Рішення № 46853005, 02.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/11115/15

За позовомПрокурора Попільнянського району Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області ДоДочірнього підприємства «Попільнянський консервний завод»Простягнення 31 494, 00 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури: Жовтун Н.Б. - за посв.

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Попільнянського району Житомирської області звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області з позовом до Відповідача про стягнення з останнього збитків в розмірі 31 494, 00 грн. заподіяних державі в результаті водокористування (водозбір із артезіанської свердловини) без дозволу на спеціальне водокористування 600 куб. м. води за період часу з 01.01.2014р. по 05.02.2014р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 29.04.2015 р. про порушення провадження у справі не подав. Водночас, ухвала суду від 29.04.2015р. направлена на адресу відповідача: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 3, офіс 1. Дана ухвала суду від 29.04.2015р. була повернута суду поштою з зазначенням: „ за закінченням терміну зберігання " .

Тому повернення ухвали господарського суду від 29.04.2015р. з зазначенням: „ за закінченням терміну зберігання " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням представника прокуратури, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п. 3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Житомирській області на підставі листа Державної екологічної інспекції України, направлення №89, наказу від 05.02.2014р. №9-П проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством «Попільнянський консервний завод» в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатом перевірки інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства у діяльності Відпвідача та складено акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що Відповідач здійснював спеціальне водокористування (водозбір із артезіанської свердловини) без дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.01.2014р. по 05.02.2014р.

Відповідно до наданої Відповідачем довідки від 05.02.2014р. №4 за період часу з 01.01.2014р. по 05.02.2014р. із артезіанської свердловини використано без дозволу на спеціальне водокористування 600 куб. м. води.

На підставі акту перевірки та відповідно до «Методики розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. за №389, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті незаконного використання водних ресурсів Дочірнім підприємством «Попільнянський консервний завод», відповідно до якого розмір шкоди становить 31 494, 00 грн.

Судом встановлено, що з метою стягнення вище вказаних збитків та досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію 35-9/7 від 25.06.2014 року щодо відшкодування шкоди (збитків) завданої державі в розмірі 31 494, 00 грн.

Однак, станом на 28.04.2015 р. сума збитків не сплачена, що порушує економічні інтереси держави та завдає шкоди встановленому чинним законодавством порядку притягнення до відповідальності винних осіб за порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних, ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону).

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У відповідності до ст. 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою, зокрема, цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. З огляду на норми ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплює, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 Господарського Кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 Господарського Кодексу України також передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 48 Водного Кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 151 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Із даними нормами узгоджуються і норми п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, якими передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу.

Матеріалами справи підтверджено здійснення Відповідачем спеціального водокористування без відповідного дозволу.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Вказаної правової позиції щодо відшкодування шкоди за самовільне водокористування дотримується й Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, правовідносинах, що виникають із заподіяння шкоди довкіллю є Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, в даному випадку, Державна екологічна інспекція в Житомирській області, яка уповноважена державою здійснювати відповідні функції передбачені Положенням про Державну екологічну інспекцію України, що затверджене Указом Президента України від 13.04.2011р. №454/2011.

Природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 42 Закону України «Про охорони навколишнього природного середовища» встановлено, що фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Фонд охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2015 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійснені нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Прокурор Попільнянського району Житомирської області звернувся до суду з даним позовом, у зв'язку з тим, що в даному випадку порушуються інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області, оскільки несплата коштів до бюджету порушує державні інтереси в частині його формування та фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, створює загрозу настання непередбачуваних соціально-економічних наслідків.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Факт здійснення водовикористання Відповідачем 600 куб. м. води за період часу з 01.01.2014р. по 05.02.2014р. без відповідного дозволу підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який є джерелом доказової інформації.

На підставі зазначеного акту перевірки Позивачем правомірно відповідно до «Методики розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. за №389 проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті незаконного використання водних ресурсів Відповідачем в розмірі 31 494, 00 грн. та направлено претензію останньому щодо відшкодування заподіяної шкоди в зазначеному розмірі.

За положеннями Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства зобов'язанні відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи прокурор довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки від сплати судових витрат звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Попільнянський консервний завод» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 3, офіс 1; Код: 32816723) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області (10014, м. Житомир, вул. Черняховського, 12-А; Код: 38035679) 31 494 (тридцять одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 00 коп., які перерахувати в наступному порядку:

9 448 (дев'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 20 коп. - до Державного бюджету України;

6 298 (шість тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 80 коп. - до бюджету Житомирської обласної ради;

15 747 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 00 коп. - до бюджету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок: 33116331700487, код платежу: 24062100, банк отримувача: ГУДКС України у Житомирській області, МФО 811039.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Попільнянський консервний завод» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 3, офіс 1; Код: 32816723) в дохід державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.07.2015р.

Суддя І.І.Борисенко