ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" лютого 2010 р. м. Київ К-42593/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі -Шкляр А.В.,
за участю представників:
від відповідача -Завади Ю.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 17.06.2009 року по справі № 2-а-3933/08 за позовом Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області до П'ятихатської виправної колонії №122 про стягнення податкового боргу.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.08.2008 року, позовні вимоги Жовтоводська ОДПІ у Дніпропетровській області до П'ятихатської виправної колонії №122 про стягнення податкового боргу -задоволено частково.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 17.06.2009 року, постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова -про відмову у задоволені позову.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач 25.09.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.01.2010 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі Жовтоводська ОДПІ у Дніпропетровській області просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення скасуванню з огляду на наступне.
Задовольняючи вимоги Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області щодо стягнення з П'ятихатської виправної колонії №122 на користь держави податкову заборгованість по податку з власників транспортних засобів у сумі 36077,66 грн., з яких: 30685,27 грн. -узгоджені податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів, 61,01 грн. -узгоджені податкові зобов'язання за штрафними санкціями, 5331,38 грн. -пеня, що обліковується на особовому рахунку Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з посиланням на положення п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5, п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визнав суму 36077,66 грн. податковою заборгованістю, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 зазначеного Закону.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованою визначену податковим органом суму заборгованості по податку з власників транспортних засобів, яка підтверджується такими доказами: розрахунком суми заборгованості ПВК №122 станом на 31.03.2008р., розрахунками суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2003-2008рр., корінцем податкового повідомлення-рішення №0002161530/0 від 20.12.2004р., розрахунками нарахування податку на землю за 2004р. та штрафних санкцій за 2004р., корінцями першої податкової вимоги №1/137 від 26 жовтня 2001р., другої податкової вимоги №2/359 від 03 грудня 2001р., актом перевірки №091/153-08733073 від 20.12.2004р., обліковою карткою платника станом на 11.07.2008р.
Судом першої інстанції не було враховано, що письмові докази, на які посилається Жовтоводська ОДПІ у Дніпропетровській області в обґрунтування правомірності визначення суми податкового боргу не містить відомостей про те, у який саме податковий період та в якій сумі виникли податкові зобов'язання, на які з них податковим органом було нараховано пеню на підставі п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При цьому, суду слід мати на увазі, що у податкового органу відсутні повноваження відповідно до положень п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»змінювати призначення платежу, визначеного платником податку при сплаті податкового зобов'язання, тобто забороняється самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.
Крім того, судом не надано належної оцінки посиланням відповідача на неодноразові звернення П'ятихатської виправної колонії №122 до Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області із заявами про визнання безнадійною та списання податкової заборгованості по податку з власників транспортних засобів на підставі п.18.2 ст.18 вищевказаного Закону у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Суд не вимагав від позивача надати докази на підтвердження його доводів та на спростування доводів платника податку, отже не створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин останньої та правильного застосування законодавства.
Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення, допущені судом першої інстанції при встановлені дійсних обставин у справі уваги не звернув та їх не усунув. Натомість, скасовуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.08.2008 року, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області мотивуючи свої висновки тим, що звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається, що на думку колегії встановлено статтею 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», відповідно до якої майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені без врахування наступного.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію від 29.11.1999р. № 392639 та п.1 Положення про П'ятихатську виправну колонію № 122, що затверджено органом управління, відповідач є юридичною особою -державним підприємством.
Статтею 19 Конституції України передбачається обов'язок органів державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХII від 04.12.1990р., згідно з якою, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
На підставі викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення -скасуванню з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене, а також те, що згідно з частиною 1 статті 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст.ст.227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області задовольнити частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.08.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 17.06.2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна Судді:/підписи/________Л.І. Бившева ________М.І. Костенко ________Н.Є. Маринчак ________Є.А. Усенко
Судове рішення № 46799668, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-42593/09-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: