Ухвала суду № 46838502, 11.06.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2729/15-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Александрової Н.В.,

суддів - Олійник В.М., Юзефовича І.О.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю прокурора - Гайдидея О.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження і клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 1015130370000004 від ІНФОРМАЦІЯ_7 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, не одруженого, з повною середньою загальною освітою, не працюючого, який є інвалідом 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

02 січня 2015 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 знаходився у стаціонарному терапевтичному відділенні КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», розташованої за адресою Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, 2-Б, де проходив стаціонарне лікування з приводу хвороби нирок. У вказаний період часу ОСОБА_2 вийшов до чоловічого туалету покурити з іншим пацієнтом вказаного відділення, сусідом по палаті ОСОБА_3, який незадовго до цього висміював ОСОБА_2 з приводу манії спостереження над ним сторонніми особами.

Перебуваючи в приміщенні чоловічого туалету разом із ОСОБА_3, ОСОБА_2, маючи злочинний намір, спрямований на умисне вбивство, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_3, та реалізуючи свій намір, складним ножем, що мав при собі, став наносити ОСОБА_3 удари в життєво-важливі органи, область грудної клітини та черевної порожнини спереду.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки справа на рівні 2- го ребра по середньо-ключичній лінії, колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки справа по середньо-пахвовій лінії на рівні 5-го ребра, різаної рани передньої поверхні основної фаланги правого пальця лівої кисті, які згідно висновку судово-медичного експерта № 5 від 29.01.2015 року за ступенем тяжкості відносно живої особи кваліфікувалися б, як легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки зліва по білягрудинної лінії на рівні 7-го ребра, колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки біля краю реберної дуги зліва по середньо-ключичній лінії; колото-різаної рани на передній поверхні черевної стінки зліва на 11 см вище і 6 см вліво від пупка, колото-різаної рани на передній поверхні черевної стінки на 3,5 см вище і 4 см вліво від пупка, колото-різаної рани передньої черевної стінки на 7 см вище і 8 см вправо від пупка, колото-різаної рани на передній черевній стінці справа на 4 см вправо від пупка, які згідно висновку судово-медичного експерта № 5 від 29.01.2015 року за ступенем тяжкості відносно живої особи кваліфікувалися б, як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.

Через 5-6 хвилин після завданих ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, настала смерть останнього. Життя ОСОБА_3 не могло бути врятованим при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги.

Підозрюваний ОСОБА_2, відповідно до положень ст. 512 КПК України, участь у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження і клопотання слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру участі не брав, у зв'язку з наявним психічним захворюванням і знаходженням у психіатричному закладі із суворим наглядом - Державному закладі «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона працює медсестрою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лікувалися у відділенні в одній палаті 3 дні. Усе було добре, ОСОБА_2 був як звичайний хворий, ніяких відомостей про його психічне захворювання в них не було. Того дня вона прийняла зміну і ходила по палатах. Приблизно о 10-30 г. піднялась на поверх і побачила, що лежить ОСОБА_3, ОСОБА_2 ріже собі вени ножем. Вона була в шоковому стані, викликали міліцію. Через 5 хвилин приїхали і забрали ОСОБА_2. ОСОБА_2, коли різав собі вени, стояв мовчки, не кричав.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_3, працювали з ним давно. Провідував його в лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_7 року він прийшов з дружиною в лікарню близько 11-00 год. Зайшли в палату, ОСОБА_3 не було, а виклик за мобільним телефоном він не приймав. Біля сестринського посту почув, як розбилося скло, а в туалеті був крик, ОСОБА_3 випав в коридор. Їх з дружиною завели в глухий кут і не випускали. Він також чув голос іншого чоловіка, який кричав працівникам міліції: «Стріляйте» Міліція виводила його з боку туалету.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є завідуючою терапевтичного відділення. 31.12.2014 року оглянула ОСОБА_2 для переводу з реанімаційного відділення до урологічного відділення терапії, у нього була гостра ниркова недостатність. У реанімації був з 30.12.2014 року по 31.12.2014 року. Він сказав, що такий стан після вживання «Кагору». Був оглянутий психіатром після соматики, психіатр надав висновок, що він може перебувати в терапії. Вона не впливає на рішення психіатра. Якщо є рішення психіатра, вона зобов'язана прийняти пацієнта. Ніяких рекомендацій по окремій палаті від психіатра не було. Скарг він не пред'являв, був абсолютно адекватним. 01.01.2015 року зі слів чергових усе було добре. Була лише скарга, що став менше мочитися. ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_2 звернувся до неї, вона його оглянула, він був абсолютно нормальний. Минуло близько 10 хвилин, пролунав крик і гуркіт. Вона вискочила в коридор, біля туалету лежав без ознак життя ОСОБА_3. Над ним стояв ОСОБА_2 та різав собі руки. Вона в нього запитала, що він робить, на що він їй щось крикнув. В руках у нього був ніж, яким він різав собі руку. Пацієнти з палати говорили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просто розмовляли один з одним, не сварилися. Вона зрозуміла, що їй загрожує небезпека, вона не знала, як він себе поведе, сказала всім закритися в палатах і стала викликати реанімацію і міліцію.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він є лікарем терапевтичного відділення. ОСОБА_2 перевели з реанімації 31.12.2014 року. Палата, в якій він лежав, розрахована на 6 осіб. ІНФОРМАЦІЯ_7 року була його зміна. Йому було відомо про психічне захворювання ОСОБА_2 з висновку психіатра.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року вона разом з чоловіком ОСОБА_8 прийшли провідати ОСОБА_3 у лікарні, близько 11-00 год. ОСОБА_3 не було в палаті. Чоловік телефонував ОСОБА_3, але останній не відповідав. Почули, як розбилося скло, та крик. Два чоловіки випали в коридор. Їх з чоловіком завели в глухий кут і не випускали. Що сталось, вона не бачила, так як боялась дивитись в бік подій.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона працює сестрою господаркою у терапевтичному відділенні. Займалась своїми справами. О 11-00 г. зателефонувала заввідділенням та повідомил, що в них трапилась трагедія. Коли піднялась на поверх, то побачила, що на підлозі лежить ОСОБА_3 без ознак життя, а біля нього з ножем бігав ОСОБА_2. ОСОБА_2 був агресивний, намагався порізати собі руку, тому підходити до нього вони боялися. Після чого вони викликали міліцію.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що проходила лікування у терапевтичному відділенні, знаходилась у жіночій палаті. Вночі вона раптово прокинулась та побачила перед собою ОСОБА_2, який дивився на неї, шукав якогось чоловіка. Після того,як вона йому сказала, що тут його немає, ОСОБА_2 пішов. Вдруге ОСОБА_2 зайшов до жіночої палати вранці. Знов шукав якогось чоловіка, в руці ОСОБА_2 вона побачила ніж, який він ховав в рукаві. Потім вона бачила ОСОБА_2, коли йому ставили капельницю. Через деякий час вона почула шум та крики, після чого їх не випускали з палати.

Цивільний відповідач ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що підозрюваний ОСОБА_2 її син, який раніше на неї також кидався з ножем, при цьому у нього раптово виникала агресія. За його поведінкою неможливо визначити стан, у якому він перебуває. У нього 2 група інвалідності, діагноз шизофренія. Жив із батьком удвох після розлучення. Раніше лежав у Сватівській психіатричній лікарні. Йому не можна було вживати спиртні напої, його батько, її колишній чоловік, споював сина. Син потрапив до лікарні з нирками, так як випивав.

Крім того, вина підозрюваного ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами.

З протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_7 року та фототаблиці до нього видно, що в ході огляду 4 поверху стаціонарного терапевтичного відділення КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», яке розташоване за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 2-б, було виявлено труп людини чоловічої статі зі слідами насильницької смерті. В ході огляду було вилучено сліди рук, складний ніж з обламаним клинком та змиви речовини бурого кольору.

т. 2 а.п. 9-33

З довідки про причину смерті № 5 від 3.01.2015 року видно, що ОСОБА_3, 1954 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, причина смерті велика внутрішня крововтрата, ножеві поранення черева з ушкодженням аорти.

т. 2 а.п. 3

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України у Луганській області, видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець с.Мала Боровиця, Білогірського району, Хмельницької області, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2

т. 2 а.п. 35, 36

З довідки серії 10ААВ № 665162, виданої спеціалізованою психіатричною МСЕК Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Луганської обласної ради 23.12.2014 року, видно, що ОСОБА_2, 1987 року народження, має другу групу інвалідності з 01.11.2014 року за загальним захворюванням.

т. 2 а.п. 69

З довідки КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» від 06.01.2015 року видно, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 спостерігався психіатром м. Сєвєродонецька з приводу шизофренії.

т. 2 а.п. 70

З довідки КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» від 06.01.2015 року видно, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1 перебував на обліку лікаря нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В листопаді 2009 року знятий з обліку у зв'язку з переводом до іншого закладу.

т. 2 а.п. 70

З копії постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 вересня 2010 року видно, що до ОСОБА_2 застосовувались примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення до психіатричного закладу з посиленим наглядом для проходження лікування, у зв'язку з вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

т. 2 а.п. 77-79

З висновку експертизи № 5 від 03 січня 2015 року видно, що при проведенні експертизи трупа встановлено: колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки справа на рівні 2-го ребра по середньо-ключичній лінії (рановий канал спереду-назад, горизонтально, справа-наліво, глибиною 8,5 см, закінчується в м'яких тканинах паховій області), колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки справа по передньо-паховій лінії на рівні 5-го ребра (рановий канал спереду-назад, горизонтально, глибина ранового каналу 12см, закінчується в м'яких тканинах грудної клітини), колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки зліва окологрудної лінії на рівні 7-го ребра (рановий канал попереду-ззаду, знизу-вгору, проникає в грудну порожнину, без пошкодження внутрішніх органів), колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки у реберної дуги зліва по середньо-ключичній лінії (рановий канал попереду-назад проникає в черевну порожнину, ліворуч-праворуч довжиною 12см з пошкодженням шлунка та черевної частини аорти), колото-різана рана на передній поверхні черевної стінки зліва на 11 см вище і 6см вліво від пупка, проникає в черевну порожнину, без пошкодження внутрішніх органів, колото-різана рана на передній черевній стінці, на 3,5 см вище і 4см вліво від пупка, рана проникає в черевну порожнину, рановий канал спереду назад з пошкодженням брижі тонкої кишки, колото-різана рана на передній черевній стінці на 7см вище і 8см вправо від пупка, рана проникає в черевну порожнину без пошкодження внутрішніх органів, колото-різана рана на передній черевній стінці справа на 4см вправо від пупка, рана проникає в черевну порожнину без пошкодження внутрішніх органів, різана рана передньої поверхні основної фаланги правого пальця лівої кісті. Встановлені ушкодження утворилися: колото-різані рани - від дії колючо-ріжучого предмета (предметів) або знаряддя (знарядь), різана рана - від дії ріжучого або леза колючо-ріжучого предмету або знаряддя.

Ступень тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живої особи тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_3, кваліфікувалися б, як колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки справа на рівні 2-го ребра, колото-різана рана грудної клітки зліва на рівні 5-го ребра, не проникаючі в грудну порожнину, різана рана основної фаланги першого пальця лівої кисті - як окремо так і в сукупності - як легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, колото-різані рани, проникаючі в грудну і черевну порожнину - як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

При експертизі трупа встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилися від дев'яти травмуючих впливів, враховуючи, що тілесні ушкодження заподіяні в короткий проміжок часу, встановити їх послідовність не представляється можливим.

Враховуючи дані експертизи трупа експерт припускає, що тілесні ушкодження, встановлені на трупі, могли утворитися від дії клинка ножу, фрагмент якого представлений на експертизу в якості речового доказу.

Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_3, встановлено, що всі тілесні ушкодження, наявні на трупі ОСОБА_3, утворилися в результаті одного і того ж травмуючого впливу.

Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_3, встановлено, що вони заподіяні з достатньою силою.

Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_3, експерт вважає, що всі тілесні ушкодження прижиттєві.

Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_3, експерт припускає, що час життя з моменту заподіяння тілесних ушкоджень до моменту смерті обчислюється в хвилинах (5-6 хвилин).

Враховуючи дані експертизи трупа, дані матеріалів справи, дані медичної документації, вважає, що смерть ОСОБА_3 наступила ІНФОРМАЦІЯ_7 в проміжку часу між 10 і 11 годинами.

Різана рана лівої кисті, встановлена при експертизі трупа ОСОБА_3, може вказувати на те, що мала місце самооборона.

Враховуючи характер і локалізацію пошкодження, встановлених у ОСОБА_3 експерт вважає, що при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги порятунок життя малоймовірний.

Враховуючи дані експертизи трупа встановлено, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_3 розташовуються в місцях, доступних для заподіяння власною рукою.

т. 2 а.п. 90-94

З висновку експертизи № 22 від 09 січня 2015 року видно, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В.

На ножі об'єкт № 1 виявлено кров чоловіка, де антигени А та В не було виявлено, а було виявлено ізогемагглютиніни анти-А та Анти-В. Кров могла виникнути від особи з групою А з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В. Ним міг бути ОСОБА_3 Походження крові від ОСОБА_2 не виключається.

т. 2 а.п. 105-107

З висновку експертизи № 23 від 09 січня 2015 року видно, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В.

В змивах та зішкребу з полу №№ 1,2, виявлено кров людини, де антигени А та В не було виявлено, а було виявлено ізогемагглютиніни анти-А та анти-В. В змиві з зовнішньої поверхні двері в туалет об'єкт № 3, змиві з внутрішньої поверхні двері в туалет об'єкт № 4 виявлено кров людини, де був виявлений антиген Н. Кров могла виникнути від особи з групою О з ізогемагглютиніном анти-А та Анти-В. Ним міг бути ОСОБА_3 Походження крові від ОСОБА_2 не виключається.

т. 2 а.п. 109-111

З висновку експертизи № 29 від 09 січня 2015 року видно, що кров ОСОБА_13 відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В. Кров ОСОБА_2 відноситься до грипи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В.

На джемпері - об'єкт № 24, брюках спортивних - об'єкт №№ 9,10,12,13, пари кросівок - об'єкт №№ 14-16 ОСОБА_2 виявлено кров людини, де антигени А та В не було виявлено, а було виявлено ізогемагглютиніни анти-А та анти-В. На джемпері - об'єкт №№ 1,5-7, брюках спортивних - об'єкт №№ 8,11 ОСОБА_2 виявлено кров людини, де був виявлений лише антиген Н. Кров могла виникнути від особи з групою О з ізогемагглютиніном анти-А та анти-В. Ним міг бути ОСОБА_3, походження крові від ОСОБА_2 не виключається.

т. 2 а.п. 115-120

З висновку судово-психіатричної експертизи № 37 від 12.02.2015 року видно, що ОСОБА_2 в період часу, що відноситься до діянь, які йому інкримінуються, страждав і в даний час страждає хронічним душевним захворюванням у формі шизофренії параноїчної.

Зазначений висновок підтверджується анамнестичними відомостями, даними матеріалів кримінального провадження, медичної документації про виникнення у випробуваного, приблизно 8 років тому, преморбідних порушень у вигляді підозрілості, напруженості, розгубленості, труднощів зосередження, вітального страху, зниженого настрою з виникненням згодом психотичного стану галюцинаторно параноїчної структури з ідеаторними афективними порушеннями, явищами психічного автоматизму з подальшим наростанням специфічних для шизофренічного процесу негативних змін психіки у вигляді емоційного збідніння, холодності, непереносимості будь-якої зовнішньої регламентації, нездатності до цілеспрямованої діяльності, труднощів спілкування, припиненню розвитку особистості з втратою колишніх інтересів, жвавості, активності, падіння психічної продуктивності, значною втратою вольової активності, що послужило причиною його лікування в психіатричних лікарнях, постановки на облік до психіатра за місцем мешкання, інвалідизації за психічним захворюванням.

Зазначений висновок підтверджується також результатами справжнього клінічного психіатричного обстеження, що виявили у випробуваного маячні ідеї особового значення, впливу, ідеаторні розлади (тривога, підозрілість), характерні для шизофренічного процесу розлади психіки у вигляді зниження психічної продуктивності, різноплановості, паралогичності, аморфності мислення, апатії, емоційно-вольової дефицитарности, соціальної відгородженості і непродуктивності в поєднанні з грубими порушеннями критичних і адаптаційних здібностей.

Зазначене хронічне душевне захворювання позбавляло випробуваного можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період інкримінованого йому діяння.

В даний час випробуваний також не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

За своїм психічним станом в даний час випробуваний потребує застосування відносно нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

ОСОБА_2 в період інкримінованих йому діянь страждав і в даний час страждає хронічним душевним захворюванням у формі шизофренії параноідної.

За своїм психічним станом в період, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, він не міг віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

Випробуваний в даний час за своїм психічним станом також не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

Потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

т. 2 а.п. 139-144

Згідно ч.ч. 1,5 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Згідно ч.2 ст.19 не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені у судовому засіданні матеріали провадження та надані пояснення свідків, суд, відповідно до положень ст. 513 КК України, приходить до висновку про те, що суспільно небезпечне діяння у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_3, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України, було вчинено підозрюваним ОСОБА_2 в стані неосудності, так як на момент вчинення даного суспільно небезпечного діяння ОСОБА_14 хворів та на момент розгляду клопотання продовжує хворіти хронічним душевним захворюванням у формі шизофренії параноічної, тобто знаходився у стані, в якому він не міг віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними, а тому, до ОСОБА_2 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Розглядаючи цивільний позов, заявлений ОСОБА_15 до ОСОБА_2 та ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6747,34 грн. та моральної шкоди у розмірі 500000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Однак, згідно ст. 1186 ЦК України шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.

Якщо шкода була завдана особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.

Суд враховує встановлені у судовому засіданні обставини, що суспільно небезпечне діяння у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_3, вчинено підозрюваним ОСОБА_2 у стані неосудності, так як на момент вчинення даного суспільно небезпечного діяння ОСОБА_14 хворів на хронічне душевне захворювання у формі шизофренії параноічної, тобто знаходився у стані, за яким він не міг віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними, тому матеріальна шкода, відповідно до вимог ст..1186 ЦК України, не підлягає стягненню з ОСОБА_2

В судовому засіданні з позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_15 є братом потерпілого ОСОБА_3, але він не надав суду доказів, що останній проживав разом з ним однією сім'єю, навпаки, згідно позовної заяви вони проживали окремо, зустрічались рідко, тому моральна шкода також не підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_15

Крім того, відповідачем за позовом також є мати ОСОБА_2, ОСОБА_11, яка в судовому засіданні заперечувала проти позову та пояснила, що її син проживав окремо від неї разом з батьком, в судовому засіданні не було встановлено вини матері підозрюваного ОСОБА_11 у вчиненні її сином, ОСОБА_2, суспільно небезпечного діяння, або дій, що свідчили про невжиття нею заходів щодо запобігання шкоди, тому позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 та ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6747,34 грн. та моральної шкоди у розмірі 500000 грн. необхідно залишити без задоволення.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 512-513 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 1015130370000004 від 02.01.2015 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

У задоволенні цивільної позовної заяви ОСОБА_15 до ОСОБА_2 та ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6747,34 грн. та моральної шкоди у розмірі 500000 грн. відмовити.

Процесуальні витрати:

- за проведення дактилоскопічної експертизи № 82/26 від 31.01.2015 року у розмірі 245,70 грн. віднести на рахунок держави.

Речові докази: сліди рук, упаковані до пакету експертної служби № 1200433; складений ніж з надламаним клинком зі слідами РБК, упакований в паперовий конверт з пояснювальними написами та підписами, зішкріб РБК з підлоги, упакований в паперовий конверт з пояснювальними написами та підписами; змив РБК та контрольний з підлоги, упакований в паперовий конверт з пояснювальними написами та підписами; змив РБК та контрольний з внутрішньої поверхні двері в чоловічий туалет, упакований в паперовий конверт з пояснювальними написами та підписами; змив РБК та контрольний з зовнішньої поверхні двері в чоловічий туалет, упакований в паперовий конверт з пояснювальними написами та підписами, які знаходяться в камері схову Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області, знищити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Н.В. Александрова

Судді В.М. Олійник

І.О. Юзефович