Постанова № 46870066, 14.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2015 року 13:20 № 826/10301/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про визнання протиправною відмови в задоволенні запиту про надання публічної інформації, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надання відповіді №057027-08/Р8055-4647 від 17.03.2015, згідно якої, на підставі пункту 5 статті 21 Тимчасового порядку, клопотання не підлягає розгляду по суті;

- зобов'язати відповідача підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу, всього у розмірі 2021,08 грн.

Позивач вважає відповідь Департаменту земельних ресурсів України, надану за дорученням Київської міської ради неаргументованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що відповідач зобов'язаний був підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу. Зазначив, що не розглядаючи клопотання позивача по суті, відповідач порушив норми законодавства та права позивача.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив про відповідність своїх дій при розгляді звернення позивача вимогам чинного законодавства. Посилався на те, що подане позивачем клопотання не відповідало вимогам Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, у зв'язку з чим не підлягало розгляду по суті.

В судове засідання 17.06.2015 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.12.2014 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням, в якому просив в порядку в порядку реалізації його гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки - надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №1р відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 85:161 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га в м. Києві, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути дане питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення; повідомити позивача про прийняте рішення шляхом направлення на його адресу копії витягу з рішення сесії.

За результатом розгляду даного клопотання відповідач надав позивачу відповідь листом від 17.03.2015 №057027-08/Р-8055-4647, у якому зазначив, що заявлена у клопотанні ініціатива щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 не відповідає містобудівній ситуації, а тому на підставі пункту 5 статті 21 Тимчасового порядку клопотання не підлягає розгляду по суті.

Вважаючи дії відповідача щодо надання вказаної відповіді протиправними, ОСОБА_2 оскаржив їх до суду та просив зобов'язати відповідача підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Положеннями частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Основним нормативно-правовим актом з регулювання земельних правовідносин є Земельний кодекс України. Завданням Кодексу, разом з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини, є забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх.

Стаття 118 Земельного кодексу України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. За частиною 6 цієї норми громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, зі змісту даної норми слідує, що до клопотання про отримання земельної ділянки, яка не перебуває у користуванні інших осіб, для будівництва та обслуговування жилого будинку у власність в межах норм безоплатної приватизації, слід додавати лише графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. При цьому, органу, уповноваженому вирішувати зазначені питання, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

З метою визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням від 28.02.2013 №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Тимчасовий порядок №63/9120).

Пунктами 5, 6 статті 5 Тимчасового порядку №63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань до Департаменту земельних ресурсів.

У випадку надходження до Департаменту земельних ресурсів клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з доданими документами, які не відповідають складу та змісту документів, встановлених цією статтею, або не дають можливості розглядати клопотання по суті (подано недостатньо відомостей та документів щодо правового статусу майна, розташованого на земельній ділянці, графічні матеріали не відповідають вимогам цієї статті), Департамент земельних ресурсів через приймальню Київради з земельних питань повертає їх зацікавленій особі на доопрацювання.

У випадку повернення клопотання Департамент земельних ресурсів письмово зазначає підстави такого повернення. Після усунення зацікавленою особою зазначених Департаментом земельних ресурсів недоліків повторне повернення клопотання не допускається.

Згідно із пунктами 1, 2 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120 громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Відповідно до пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120 визначено, що до клопотання додаються:

1) викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;

2) витяг з містобудівного кадастру;

3) витяг з міського земельного кадастру;

4) нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання;

5) нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці;

6) копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення);

7) копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення - обов'язково);

8) копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина;

9) довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Матеріали справи свідчать про те, що до клопотання, поданого до Київської міської ради 30.12.2014, ОСОБА_1 додав копії наступних документів: графічні матеріали - 1 арк., копія паспорта та ідентифікаційного коду - 1 арк., копія довідки МСЕК про інвалідність.

В листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.01.2015 №057027-08/р-8055-1523, адресованому позивачу і Київській міській раді вказано про те, що у поданому ОСОБА_1 клопотанні та доданих до нього документах відсутня згода на обробку в ПК «Кадастр» (базі даних міського земельного кадастру) його персональних даних, зазначених у клопотанні, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Крім того, у вказаному листі зазначено, що ОСОБА_1 необхідно надати:

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено місце розташування та розмір земельної ділянки;

- довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Матеріали справи свідчать про те, що вказані вимоги позивач виконав, а саме: надав згоду на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних. Представник позивача вказав на те, що графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки вже були надані відповідачу разом із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.

Представник позивача наполягав на тому, що позивач надав усі документи, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а вимагання додаткових матеріалів та документів, не передбачених цією статтею заборонено, у зв'язку з чим він не надавав документи, визначені абзацами 3 - 8 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120.

Відповідно до положень частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Земельний кодекс України, як закон.

Крім того, суд встановив, що положення, визначені абзацами 3 - 8 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120 були визнані незаконними постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014.

Отже, позивач не зобов'язаний був надавати документи вказані у зазначених пунктах Тимчасового порядку №63/9120, з огляду на їх незаконність.

Дослідивши зміст поданого позивачем клопотання, а також доданих до нього документів, суд дійшов висновку, що перелік документів наданих позивачем, відповідає вимогам частини 6 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 5 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120, у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.

Однак, в даному випадку, у відповідача були відсутні підстави для застосування вказаних положень Тимчасового порядку №63/9120 та направлення позивачу листа про від 17.03.2015 №057027-08/р-8055-4677 про те, що клопотання позивача не підлягає розгляду по суті.

Відповідно до частини 7 статті 118 цього Кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Зважаючи на наведені норми, а також на те, що клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, Київська міська рада повинна була розглянути це клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Пунктом 7 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120 встановлено, що з метою визначення відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації Департамент земельних ресурсів надсилає клопотання з доданими до нього документами до Департаменту містобудування та архітектури, який у триденний термін надає Департаменту земельних ресурсів висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявним містобудівним умовам і обмеженням, що мають бути враховані при розробленні документації із землеустрою.

Відповідач надав до матеріалів справи копію листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05.02.2015 №057027-08/р-8055-2042, згідно якого справа-клопотання ОСОБА_1 були передані до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) для підготовки фахового висновку щодо відповідності заявленої у справі-клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розробленні документації із землеустрою.

За результатом розгляду даного клопотання, департаментом містобудування та архітектури підготований висновок щодо відповідності заявленої у справі-клопотанні ініціативи містобудівної документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою від 13.03.2015 №2262/0/12/27, згідно якого заявлена у справі-клопотанні ініціатива не відповідає містобудівній ситуації.

Відповідно до пункту 8 статті 21 Тимчасового порядку №63/9120 департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання та висновку Департаменту містобудування та архітектури готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством.

Однак, суд встановив, що за результатами опрацювання клопотання та висновку Департаменту містобудування та архітектури, відповідач не підготував проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу. Клопотання позивача протиправно не розглядалось по суті, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 17.03.2015 №057027-08/р-8055-4647.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо надання відповіді, оформленої листом №057027-08/Р8055-4647 від 17.03.2015, згідно якої, на підставі пункту 5 статті 21 Тимчасового порядку, клопотання не підлягає розгляду по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 №826/8630/14.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проекту відмови у наданні такого дозволу є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вищевказана позовна вимога розцінюється Окружним адміністративним судом міста Києва саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, для забезпечення захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача вчинити всі дії, передбачені законодавством України щодо розгляду по суті клопотання позивача вх. №08/р-8055 від 30.12.2014 по суті.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу, всього у розмірі 2021,08 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати, в даному випадку можуть бути стягнуті з місцевого бюджету міста Києва, а не з Державного бюджету України, у зв'язку з чим вимоги про стягнення судових витрат з Державного бюджету України задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати на правову допомогу.

Частиною 1 статті 90 зазначеного Кодексу закріплено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 3 названої правової норми передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

На реалізацію наведеної бланкетної норми, 20.12.2011 прийнято Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VI, в статті 1 якого закріплено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Стаття 2 цього Закону встановлює, що у разі якщо сторона у цивільній чи адміністративній справі звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація таких витрат виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у 2015 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні 1218,00 грн. Отже, розмір компенсації витрат на правову допомогу, в даному випадку не повинен перевищувати 487,20 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді у 2015 році.

Згідно наданих позивачем копій договору про надання правової допомоги №20/05-1 від 20.05.2015 та акта виконаних робіт від 20.05.2015, представником позивача витрачено чотири години.

Враховуючи вищевикладене, в даному провадженні відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі, що не перевищує 1948,80 грн.

Водночас, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до положень частини статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно наявного в матеріалах справи та оригіналу чека №20052015140129 від 20.05.2015 про оплату послуг за вказаним договором, позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 1948,00 грн.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, відшкодуванню позивачу судових витрат підлягає сума витрат на правову допомогу у розмірі 1461,60 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 54,81 грн., всього на суму 1526,41 грн., яка підлягає стягненню з місцевого бюджету міста Києва.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання відповіді №057027-08/Р8055-4647 від 17.03.2015, згідно якої, на підставі пункту 5 статті 21 Тимчасового порядку, клопотання не підлягає розгляду по суті.

3. Зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити всі дії, передбачені законодавством України щодо розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 вх. №08/р-8055 від 30.12.2014.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з бюджету міста Києва на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1526,41 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять шість гривень 41 коп.), в тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 1461,60 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 60коп.) та судовий збір у розмірі 54,81 грн. (п'ятдесят чотири гривні 81 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський