Ухвала суду № 46814347, 22.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/2024/13-ц Провадження № 22-ц/795/1364/2014 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Кочура О. О. Доповідач - Вінгаль В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2при секретарі:ОСОБА_3за участю:Представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Новгород Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2014 року у справі за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Заочним рішення Новгород Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 04.06.2008 року у розмірі 424 580 грн. 49 коп. та 3 441 грн. 00 коп. судового збору, сплачених позивачем при поданні позовної заяви.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила заочне рішення скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що при прийнятті рішення судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені докази, рішення прийнято без повного та всебічного зясування всіх обставин справи. Приймаючи рішення про відкриття провадження, суд не надав копії позовної заяви та додатків до неї, це свідчить про те, що суд односторонньо розглянув дану справу ігноруючи права відповідача. Зазначає, що судом не перевірена суму заборгованості за кредитом, що потягло неправильне застосування заборгованості за відсотками. Банк безпідставно розмежував борги за кредитним договором № 11355798000 та додатковою угодою за № 11355798001.

Вважає, що судом не взято до уваги Постанову № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, якою рекомендовано судам не брати до уваги відсотки від кредитних зобовязань після спливу строків позовної давності від останньої суми внеску кредиту, який відповідачем сплачено більше 3-х років тому.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а заочне рішення суду залишенню без зміни виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду.

Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачка не повідомила своє нове місце проживання або перебування за місцем реєстрації, тому вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином. Заборгованість відповідачки підтверджується матеріалами справи.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 04.06.2008 року був укладений кредитний договір № 11355798000, в наступному відповідно до додаткового договору реєстраційний номер було змінено на № 11355798001, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30 406 дол. США на строк з 04.06.2008 року по 04.06.2017 року.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладеного договір купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами, укладеними з ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобовязався повертати отриманий кредит згідно встановленого кредитним договором графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом в останній робочий день поточного місяця. Термін сплати процентів з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором у розмірі 424 580 грн. 49 коп. з яких: за додатковою угодою за № 11355798001 до кредитного договору: 228 257 грн. 94 коп. сума заборгованості за кредитом; 190 243 грн. 39 коп. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором за № 11355798000 відсотки - 6079 грн. 16 коп.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

В засідання апеляційного суду представник відповідачки надав заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що останній платіж відповідачкою за кредитним договором був здійснений у 2008 році, відповідачка не приймала участь у розгляді справи, оскільки не була належним чином повідомлена про судовий розгляд.

Проте такі доводи апеляційний суд не сприймає і приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем не був пропущений, оскільки строк дії кредитного договору закінчується 04.06.2017 року. Знявшись з реєстрації 27.08.2013 року, відповідачка не повідомила банківську установу про своє нове місце проживання, крім того, судову повістку на 27.02.2014 року отримав її представник ОСОБА_7, який відповідно до наданої йому довіреності мав право на ведення судових справ.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта про те, що вона отримала кредитні кошти для здійснення підприємницької діяльності як приватний підприємець. Як вбачається з укладеного договору, ОСОБА_6 отримала кредит на споживчі цілі як фізична особа.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а заочне рішення суду залишенню без зміни, оскільки рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_6 сплатила судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп. Відповідно до ціни позову судовий збір до суду першої інстанції був сплачений у розмірі 3441 грн.. Оскільки апеляційна скарга була подана апелянтом за новими ставками судового збору, які відповідно до ЗУ «Про судовий збір» набули чинності з 01.01.2014 року, за подання апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 50%, або 1827 грн., тобто, апелянтом не доплачено 106 грн. 50 коп., які необхідно стягнути з неї в дохід державного бюджету м. Чернігова.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Новгород Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2014 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_6 106 грн. 50 коп. недоплаченого судового збору в дохід державного бюджету м. Чернігова.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: