Справа № 489/7272/14-п 28.01.2015 28.01.2015 28.01.2015
Номер провадження: 33/784/20/15
.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2015 року м. Миколаїв
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Рудяк А.В.,
за участю секретаря Демянюк І.А.,
особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
переглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.12.2014 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Піонерське Радянського району Тюменської області, громадянка України, одружена, має на утриманні 3х малолітніх дітей, головний бухгалтер ТОВ «Автотранс-Нікма», яка зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
- притягнута до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч. 1 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 170 грн. та стягнуто судовий сбір 36 грн. 54 коп.
Згідно постанови судді Юрченко Г.М. будучи відповідальною посадовою особою - бухгалтером ТОВ «Автотранс-Нікма», здійснила ведення податкового обліку з порушенням встановленого Податковим Кодексом України порядку, внаслідок чого був знижений ПДВ на загальну суму 2000 грн., в тому числі за березень 2014 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати через невмотивованість та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а провадження по справі закрити у звязку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
За змістом апеляції не погоджується з складеним щодо неї адміністративним протоколом та актом позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автотранс-Нікма», якій став підставою для його складення.
Вважає, що вела податковий облік без порушень Податкового Кодексу України, оскільки подала 22.04.2014 року податкову декларацію з зазначенням правильного, а не заниженого (на суму 2000 грн.) ПДВ за березень 2014 року.
Провадження №33/784/20/15 Головуючий суду 1 інстанції: ОСОБА_3
Категорія: ст.163-1 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_4
Стверджує, що господарська операція між її підприємством і контрагентом ТОВ «Кийстройпоставка» за договором від 17.03.2014 року, дійсність якої заперечувала податкова, була реальною.
Вказує, що хоча ця угода, відбулася за участю іншого головного бухгалтера (який працював на цій посаді до неї), вона перед подачею податкової декларації 22.04.2014 року належно перевірила дійсність і реальність договору поставки №17/03-1 від 17.03.2014 року оплаченого 19.03.2014 року, за яким (на думку податкової) нібито занижено ПДВ на суму 2000 грн.
Зокрема, перевірила стан контрагента за цією угодою - ТОВ «Кийстройпоставка», яке згідно даних ЄДРПОУ було зареєстровано, не мало боргу та не перебувало у стані припинення.
Вказує про порушення її права на захист, оскільки була позбавлена можливості надати пояснення з приводу діяння, яке стало підставою для притягнення для відповідальності.
Водночас, зазначає, були відсутні підстави для складення щодо неї адмін. протоколу і накладення адміністративного стягнення, оскільки з моменту подання нею декларації з ПДВ 22.04.2014 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши додатково надані документи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови суд зробив висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, взагалі його не вмотивувавши і не дослідивши доказів винуватості особи.
Проте, такий висновок є безпідставним і не ґрунтується на матеріалах провадження, оскільки суду фактично не був наданий акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автотранс-Нікма» від 25.09.2014 року в звязку з чим ДПІ Ленінського району в м. Миколаєві ГУ в Миколаївської області складений адміністративний протокол відносно головного бухгалтера ОСОБА_1 До матеріалів справи підшиті лише 1-3 і 43, 44 аркуші цього акту, з яких взагалі не вбачається змісту правопорушення, вчинення якого поставлено у провину ОСОБА_1
Крім того, висновок суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, з змісту наданого апелянтом акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автотранс-Нікма» від 25.09.2014 року (в звязку з чим ДПІ Ленінського району в м. Миколаєві ГУ в Миколаївської області складений адміністративний протокол відносно головного бухгалтера ОСОБА_1М.) вбачається, що підставою для притягнення її до відповідальності стала фіктивна (на думку податкової) господарська операція з покупки офісної меблі і оргтехніки в ТОВ «Кийстройпоставка» в березні 2014 року та безпідставне в звязку з цим заниження у податковій декларації за квітень 2014 року ПДВ на суму 2000 грн.
При цьому, фіктивність цієї операції, на думку податкової, полягає в неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «Кийстройпоставка» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків в період з 1 по 31.03.2014 року через відсутність останнього за податковою адресою.
Обґрунтовано це висновком акту ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів м. Києві від 22.07.2014 року, згідно якого за даними відпрацювання оперативним підрозділом 7.07.2014 року ТОВ «Кийстройпоставка» за податковою адресою в Деснянському районі м. Києва не знаходиться (арк. акту 15).
Проте, таке обґрунтування фіктивності підприємства спростовується цим же актом перевірки. Так, встановлюючи взаємовідносини між ТОВ «Автотранс-Нікма» і ТОВ «Кийстройпоставка» податковими органами зазначено, що останнє перебуває на податковому обліку в іншому місці - в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (арк. акту 20). Дані про проведення перевірки зазначеного підприємства за цією адресою відсутні.
Крім того, згідно наданих апелянтом даних з ЄДРПОУ ТОВ «Кийстройпоставка» (код 38890315) станом на 24.12.2014 року перебуває на обліку в органах доходів і зборів, не має податкового боргу і не перебуває в стані припинення (а.п.71-73).
Також, згідно акту ДПІ фіктивність господарської операції між ТОВ «Автотранс-Нікма» і ТОВ «Кийстройпоставка» в березні 2014 року щодо поставки офісної меблі і оргтехніки полягала в тому, що надані під час перевірки документи не підтверджують факту реального здійснення вказаної господарської операції.
Проте, такий висновок є безпідставним, оскільки дійсність і реальність підтверджується наданими під час перевірки документами: договором поставки №17/03-1 від 17.03.2014 року, рухом коштів по рахункам цих підприємств 19.03.2014 року, специфікацією, податковими і видатковими накладними, журналом ордеру.
ОСОБА_1 в апеляційному суді також зазначила, що вказане майно було реально поставлено їх підприємству від ТОВ «Кийстройпоставка» за вищевказаним договором, належним чином обліковано, введено в експлуатацію та використовується за призначенням, чим і підтверджується реальність вказаної операції.
В обґрунтування додала копію видаткової накладної ТОВ «Кийстройпоставка» №192 від 19.03.2014 року, згідно якої останнє за цим договором поставило, а ТОВ «Автотранс-Нікма» - отримало зазначене майно, що підтверджує передачу вказаного майна ТОВ «Автотранс-Нікма»; копію податкової накладної ТОВ «Кийстройпоставка» №192 від 19.03.2014 року, яка підтверджує правильність нарахування сум ПДВ за цим договором (2000 грн.) та відповідності сумі податкових зобовязань продавця і включення до реєстру виданих та отриманих податкових накладних; копію приходної накладної ПН-0000024 від 28.03.2014 року, якою підтверджується прихід вказаного майна ТОВ «Кийстройпоставка»; копію наказу директора ТОВ «Автотранс-Нікма» від 28.03.2014 року «Про зарахування на баланс підприємства необоротних активів»; оборотно-сальдову відомість по рахунку 106 Місця зберігання за 28.03.2014 року.
В матеріалах провадження відсутні данні які б спростували зазначені вище твердження апелянта та обєктивність наданих нею документів.
З вказаного вище акту перевірки не вбачається, щоб під час проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Автотранс-Нікма» податковими органами досліджувались обставини фактичного, реального отримання, постановки на облік та використання цим підприємством майна, поставленого з ТОВ «Кийстройпоставка».
За таких обставин, висновок про заниження податку на додану вартість за березень 2014 року (2000 грн.) з посиланням фіктивність вказаної господарської операції через не підтвердження факту її реального здійснення - суперечить матеріалам провадження.
Виходячи з наведеного вище є безпідставним висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП, в звязку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню за відсутністю складу адміністративного правопорушення з закриттям провадження на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 взагалі не була ознайомлена з вказаним вище актом перевірки ДПІ перед складанням адміністративного протоколу.
Так, з акту «Про неможливість ознайомлення, вручення та підписання акту позапланової перевірки…» від 25.09.2014 року, вбачається, що вказаний акт перевірки не був вручений ОСОБА_1, оскільки працівник податкової прибув для його вручення не за адресою фактичного перебування підприємства по вул. Енгельса, 51«в» в м. Миколаєві (про яку зазначено в акті), а за адресою його реєстрації по вул. Баштанська, 1.
Згідно матеріалів провадження вказаний акт був направлений поштовим відправленням, яке (згідно даних сайту УДППЗ «Укрпошта» відстеження пересилання поштових відправлень) ОСОБА_1 отримала лише 02.10.2014 року після складання щодо неї адміністративного протоколу.
За таких обставин, ОСОБА_1 була позбавлена можливості дати докладні, аргументовані пояснення щодо змісту акту перевірки або заперечення на свій захист, що могло вплинути на питання притягнення її до відповідальності, в звязку з чим її твердження про порушення її права на захист є обґрунтованими.
Також є слушними і твердження апелянта про безпідставне складання 29.09.2014 року податковими органами щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене 22.04.2014 року з огляду на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, оскільки згідно ст.247 ч.1 п.7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.12.2014 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 170 грн. та стягнуто судовий сбір 36 грн. 54 коп. скасувати, а провадження в справі за адміністративним правопорушенням ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області ОСОБА_4
Судове рішення № 46857329, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 28.01.2015. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/7272/14-п. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: