Ухвала суду № 46838847, 15.07.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Довідач - ОСОБА_2

Справа № 428/3319/15-ц

Провадження № 22ц/782/228/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.,

суддів: Коротенко Є.В., Коновалової В.А.,

за участю секретаря - Веселова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за пошкодження речі, прийнятої на зберігання.

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3, в якому послалася на те, що останній належить автостоянка, розташована за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна,119 на території якої перебував на зберіганні належний позивачеві автомобіль FORD FOCUS C346 SPORT PLUS, 2013 року випуску. 06.09.2014 року на автостоянці сталася пожежа, внаслідок якої належний позивачеві автомобіль було пошкоджено. В результаті пошкодження автомобіля позивачеві було завдано матеріальну шкоду в розмірі 392745грн.63 коп. і зазначену суму коштів вона просить стягнути з відповідача, яка не забезпечила належних умов зберігання транспортного засобу. Крім того, позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000грн.

Позивач ОСОБА_4 також подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просила накласти арешт на 1\2 частину квартири, що належить ОСОБА_3 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони її відчуження.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 квітня 2015 року заява ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена в повному обсязі.

На зазначену ухвалу суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3, у якій вона просить скасувати заходи по забезпеченню позовних вимог, посилаючись на суттєве порушення місцевим судом норм процесуального права і необґрунтованість ухвали. Крім того, апелянт просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія приходить до наступного:

При постановленні ухвали про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову, щодо яких заявлено клопотання позивача може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову і відповідно наявна необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.

Із зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, адже частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року це роз'яснено, проте суд не звернув уваги на зазначені положення Закону та Постанови Пленуму Верховного Суду України і наклав арешт на нерухоме майно, не перевіривши при цьому чи не перевищує його вартість ціну позову, не зясувавши питання щодо наявності у відповідача будь-якого іншого майна або грошових коштів, на які згідно з діючим законодавством можливо накладати арешт.

Таким чином, при постановленні ухвали про вжиття заходів із забезпечення позову, ОСОБА_4 суд не обґрунтував необхідності застосування заходів із забезпечення позову у вигляді накладення арешту саме на частину квартири, не зясував питання щодо доцільності вжиття такого заходу і його співмірності з заявленими позовними вимогами і тим самим порушив передбачений діючим законодавством порядок вирішення питання щодо забезпечення позову.

З огляду на встановлені процесуальні порушення оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а питання щодо вжиття заходів забезпечення позову підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п.3 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 304,307,312,313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 квітня 2015 року-скасувати, питання щодо забезпечення позову передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий :

Судді: