Ухвала суду № 46870586, 16.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2015 рокусправа № 804/16858/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання:Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року по справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі КЕВ м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправною бездіяльність начальника КЕВ м. Дніпропетровська як керівника органу приватизації щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 від 16.09.2014 року за вх. №2261 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1 на території відкритого військового містечка,, що займає ОСОБА_2 спільно з членами родини, на підставі ордеру № 326 від 24.10.1994 року, зобов'язати начальника КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 по приватизації зазначеної квартири згідно чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність та зобовязано начальника КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка використовується ним та членами його сім`ї на умовах найму згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ №396 від 16.12.2009 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, КЕВ м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2М, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військове містечко №4), загальною площею 43,38 кв.м.,вселення в зазначену квартиру відбулося на підставі ордеру №326 від 24.10.1994 року, виданого КЕЧ Гвардійського району Міністерства оборони СРСР.

16.09.2014 року ОСОБА_2М звернувся з заявою до КЕВ м. Дніпропетровська з проханням оформити передачу йому в приватну власність зазначену квартиру, в чому відповідачем листом №2702 від 22.09.2014 року відмовлено у звязку з невизначеністю статусу військового містечка №4.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992 року за № 2482-XXII (далі Закон України №2482-XXII).

Статтею 8 Закону України №2482-XXII визначено обєкти, які не підлягають приватизації, способи приватизації, а також процедуру проведення приватизації,цим же законом передбачено, що за наслідками вирішення питань про передачу у власність квартир уповноваженні органи приймають відповідні рішення.

Оскільки відповідач не виконав приписи закону №2482-XXII щодо належного розгляду заяви позивача про приватизацію спірної квартири, є вірними висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності КЕВ м. Дніпропетровська та покладання обовязку на відповідача прийняти рішення за наслідками розгляду заяви позивача про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2, яка використовується ним та членами його сім`ї на умовах найму.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині зобовязання відповідача вжити заходів передбачених Законом України №2482-XXII щодо приватизації квартири, яку займає позивач на підставі ордеру, суд апеляційної інстанції виходить з того, що вказані заходи мають бути вжиті відповідачем у разі встановлення за наслідками розгляду заяви позивача правових підстав для передачі у власність квартири.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко