Рішення № 46847055, 09.07.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/614/2015 Справа № 641/13183/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання: Артамонова О.В.

представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку), -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку). В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 04.06.2014р. за №ХК 143141540180, реконструйовану квартиру № 20 під офіс з улаштуванням окремого виходу загальною площею 36,5 кв. м. по вул.. Данилевського ,6 в м. Харкові, прийнято в експлуатацію.

Замовником будівництва за даною декларацією є ОСОБА_4.

На виконання положень ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ( далі- Закон ) замовник будівництва зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування. На виконання цих вимог рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 09.11.2011 року № 804 затверджено новий Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова ( із змінами рішення від 22.05.2013 року № 319) ( далі - Порядок) , який містить аналогічні положення про залучення замовників до обов'язкової пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова. Вказане положення передбачає механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунок розміру величини пайового внеску.

Позивач наголошує, що відповідачем не виконано вимог, визначених Законом та Порядком , оскільки ОСОБА_4 не звернувся до Департаменту економіки та комунального майна для укладення відповідного договору про пайову участь. Листами управління соціально - економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 07.08.2014 року за № 416/0/114-14 та від 17.09.2014 року № 448/0/114-14 ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність звернення до виконавчих органів ХМР для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповіді на дане звернення про укладення вказаного договору від ОСОБА_4 до ХМР не надходили.

Такими діями забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі ОСОБА_3 міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість реконструйованої квартири № 20 під офіс з улаштуванням окремого виходу загальною площею 36,5 кв. м. по вул.. Данилевського ,6 в м. Харкові, які було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність обєкта до експлуатації від 04.06.2014р. за № ХК 143141540180 становить 341092,50 грн.

Розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10 % від вищевказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто

Неодержані кошти позивач відносить до збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) яка дорівнює 37520,17 грн. та просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 міської ради позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, зазначивши, що обставини, викладені у позовній заяві,свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4 і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Суд,вислухавши представників сторін, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та проти цього не заперечували сторони по справі, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира № 20 загальною площею 36,5 кв. м. по вул.. Данилевського ,6 в м. Харкові

Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, 04.06.2014р. за №ХК 143141540180, реконструйовану квартиру № 20 під офіс з улаштуванням окремого виходу загальною площею 36,5 кв. м. по вул.. Данилевського ,6 в м. Харкові, прийнято в експлуатацію (а. с. 18-20).

Листами управління соціально - економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 07.08.2014 року за № 416/0/114-14 та від 17.09.2014 року № 448/0/114-14 ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність звернення до виконавчих органів ХМР для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. (а. с. 14,17).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є у тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст.ст. 22,611,612,614,623 ЦК України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення : протиправна поведінка, збитки, причинний звязок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками,вина та встановлення заходів,вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Така правова позиція викладена і у постановах Верховного суду України від 20.06.2011 року у справі № 3-56гс11 та у постанові Верховного суду України від 04.07.2011 року № 3-64гс11.

Таким чином, позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а шкода, яка завдана - наслідком такої протиправної поведінки. Сума збитків не має обґрунтовуватися умовними припущеннями про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин, оскільки наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Відповідно до п.3 ОСОБА_6 господарського суду України від 14.01.2014 року Про деякі питання практики застосування судами законодавства у справах, в яких заявлено вимогу про відшкодування збитків, у контексті ст. 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли б бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані саме в такому розмірі.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Позивачем у судовому засіданні не надані докази стосовно неправомірності дій ОСОБА_4

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні правові та організаційні засади у сфері пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населених пунктів регламентує Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року, згідно із ч. 2 якого замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 даної статті.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ч.1 ст.1 даного закону).

Нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (згідно з ДБН А.2.2-3-2012)

Таким чином, законом чітко роз'яснено поняття Замовника будівництва та Об'єкту будівництва. Відповідач ОСОБА_4 не мав наміру забудови однієї чи декількох земельних ділянок, а об'єктом будівництва (реконструкції) є квартира.

Згідно ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності.

Реконструкція - перебудова об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо) (Згідно з ДБН А.2.2-3-2012)

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року за № 109 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Пунктом 25 Переліку визначено, що підчас реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються.

За таких обставин вищезгаданими нормами законодавець чітко поділяє осіб, які зобов'язані прийняти участь у розвитку інфраструктури даної місцевості шляхом укладення договору пайового внеску та подальшого перерахування коштів до місцевих бюджетів, та осіб, на яких таке зобов'язання не поширюється.

І саме у таких випадках (реконструкція приміщень без зміни зовнішньої конфігурації об'єкта по зовнішнім контурам фундаменту для яких містобудівні умови та обмеження не надаються), у органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо можливості самостійно чи в судовому порядку залучити замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури міста. В інших випадках у ОСОБА_3 міської ради (коли фізична особа має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, вона подає виконавчому органові міської ради заяву про намір такої забудови, та має обов'язок одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, що надаються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури ОСОБА_3 міської ради) наявні можливості та повноваження до залучення замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

Частиною 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статті 10, 60 ЦПК України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, як власником квартиру № 20 загальною площею 36,5 кв. м. по вул.. Данилевського ,6 в м. Харкові, реконструйовані приміщення вказаної квартири, що знаходиться у приватній власності відповідача, яки не є об'єктом будівництва, асам відповідач не є замовником будівництва у розумінні норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 міської ради щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) є незаконними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,214-218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 міської ради - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_7