Ухвала суду № 46803594, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/59479/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод»

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області

про визнання нечинним та скасування розрахунку , -

В С Т А Н О В И В :

6.06.2014р. публічне акціонерне товариство «Карлівський машинобудівний завод» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (далі Пенсійний фонд) про визнання нечинним та скасування розрахунку №42 від 11.02.2014р. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 116356,44грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 8.08.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) з 2014 року (перерахунок за попередні періоди) №42 від 11.02.2014р.

Не погодившись з судовими рішеннями, Пенсійний фонд звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати. При цьому відповідач зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та перебуває на обліку в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.

11.02.2014р. Товариство отримало від Пенсійного фонду розрахунок №42 від 11.02.2014р. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону №1788-XII (перерахунок за попередні періоди). У розрахунку позивачу визначено суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 116356,44грн.

Відповідно до п.1 абз.4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України (далі Інструкція), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1, встановлено, що Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пенсійним фондом в ході інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків одержувачів пенсій, у зв'язку із виявленням помилок, направлено позивачу розрахунок №42 від 11.02.2014р. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року із перерахунком сум за 2009 - 2013 роки.

Згідно з вказаним розрахунком вбачається, що суми витрат, донарахованих позивачу за період з грудня 2009 року по січень 2014 року, Пенсійним фондом обчислено із сум пенсій, фактично виплачених пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно довідок та частки відшкодування, яка виставлялася Товариству по вказаних пенсіонерах протягом періоду з грудня 2009 року по січень 2014 року. Сума витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_8 до відшкодування позивачу не виставлялася, тому у розрахунку №42 від 11.02.2014р. була визначена у повному розмірі у частці, пропорційній стажу на підприємстві (29,98 %).

Між тим, суми пенсій, фактично виплачені вказаним особам згідно довідок не відповідають сумам, які були визначені позивачу у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2009 року по січень 2014 року (є більшими або меншими). Співставлення сум витрат по виплаті пенсій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які виставлені позивачу до відшкодування у розрахунках за період з грудня 2009 року по січень 2014 року, із сумою пенсій, яка фактично виплачена вказаним особам, але не виставлена до відшкодування позивачу, відповідачем не здійснювалося.

Крім того, частку позивача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за період з грудня 2009 по липень 2010 року у розрахунку №42 від 11.02.2014р. враховано відповідачем неправильно (по ОСОБА_5 враховано 19,67 %, замість 20 %, по ОСОБА_7 враховано 79, 33 % замість 79,58 %).

Також з матеріалів справи встановлено, що Пенсійним фондом проведено звірку сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в ході якої підтверджено вищенаведені помилки та виявлено ряд інших помилок в розрахунку №42 від 11.02.2014р.

Крім того, у додатку до оскаржуваного розрахунку зазначено уточнені дані в розрізі сум витрат по кожному пенсіонеру, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення. В цілому за даними додатку до розрахунку загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, збільшилася із 116356,44 грн. до 116801,50грн.

Положеннями Інструкції № 21-1 передбачено, що суми до відшкодування визначаються у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7). Між тим повноважень органів Пенсійного фонду щодо направлення підприємствам додатків до розрахунків чинним законодавством не передбачено, форми цих додатків не встановлено.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що розрахунок №42 від 11.02.2014р. є необґрунтованим, оскільки відповідачем документально не доведено точність сум, нарахованих позивачу у розрахунку №42 від 11.02.2014р. з огляду на неврахування розбіжностей сум пенсій, фактично виплачених згідно довідок пенсіонерам, із сумами, які визначалися позивачу у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2009 року по січень 2014 року.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8.08.2014р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз