Ухвала суду № 46820289, 15.07.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/961/15-ц 6/335/515/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

при секретарі Смоляк А.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Перемоги, 51, заяву приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про розяснення порядку виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2015 р. задоволено позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого відповідача зобовязано видати позивачеві свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 12 жовтня 2013 р., на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка за життя належала ОСОБА_3

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 травня 2015 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

1 липня 2015 р. до суду надійшла заява приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про розяснення порядку виконання рішення суду, в якій зазначено, що нотаріусу було надано ксерокопію свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка не засвідчена належним чином. Крім того, відповідно до вимог Правил ведення нотаріального діловодства при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом слід зазначати найменування реєструючого органу, дату, номер реєстрації майна, що є неможливим, оскільки відсутні дані щодо реєстраційного номера майна.

У судове засідання сторони не зявились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про розяснення рішення за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 221 Цивільного процесуального кодексу України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У поданій відповідачем заяві зазначено, що їй не зрозуміло, яким чином слід вчиняти відповідні нотаріальні дії на підставі рішення суду.

Суд зазначає, що відповідно до рішень суду першої та апеляційної інстанцій було встановлено неправомірність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав відсутності реєстрації в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно свідоцтва про право власності на житло відповідно до статті 331 ЦК України. Судом, зокрема, встановлено, що вказане свідоцтво про право власності на житло було отримано та зареєстровано відповідно чинного на той час законодавства, а на даний час законодавством не передбачено можливості державної реєстрації права власності на нерухомість після смерті особи.

Рішенням суду відповідача зобовязано видати позивачеві свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 12 жовтня 2013 р., на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка за життя належала ОСОБА_3

Суд не вбачає в даному випадку незрозумілості судового рішення, яка би унеможливлювала його належне сприйняття та виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обовязковість рішень суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

На підставі ч. 1 ст. 14 ЦПК України рішення та ухвали суду в цивільних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обовязковість виконання судового рішення є конституційною засадою судочинства та принципом цивільного судочинства. При цьому норми діючого законодавства України не містять будь-яких виключень із обов`язку по виконанню судового рішення.

Оскільки у подана відповідачем заява стосується не розяснення змісту судового рішення, а розяснення, яким саме чином нотаріусу слід виконати рішення суду, що не передбачено вимогами ЦПК України, суд доходить висновку, що в порядку статті 221 ЦПК України у задоволенні даної заяви слід відмовити.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що вчинення нотаріальної дії, в тому числі, і видача свідоцтв про право на спадщину, є виключною компетенцією нотаріуса (а не суду), що регламентується відповідними вимогами законодавства про нотаріат, з огляду на що відсутні підстави для надання нотаріусу розяснень щодо порядку вчинення відповідної нотаріальної дії.

Керуючись ст.ст. 14, 210, 221 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про розяснення порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В. Шалагінова