Рішення № 46846896, 09.07.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1817/15-ц

н/п 2/640/2414/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.

при секретарі Газіній О.С.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержання прибутку), -

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 73165,27 грн., згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва, а також судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 29.01.2014 року за № ХК 143140290001, реконструйовану квартиру № 1 під адміністративно-офісні приміщення з улаштуванням окремого входу по вул. Котлова, 76-Г, кор.. 1 у м. Харкові, категорії складності ІІІ, прийнято в експлуатацію. Замовником будівництва є ОСОБА_1 Позивач зазначає, що відповідно до ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»замовник обєкта будівництва зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування. Позивач вказує, що ОСОБА_1 має виконувати обовязки пайової участі. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 за № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку величини пайового внеску. Однак, визначенийЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності»та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, ОСОБА_1 свій обов'язок не виконала, не уклав із Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття нежитлових приміщень в експлуатацію. ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність виконання вимог закону, направлено на підписання проект договору, однак відповідь від останньої не надійшла. Такими діями ОСОБА_1 порушила права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова. Відповідно до положеньст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, внаслідок не укладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановленіЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Харківській міській раді заподіяно збитки у вигляді неодержаних доходів. У разі належного виконання замовником будівництва передбаченого законом обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування для укладення договору, Харківська міська рада беззаперечно отримала б кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством. Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості. Оскільки до Харківської міської ради не надано документів про кошторисну вартість будівництва об'єкта, Департаментом економіки та комунального майна розрахунок величини вартості будівництва здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об'єкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв, встановлених наказами міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за відповідний квартал та відповідній категорії. Кошторисна вартість реконструйованої квартири № 1 (під адміністративно-офісні приміщення з улаштуванням окремого входу) по вул. Котлова, 76-Г кор.. 1 у м. Харкові становить 665138,80 грн. Розмір пайової участі, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10% від розміру кошторисної вартості, тобто 73165,27 грн. Неукладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту містобудування до експлуатації та несплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили Харківській міській раді збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).

Представник Харківської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та підтвердив обставини, викладені у заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та пояснив, що реконструкція квартири № 1 по вул. Котлова, буд. 76-Г, корпус 1 у м. Харкові передбачала лише влаштування окремого входу без зміни зовнішніх розмірів фундаменту, тобто відсутні жодні зміни в геометричних розмірах фундаменту та стін будинку, жодної реконструкції, яка б зачіпала інфраструктуру території відповідачем не здійснювалась. Представник відповідача зазначив, що оскільки відповідачем було здійснено влаштування окремого входу в його внутрішніх розмірах, без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, що у свою чергу виключає наміри забудови земельної ділянки, то у нього відсутній обовязок, передбачений ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є у тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; шкода; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Позивач повинен був довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а шкода, яка завдана - наслідком такої протиправної поведінки. Сума збитків не має обґрунтовуватися умовними припущеннями про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин, оскільки наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Відповідно до п.3 Листа ВГСУ від 14.01.2014 року «Про деякі питання практики застосування судами законодавства у справах, в яких заявлено вимогу про відшкодування збитків», у контекстіст. 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли б бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані саме в такому розмірі.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Однак судом не знайдено підтверджень неправомірності дій ОСОБА_1.

Так, відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Основні правові та організаційні засади у сфері пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населених пунктів регламентує Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року, згідно із ч. 2 якого замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 даної статті.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ч.1 ст.1 даного закону).

Нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (згідно з ДБН А.2.2-3-2012)

Таким чином, законом чітко роз'яснено поняття Замовника будівництва та Об'єкту будівництва. Відповідач ОСОБА_1 не мала наміру забудови однієї чи декількох земельних ділянок, а об'єктом будівництва (реконструкції) є нежитлові приміщення.

Згідност. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеномуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Реконструкція- перебудова об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо) (Згідно з ДБН А.2.2-3-2012)

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Пунктом 25 Переліку визначено, що підчас реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються.

За таких обставин вищезгаданими нормами законодавець чітко поділяє осіб, які зобов'язані прийняти участь у розвитку інфраструктури даної місцевості шляхом укладення договору пайового внеску та подальшого перерахування коштів до місцевих бюджетів, та осіб, на яких таке зобов'язання не поширюється.

І саме у таких випадках (реконструкція приміщень без зміни зовнішньої конфігурації об'єкта по зовнішнім контурам фундаменту для яких містобудівні умови та обмеженняне надаються),у органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо можливості самостійно чи в судовому порядку залучити замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури міста. В інших випадках у Харківської міської ради (коли фізична особа має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, вона подає виконавчому органові міської ради заяву про намір такої забудови, та має обов'язок одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, що надаються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури Харківської міської ради) наявні можливості та повноваження до залучення замовника будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

Частиною 1ст. 214 ЦПК Українивстановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 є власником реконструйованої квартири № 1 під адміністративно-офісні приміщення з об лаштованим окремим входом по вул. Котлова, 76-Г, кор. 1 в м. Харкові. Реконструйоване нежитлове приміщення, що знаходиться у приватній власності відповідача, не є об'єктом будівництва, а сам відповідач не є замовником будівництва у розумінні нормЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи викладене суду вважає, що позовні вимоги Харківської міської ради щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) є незаконними та не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд відмовляє в стягненні судових витрат позивача, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215, 224, 255 ЦПК України, ст.ст. 22,1166 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержання прибутку) відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення, або в той же строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Суддя - Ніколаєнко І.В.