Ухвала суду № 46870405, 23.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2015 року

справа № 808/7359/14(ДО/808/719/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року

у справі № 808/7359/14(ДО/808/719/14)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС»

до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» звернулось до суду з позовом до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2014 №0014261502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем без порушення строків здійснюється сплата заборгованості з податку на прибуток відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2а-24488/10/05706 про розстрочення виконання постанови, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а відтак нарахування штрафних санкцій податковим органом є неправомірним, оскільки Податковим кодексом України не встановлено порядку нарахування та стягнення штрафних санкцій за зобов’язаннями, які виконуються на підставі розстрочених рішень суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Постанову суду мотивовано тим, що після прийняття судового рішення про стягнення податкової заборгованості нарахування будь-яких штрафів або пені можливе лише в межах виконавчого провадження. Позивач виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок згідно ухвали суду, яка набрала чинності та є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України, а тому вимоги пункту 87.9 статті 87 ПК України не можуть бути застосовані до грошових коштів, які платником податків сплачуються за відповідними судовими рішеннями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що проведеною невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати визначеного грошового зобов’язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а відтак, зважаючи на положення Додатку 1 до Методичних рекомендацій, яким передбачено, що в обліковій картці платника податків в період дії розстрочення податкового боргу пеня та відповідні штрафи нараховуються на загальних підставах, включаючи період розстрочення на суму такого податкового боргу за весь період його існування, отже застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням ухвали про розстрочку Донецького окружного адміністративного суду за період з 25.06.2010 - 03.10.2014, за результатами якої складено акт №2160/05-81-15-02-08-1/33393422 від 07.10.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначених п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0014261502 від 14.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 13953,07 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг з податку на прибуток в загальному розмірі 1670415,69 грн. стягнутий постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 у справі №2а-24488/10/0570, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2011.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З огляду на наведену вище правову норму, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010, ухвалою суду від 06.10.2011 у справі №2а-24488/10/0570 розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 на три роки з дня набрання даної ухвали законної сили, встановивши суму платежу за перший місяць 46359,69 грн. та наступні 35 місяці по 46401,60 грн.

Розстрочка за приписами ст.263 КАС України - це виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, розстрочка виконання судового рішення це передбачений процесуальним законодавством спосіб, який тимчасово позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати рішення суду з урахуванням вимог ухвали про розстрочку.

Отже, судове рішення щодо розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк, тобто вищезазначеною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкового зобов'язання, а відтак граничними строками сплати є строки, вказані в судовому рішенні.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до пункту 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, означене вище рішення суду про розстрочення сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток є обов'язковим до виконання як для позивача так і для відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, сторонами не заперечується факт належної та своєчасної сплати розстроченої суми податкового боргу згідно зазначеного рішення суду від 06.10.2011 у справі № 2а-24488/10/0570, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Наведене вище свідчить, що позивач у справі виконує рішення суду відповідно до наданої розстрочки згідно ухвали суду, яка набрала чинності та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі і підлягає виконанню на всій території України, а тому положення п. 87.9 ст. 87 Податкового Кодексу України в даному випадку не застосовуються.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні, відстроченні на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», оскільки цей наказ, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст.117 Конституції України, таким чином застосування у даному випадку судом не можливо, оскільки це суперечить принципу законності.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань, вказані в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011, відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 ПК України, оскільки порядок виконання зобов'язання з податку на прибуток, які виникли на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-24488/10/0570 від 06.10.2011, визначений виключно даною ухвалою.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 808/7359/14(ДО/808/719/14) залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко