Постанова № 46854430, 15.07.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.07.2015 справа №24/86

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівАгапова О.Л. Будко Н.В., Мартюхіної Н.О. при секретарі розглянувши апеляційну скаргуМаксіменко Г.П. Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріупольза участю представників сторін від позивача: не з'явились від відповідача: Чепак Т.В.(довіреність від 19.12.2014р №03-48) від ДВСУ: Карпова О.В.(довіреність від 28.04.15 №20- 22/183)на ухвалу господарського суду Запорізької областівід20.05.2015р.у справі№ 24/86 (суддя Зінчеко Н.Г.)за позовом до на дії органу, що здійснює функції ДВС України Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ простягнення 33846734,93 грн. ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 року до господарського суду Запорізької області надійшла скарга Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" (надалі - відповідач) на дії Державної виконавчої служби України (надалі - ДВС) у справі № 24/86.

В скарзі відповідач просив господарський суд: - визнати неправомірними дії виконавчої служби по винесенню постанови про арешт коштів боржника (зведене виконавче провадження, надалі - ЗВП) № 41211546 від 12.12.2013р.на суму 392819005, 25 грн. в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №40983870;. - скасувати Постанову про арешт коштів боржника ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 40983870 ( справа 24/86); - зняти арешт з рахунків, відкритих КП "Компанія "Вода Донбасу" через відокремлені підрозділи в банківських установах для виплати заробітної плати, в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 40983870 ( справа 24/86).

Під час судового засідання суду першої інстанції було з'ясовано, що ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2013 р. у справі № 24/86 змінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

На адресу господарського суду 19.05.2015 р. від скаржника (відповідач у справі) надійшла заява про заміну предмету скарги № 03/01-86/1 від 19.05.2015 р., в якій останній зазначає, що в резолютивній частині заяви помилково вказав на визнання недійсною постанови про арешт коштів від 12.12.2013 р., оскільки -як випливає зі змісту скарги її предметом є саме заява про арешт від 02.02.2015р.

Виходячи з викладеного, господарським судом розглянуті вимоги про визнання неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015р., винесеної в рамках ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 40983870 (справа 24/86); скасування Постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015 р. винесеної в рамках ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 40983870 (справа 24/86); зняття арешту з коштів на рахунках, відкритих КП «Компанія «Вода Донбасу» через відокремлені підрозділи в банківських установах в частині накладення арешту по ВП № 40983870 (справа 24/86).

В обґрунтування скарги заявник зазначав, що Державною виконавчою службою України 02.02.2015р. винесена постанова про арешт коштів боржника у межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 р. на суму 392819005,25 грн., до якого входить наказ по справі №24/86. Зазначеною постановою було накладено арешт на всі рахунки, відкриті КП «Компанія «Вода Донбасу» через відокремлені підрозділи у банківських установах.

На думку заявника, державним виконавцем порушено п. 4 ст.57 Закону «Про виконавче провадження», а саме: копії постанови від 02.02.2015 по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 41211546 від 12.12.2013 на суму 392 819 005,25 грн. про арешт коштів боржника на рахунках, що відкриті відокремленими підрозділами, не були направлені на адресу боржника - КП "Компанія "Вода Донбасу" м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177а , чим були порушені права боржника на обізнаність ведення виконавчого процесу та права на оскарження дій державного виконавця; копії постанови від 02.02.2015 про арешт коштів на рахунках, що відкриті відокремленими підрозділами боржника, були направлені тільки на адреси окремих відокремлених підрозділів, які знаходяться на території Донецької області, що контролюється Україною; копії постанови від 02.02.2015 про арешт коштів на рахунках, що відкриті відокремленими підрозділами боржника, були направлені окремим відокремленим підрозділам лише 10.02.2015 відповідно поштовому штемпелю на конвертах, тобто з порушенням строку, встановленого п. 4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»; копії постанови від 02.02.2015 про арешт коштів на рахунках, що відкриті відокремленими підрозділами боржника, розташованими на території Донецької області, яка тимчасово не контролюється Україною, взагалі не були направлені ані боржнику ані відокремленим підрозділам у зв'язку з припиненням з 27.11.2014 приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на територій яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження». Крім того, органом стягнення неправомірно накладено арешт в межах справи 24/86 ВП № 40983870 на рахунки, відкриті відокремленими підрозділами виключно для виплати заробітної плати.

Стягувач (позивач) - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» у відзиві на скаргу зазначав, що посилання боржника на порушення строків та порядку надсилання постанови про арешт коштів на адресу боржника є необґрунтованими та не стосуються предмету розгляду справи. Боржник не надав жодного доказу, що постанови про арешт не були направлені на його адресу. Крім того, постанови про арешт від 02.02.2015р. винесені з дотриманням норм законодавства і порушення порядку їх надсилання сторонам не може бути підставою для визнання незаконними цих постанов. Порушення порядку надсилання постанови стороні може бути підставою лише для визнання незаконними дій або бездіяльності державного виконавця з їх направлення, однак боржник зазначені вимоги у резолютивній частині своєї скарги не зазначив. Також доводи боржника про те, що арешт накладений на всі його рахунки, є необґрунтованими. Так, у доданих до скарги боржника постановах про арешт від 02.02.2015 р. міститься конкретний вичерпний перелік рахунків. Крім того, боржник не надав доказів відсутності у нього інших рахунків, ніж ті, що зазначені у постановах про арешт. Також слід зазначити, що доводи скаржника про те, що рахунки, зазначені у скарзі, використовуються виключно для виплати заробітної плати, на теперішній час є не доведеними. Належні докази, що підтверджують факт використання рахунків лише для виплати заробітної плати, відсутні. Навпроти, наявні докази використання зазначених рахунків й на інші, не пов'язані з виплатою заробітної плати цілі. Посилання боржника на наявність форс-мажорних обставин також є необґрунтованим. Так, порядок виконання рішення встановлений Законом України «Про виконавче провадження», при цьому у вказаному Законі відсутні положення про неможливість здійснення примусового виконання рішення у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин.

18.05.2015 р. від Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу суду надійшло клопотання № 40983870/4-15 від 30.04.2015 р. про заміну Відділу Державної виконавчої служби України на Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015р. № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» передбачено ліквідацію Державної виконавчої служби України, на підставі якої утворено комісію з ліквідації Державної виконавчої служби України (місцезнаходження комісії: м. Київ, вул. Артема, 73). Згідно зазначеної Постанови завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладено на Міністерство юстиції України. У зв'язку із зазначеним вказані функції переходять до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підставі викладеного, діяльність Державної виконавчої служби України щодо реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) припиняється з 06.04.2015 р. та відповідно припиняється проведення особистого прийому громадян посадовими особами та керівництвом Державної виконавчої служби України, та отримання поштової кореспонденції, яка адресована Державній виконавчій службі України, в тому числі відділу примусового виконання рішень.

Клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судом розглянуто та задоволено.

Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вказав у відзиві на скаргу вказував, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Донецької області № 24/86 від 12.12.2011 р., а саме при винесенні постанови про арешт коштів боржника, діяв в межах і у відповідності до вимог Закону «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2015р. у задоволенні скарги відмовлено.

Відповідачем у справі подана апеляційна скарга на ухвалу суду, у якій заявник просить її скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та неповне дослідження обставин, що мають значення для розгляду скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про можливість накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках відокремлених підрозділів боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати, витрати на відрядження, перерахунок обов'язкових платежів.

При розгляді скарги поза увагою суду залишились норми Конституції України, Закон «Про оплату праці», Кодекс законів про працю.

Не взято до уваги те, що у наданих виписках банків відображається саме зарахування платежів за надані послуги, які і є єдиним джерелом для виплати заробіть плати.

У зв'язку з находженням у відпустці судді М'ясищева А.М. на підставі ч.5 ч.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р., розпорядженням секретаря першої судової палати від 13.07.2015р. № 04-08/169/15 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді - Будко Н.В.,Мартюхіна Н.О.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача та Департаменту державної виконавчої служби, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №24/86 від 30.08.2011 р. задоволені позовні вимоги ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» та стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» в тому числі заборгованість 3% річних, нарахованих на суму боргу - 50 948,37 грн., пеню, нараховану на суму боргу - 263 233,32 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу - 50 640,59 грн., а також суми 3% річних - 4 599 737,52 грн., інфляційні - 23 370 399,12 грн., пеню -327 366,44 грн., державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

28.11.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Борейком М.В. (далі - державний виконавець) винесено постанову № 40983870 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 12.12.2011 № 24/86 про стягнення з КП «Вода Донбасу» на користь ПАТ «Донецькобленерго» коштів.

12.12.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, згідно якого ВП № 40983870 приєднано до ЗВП № 41211546.

08.09.2014 державним виконавцем керуючись ст. 28 Закону, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 40983870 у розмірі 2866232,53 грн.

Відповідно до ст.11 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно. 1 ст. 57 вищевказаного Закону (в редакції станом на 02.02.2015 р.), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частина 2 ст.57 Закону визначає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 3 ст.57 вказаного Закону постановами, передбаченими ч. 2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 4 ст.57 Закону постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Із клопотання ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» від 30.09.2014 р. б/н державному виконавцю надійшла інформація, що боржником через свої відокремлені підрозділи також відкрито рахунки в банківських установах.

23.12.2014р. з метою перевірки вказаної інформації Держвиконавцем Кеда М.В. було здійснено запит до Державної фіскальної служби України за № 25-50-4936/2-41211546/4 відносно 28 структурних підрозділів боржника

16.01.2015р. за вх. №502 на адресу Державної виконавчої служби України надійшла відповідь Державної фіскальної служби України з додатком , а саме Наявною інформацією з Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб станом на 25.12.2014р., в якій містилась інформація про розрахункові рахунки структурних підрозділів боржника. При цьому як вбачається з наявної інформації відомості відносно спеціального режиму використання вказаних рахунків в інформації відсутні.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також; за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону, державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

На підставі отриманої інформації державним виконавцем Кеда М.В. 02.02.2015 винесено постанову про арешт коштів боржника ЗВП № 41211546 у межах суми 392819005,25 грн.

Частиною 5 ст.65 Закону визначені випадки, коли кошти не підлягають стягненню у визначеному цим Законом порядку, які до спору, що розглядається, відношення не мають.

Таким чином, будь-яких обмежень щодо накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на його банківських рахунках, крім ч.5 ст.65 , Закон «Про виконавче провадження» не встановлює.

Заявник не надав суду доказів, що державному виконавцю було відомо про будь-які обмеження режиму використання рахунків, на які накладено арешт. Не надано таких доказів і в ході судового розгляду заяви, а саме договорів про відкриття рахунку, довідок банку, руху коштів по зазначеним рахункам, платіжних документів тощо.

За наявними в матеріалах справи ксерокопій виписок з рахунків, які додані до позову, суд не може дійти висновку та ідентифікувати зазначені рахунки з тими , на які накладено арешт. Крім того, як вбачається з призначень платежу, то в них є: і розрахунки за комунальні послуги, і водовідведення, і опломбування водоміру, так серед іншого і виплати заробітної плати, на ін.

Як було встановлено господарським судом Запорізької області та визнано сторонами в судовому засіданні на час винесення постанови про арешт 02.02.2015р. та на час судового розгляду заборгованість за наказом по справі №24/86 існує та відповідачем не погашена.

Таким чином, постанова про арешт коштів боржника від 02.02.2015р. по ЗВП № 41211546 в частині накладення арешту по ВП № 40983870 в межах справи 24/86 не суперечить вимогам Закону, а відтак правові підстави для її скасування відсутні, так само як і підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця по її винесенню.

В іншій частині висновки суду першої інстанції не оспорюються та ґрунтуються на законодавстві та матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.33,99,101-103,105-106,121-2 ГПК Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.05.2015 року у справі № 24/86 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя Агапов О.Л.

Судді: Будко Н.В.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 5 прим

1-позивачу

1-відповідачу

1-ВДВС

1-у справу

1-ДАГС