ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 2-446/10
провадження № -
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі : головуючого судді Синиці Л.П., при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Городищенського району Черкаської області, за участі ОСОБА_4, представника прокуратури Городищенського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и в :
02.07.2010р. неповнолітня ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є її батьком, 09.12.1998 року шлюб між батьками було розірвано, під час судового засідання про розірвання шлюбу відповідач не ставив питання про те, з ким з батьків буде проживати неповнолітня дитина, ще у 1997 році, перебуваючи у шлюбі, мати звернулася до суду про стягнення з батька на утримання дитини аліментів, і за виконавчим листом, що виданий Соснівським районним судом м. Черкаси, відповідач повинен сплачувати аліменти, щомісячно, у розмірі ? частини заробітку, але не менше встановленого мінімуму, до повноліття. За злісне ухилення від сплати аліментів, згідно вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 02.10.2002 року відповідач був засуджений за ст. 164 ч.1 КК України. На даний час батько не сплатив на утримання жодної копійки, за довідкою №184/11-45 від 27.05.2010р., має заборгованість по аліментах в сумі 11 121,00грн.. Протягом часу навчання в ЗОШ №10 м. Черкаси батько жодного разу не приходив до школи, не цікавився навчанням, не відвідував батьківських зборів, у школі взагалі не знають про його існування. З 1998 року проживає з мамою, яка самостійно займається її вихованням, утриманням, піклуванням, а батько не спілкується, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться життям дитини, не надає матеріальної допомоги, допомоги по вихованню. Будь-яких перешкод для виконання відповідачем своїх батьківських обовязків не чинилося, як і не чиниться наразі. Невважаючи ОСОБА_3 батьком, звернулася до суду, і просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити, вказавши, що рішення звернутися до суду на позбавлення батьківських прав батька прийняла самостійно, бо він не забезпечує її харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, свідомо ухиляється від спілкування, не виявляє інтересу до її внутрішнього світогляду, і вона не бажає, щоб після її повноліття мала обовязок доньки стосовно такого батька. Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, зазначивши, що дійсно після розірвання шлюбу з матірю позивача, відносини з донькою не підтримує; грошової допомоги не надає, незважаючи на те, що є рішення суду про стягнення аліментів, бо є непрацюючим; дитину, яка проживає в місті Черкаси не провідує, не цікавиться її життям; коли його запрошували до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси для вирішення питання щодо доцільності позбавлення його батьківських прав на дитину ОСОБА_2, не зявився, бо вважає, що дитина вже є дорослою і коли вона так вирішила то буде саме так. Представник третьої особи - служби у справах дітей Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_5, вважає, що позов, слід задовольнити, та вказала, що вони покладаються на висновок виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, що ж стосується батька дитини, то він за місцем проживання характеризується посередньо, проживає одиноко, господарством не займається, є не працюючим, проживає за рахунок тимчасових заробітків, зловживає спиртними напоями, з дитиною не підтримує відносин, навіть, коли та приїздить в село Вязівок, Городищенського району до рідні.
ОСОБА_4., як мати неповнолітньої дитини та представник прокуратури Городищенського району Черкаської області ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, при цьому, ОСОБА_4 пояснила, що вона зі своєї сторони батьку дитини не забороняла спілкуватися з дочкою ОСОБА_7, однак у нього відсутні батьківські почуття до неї, також відповідач ні фінансово, ні будь-яким іншим чином не підтримував дитину.
Суд, вислухавши думку позивача, відповідача, представника третьої особи, пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які вказали, що неповнолітня дитина ОСОБА_2 проживає з матірю, є матеріально забезпечена, мати приділяє їй достатньо уваги, батько з дитиною не спілкується, відносини не підтримує з 1998 року, матеріально не допомагає, свідомо самоусунувся від виконання своїх обовязків як батька, та врахувавши думки матері неповнолітньої дитини, представника Городищенської районної прокуратури Черкаської області, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто здійснювати батьківські права, які не можуть суперечити інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, і один із видів відповідальності, передбачений ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав. Пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вказує, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обовязків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, обєктивного зясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх батьківським обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязкова п. 16 вищенаведеної постанови.
Згідно положень ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сімї якої проживає дитина, заклад охорони здоровя або навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач по справі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3 являється батьком неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 3) яка проживає з матірю ОСОБА_4 (а. с. 11). 09.12.1998 року шлюб між ОСОБА_3, відповідачем по справі, та ОСОБА_4, розірвано (а. с. 15). Згідно висновку виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси від 09.06.2010 року №558/1-16, на підставі рішення комісії з питань захисту дитини від 03.06.2010р. №6/50, вважає, за доцільне позбавити громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, так як батько протягом тривалого часу діє всупереч інтересам неповнолітньої, тим самим позбав її права на належне батьківське виховання та утримання (а. с. 4-5). Матеріально-побутове обстеження умов сімї неповнолітньої дитини, що проведене комісією Черкаської Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10, показало, що неповнолітня дитина має окрему кімнату, забезпечена всім необхідним за рахунок матері, у сімї панують взаєморозуміння, сімю можна характеризувати з позитивної сторони, дитина виховується в комфортабельній психологічній атмосфері, батько ОСОБА_10В, після розлучення ніде не працює, аліменти не сплачує, матеріально не підтримує дитину, не виконує батьківських обовязків (а. с. 14). Відповідно до пояснюючої записки класного керівника дитини, батько за девять років навчання ОСОБА_2 в школі жодного разу не приходив до школи, не спілкувався з класоводом, класним керівником, вчителями, не цікавився навчанням та вихованням доньки, матеріальної допомоги дочці не надає (а. с. 20). Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 станом на 27.05.2010р., в розмірі 11121,00грн. (а. с. 10), був двічі судимий у 2002 році, у 2005 році за ухилення від сплати аліментів, за ст. 164 ч.1 КК України, належних висновків для себе не зробив (а.с. 6,7-8). Мати неповнолітньої дитини ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, як високоморальна людина, добра, чесна, справедлива, милосердна і т.д. (а. с. 21).
Позов підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_2, свідоцтвом про розірвання шлюбу, висновком виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси від 09.06.2010 року №558/1-16, запрошенням відповідача до комісії з питань захисту прав дитини Соснівського району м. Черкаси, актом обстеження матеріально побутових умов сімї позивача, характеристиками ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, довідкою про склад сімї дитини, вироками, постановою про стягнення аліментів, виконавчим листом від 1997р., довідкою начальника відділу державної виконавчої служби Городищенського районного управління юстиції від 27.05.2010р. №184/11-45, пояснюючою запискою класного керівника ЗОШ № 10 м. Черкаси, довідкою дитячої поліклініки щодо стану здоровя неповнолітнього позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 165, 150, 155, 164 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 10, 11, 15, 30, 88, 208, 209, 212 215, 294 Цивільно-процесуального Кодексу, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, на неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_6.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь Держави: - судовий збір /мито/ в розмірі 08 (вісім) грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок 31119095700011, держбюджет Городищенського району, код ОКПО 22809201, код платежу 22090200, МФО 854018, банк ГУДКУ України в Черкаській області;
- витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок № 31212259700011 Держказначейства в Городищенському районі, УЄДРПУ 22809201, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050000.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_11
Судове рішення № 46848808, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 20.08.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-446/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: