Ухвала суду № 46797928, 13.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 р. Справа № 876/2280/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Затолочного В.С., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

15.10.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення суми податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно облікових карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн. по: платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 1001,83 грн.; платежу 50 13050500 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 32946,07 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн., який виник у зв'язку з наступним.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь державного бюджету суму податкового боргу в розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн. по платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 1001,83 грн. (одна тисяча одна гривня вісімдесят три копійки) та по платежу 50 13050500 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 32946,07 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість гривень сім копійок), в тому числі пеня в розмірі 410,00 грн. (чотириста десять гривень).

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати.

В апеляційній скарзі покликається на те, що державою передбачено економічне стимулювання заходів щодо охорони земель шляхом надання податкових пільг, звільнення землекористувачів від плати за земельні ділянки на яких здійснюються рекультиваційні роботи.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що суму в розмірі 1001,83 грн. по платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб», що нарахована згідно податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0001011701, відповідач визнав. Податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 № 0000211701, то воно відповідачем не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядках, а отже є узгодженим та підлягає сплаті.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач перебуває на обліку як платник податків в Ужгородській об'єднаній державній податковій інспекції.

Згідно облікових карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 33947,90 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн. по: платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 1001,83 грн.; платежу 50 13050500 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 32946,07 грн., в тому числі пеня в сумі 410,00 грн., який виник у зв'язку з наступним.

Працівниками Ужгородської МДПІ було проведено камеральну перевірку по питанню дотримання встановлених законодавством строків подання податкової декларації платника єдиного податку 3 групи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, під час якої встановлено порушення ним термінів подання податкової декларації за четвертий 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 22.04.2013 № 685 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0001011701 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 1020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено - 08.06.2013, однак сплачено ним лише частково, зокрема, 18,17 грн., залишок несплаченої суми складає 1001,83 грн.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було самостійно задекларовано шляхом подання до інспекції: уточнюючої податкової декларації від 09.01.2013 № 54950 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, відповідно до якої задекларований ним розмір орендної плати становить 13903,49 грн. (в тому числі самостійно визначений штраф у розмірі 404,96 грн.). Проте, самостійно визначена відповідачем сума орендної плати в розмірі 13836,15 грн. у зазначеній декларації ним не була сплачена. Згідно ст. 129 Податкового кодексу України в обліковій картці було проведено нарахування пені в сумі 410,00 грн., яка також залишається не погашеною відповідачем; податкової декларації від 09.01.2013 № 24653 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, відповідно до якої задекларований відповідачем розмір орендної плати становить 18529,92 грн. Однак, самостійно визначена відповідачем сума орендної плати в розмірі 18529,92 грн. у наведеній декларації ним не була сплачена.

Крім цього, працівниками Ужгородської МДПІ було проведено камеральну перевірку по питанню дотримання відповідачем встановлених законодавством граничних строків подання податкової декларації з плати за землю. Під час перевірки встановлено порушення термінів подання податкової декларації з плати за землю за 2012 рік.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 25.03.2013 № 481/1701 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 № 0000211701 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 03.04.2013, про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пп.14.1.153 п.14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно пп.20.1.19 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 ст. 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

На адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено податкову вимогу від 14.01.2013 № 14, яку вручено 17.01.2013.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі №807/3180/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді В.С.Затолочний

І.І.Запотічний