими Південною митницею, на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 17.03.2014 №6430 та №9405 та інвойсі від 10.01.2014 №JB656/13, поставка товару здійснена на 17.03.2014, тобто на 95 день з моменту його попередньої оплати.

Згідно з даними платіжних доручень від 12.12.2013 №45 здійснено попередню оплату товару в сумі 26374,00 дол. США, а від 19.12.2013 - 65000,00 дол. США. Законодавчо встановлений строк надходження товарів - 12.03.2014 та 19.03.2014 відповідно. Водночас, згідно з відмітками, здійсненими Південною митницею, на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 10.04.2014 №3810 та №9405 та інвойсі від 03.03.2014 №030314-7 поставка товару на суму 26374,00 дол. США здійснена на 119 день з моменту його попередньої оплати, а на суму 65000,00 дол. США - на 112 день.

Відповідно до платіжного доручення від 12.12.2013 №44 здійснено попередню оплату товару в сумі 54499,20 дол. США. Законодавчо встановлений строк надходження товарів - 12.03.2014. Водночас, згідно з відміткам, здійсненими Південною митницею, на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 10.04.2014 №3810 та інвойсі від 03.03.2014 №J14J003, поставка товару здійснена 10.04.2014, тобто на 119 день з моменту його попередньої оплати.

Враховуючи викладене, позивач порушив законодавчо встановлені терміни поставки товару за вищевказаним контрактом, що має наслідком накладення штрафних санкцій на підставі ст.4 Закону №185/94-ВР.

Слід зауважити, що ля правильного вирішення питання щодо наявності порушення позивачем ст.2 Закону №185/94-ВР при виконанні імпортних контрактів необхідним є встановлення дати перетину товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем».

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000122200 прийняте із дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 23.02.2015 №0000132200 слід зазначити наступне.

За наявності коштів, перерахованих за кордон, за які настав законодавчо встановлений термін надходження імпортного товару, позивач станом на 01.04.2014 не подавав відповідачу та Управлінню НБУ у Черкаській області декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами.

Відповідальність за таке порушення визначена п.2.7. розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року №49, і передбачає накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

У зв'язку з викладеним суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що ППР від 23.02.2015 №0000122200 та ППР від 23.02.2015 №0000132200 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні не спростовують рішення суду першої інстанції, тому не заслуговують на увагу.

За таких обставин апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.