Ухвала суду № 46798030, 13.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 р.Справа № 818/1087/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" та Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 818/1087/15 за позовом Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати повідомлення ДПІ у м.Сумах від 06.03.2015 № 2/4635; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на користь ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 7 419 041, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, стягнення заборгованості було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 06.03.2015 № 2/4635. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 р. в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні, представником відповідача надано клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надано до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 7 419 041, 00 грн., у відповідності до вимог ст. 200 Податкового кодексу України (а.с. 30-36).

Повідомленням від 06.03.2015 № 2/4635 Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області повідомила позивача про те, що він не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критерію на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеному пунктом 200.19 цієї статті, а саме: середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV Податкового кодексу України (а.с. 11).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що суб'єктом владних повноважень не було доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваного повідомлення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.18 ст.200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Критерії, яким повинні відповідати платники ПДВ для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, визначені п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України.

В той же час, п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 №1128, передбачено, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 3 Порядку критерії оцінки платника ПДВ, відповідність яким надає такому платнику ПДВ право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Разом з тим, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Вказана норма також кореспондується з п. 8 Порядку, яким встановлено, що територіальний орган Державної фіскальної служби протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника ПДВ шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яке формується на підставі даних переліку платників ПДВ, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).

Виходячи із системного аналізу зазначених нормативно-правових норм, колегія суддів зазначає, що відповідач, виконуючи вимоги законодавства, повинен направити позивачеві повідомлення згідно додатку до Порядку № 1128 та окремим документом надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.

Отже, пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: відсутність підтвердження відомостей; відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також: здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію;

- не мають податкового боргу.

Колегія судів зазначає, що критерій, як "рівень співвідношення середньої заробітної плати працівника до розміру мінімальної заробітної плати у кожному з останніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів РО (кварталів) (Кзп більше або = 2,5) не перевищує, не менше ніж у два з половиною рази мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством" у редакції п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України чинній на момент прийняття спірного повідомлення, відсутній. Норма п.п. 200.19.5 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, яка містила вищезазначений критерій втратила чинність 01.01.2015 у зв'язку з набранням чинності редакції, передбаченої абзацами дванадцятим - двадцять п'ятим підпункту 13 пункту 1 розділу І Закону України від 31.07.2014 № 1621-VII.

На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вказує на те, що дія пп. 200.19.5 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, на які посилається відповідач як на підставу для прийняття спірного повідомлення, не може поширюватися на правовідносини, що виникли після втрати ним чинності.

Оскільки оскаржуване повідомлення, яким позивача позбавлено права на автоматичне бюджетне відшкодування прийняте з порушенням положень визначених податковим законодавством України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування повідомлення від 06.03.2015 р. № 2/4635.

Разом з цим, колегія судів вказує на те, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року в сумі 7 419 041, 00 грн. не підлягають задоволенню та зазначає.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Однак, автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів саме після отримання висновку контролюючого органу.

Зміст вказаних правових норм визначає процедуру перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, яка передбачає отримання органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області не було подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 7 419 041, 00 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", а тому судом першої інстанції було вірно визначено, що позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" та Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 818/1087/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Яковенко М.М.