Постанова № 46854537, 14.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/2638/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача : Діхтяренко О.М. (довіренність б\н від 30.12.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р.

у справі № 910/2638/14 (суддя: Босий В.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"

про відстрочку виконання рішення

у справі №910/2638/14

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"

про стягнення 20 820 217,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулось до суду першої інстанції з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. у справі №910/2638/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. у справі №910/2638/14 заяву ТОВ "Прем'єр Лізинг" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 24.06.2014 року у справі №910/2638/14 - задоволено частково: відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 року у справі № 910/2638/14 на один рік.

Мотивуючи оскаржувану ухвалу, господарський суд міста Києва зазначив, що заявником надано належні та допустимі докази, які підтверджують скрутне становище відповідача та неможливість негайного виконання рішення в повному обсязі. При цьому зазначив, що під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення у данній справі, суд враховує інтереси Державного підприємства «Донецька залізниця», а тому вважає за можливе обмежити термін відстрочки виконання рішення до одного року.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач - Державне підприємство "Донецька залізниця" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року скасувати, відмовити повністю в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив на те, що суд першої інстанції при прийняті ухвали про надання відстрочки не прийняв до уваги, що суд має право відстрочити виконання рішення за заявою сторони, але лише у виняткових випадках залежно від обставин справи. Суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та зробив помилковий висновок про неможливість виконання рішення суду лише через відсутність коштів на рахунках боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Державне підприємство "Донецька залізниця" та призначено справу № 910/2638/14 до розгляду.

13.07.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представник позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній просить відкласти розгляд справи на 2-3 тижні.

В судовому засіданні 14.07.2015 року представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував та вказав на те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

14.07.215 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні, колегія суддів заслухавши думку представника відповідача, зазначила, що відповідно до ст. 77 ГПК України, достатню кількість матеріалів справи, з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 ГПК України, тому клопотання залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" авансовий платіж у розмірі 12 270 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 43 068,31 грн.

17.11.2014 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

05.05.2015 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. у справі №910/2638/14.

Задовольняючи частково заяву про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що банківськими довідками, про відсутність коштів на рахунках, актом звірки між сторонами, а також рішенням суду господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 р. у справі №904/10244/14 про стягнення коштів в розмірі 30 162 041,60 грн. на користь ТОВ "Прем'єр Лізинг" яке набрало законної сили, належним чином обґрунтовано вимоги відповідача, щодо надання відстрочки виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно з п. 7.1.1. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи свою заяву про відстрочку виконання рішення, відповідач зазначив що на його рахунках у банківських установах відсутні грошові кошти для належного виконання такого рішення. Крім того, відповідач вказує на існування великої дебіторської заборгованості, за рахунок якої рішення у даній справі може бути виконане.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідок обслуговуючих банків №12.2-01/2150 від 06.05.2015 р., №70-1-1/1243 від 06.05.2015 р. та №20-2-14/1013 від 06.05.2015 р., залишок грошових коштів на рахунках ТОВ "Прем'єр Лізинг" станом на момент звернення до суду відсутній.(а.с.51-54)

Таким чином вищезазначені обставини свідчать про неможливість виконання відповідачем рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. у справі №910/2638/14 відразу у повному обсязі.

Крім того, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період 22.05.2015 р. (а.с.116), у Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" існує заборгованість перед ТОВ "Прем'єр Лізинг" у розмірі 179 346 011,34 грн.

Також слід зазначити, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 р. у справі №904/10244/14 стягнуто з ТОВ "ТРАНСМАШ" на користь ТОВ "Прем'єр Лізинг" заборгованість у розмірі 30 162 041,60 грн., а рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 р. у справі №904/10242/14, стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь ТОВ "Прем'єр Лізинг" заборгованість у розмірі 5 900 290,38 грн. (а.с.117). Вказані рішення набрали законної сили, а відтак підлягають обов'язковому виконанню в порядку, передбаченому приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги що, відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 23.06.2015 року у справі № 908\1042\15-г з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь ТОВ «Прем'єр Лізінг» стягнуто кошти в розмірі 129 158 078,79 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відстрочка виконання рішення у даній справі забезпечить реальну можливість отримання коштів стягувачем, тому враховуючи інтереси Державного підприємства "Донецька залізниця" заява про відстрочку виконання рішення правомірно була задоволена частково, обмежено термін відстрочки виконання рішення до одного року.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року у справі № 910/2638/14, отже підстави для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року у справі № 910/2638/14 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року у справі № 910/2638/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2638/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко