Ухвала суду № 46797309, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокусправа № 2а-5492/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року позов Державної інспекції України з контролю за цінами задоволено: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету Хортицького району м.Запоріжжя (р/р31115106700008, ЄДРПОУ 34676906, МФО 813015, ГУДКС в Запорізькій області) 56592 грн. 81 коп. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Не погодившись із судовим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як юридична особа за адресою: АДРЕСА_1. ФОП ОСОБА_1 має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області з 10.02.2009 до 17.02.2009 була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін на продовольчі товари, які підлягають державному регулюванню за період з лютого по грудень 2008 року, про що складено Акт перевірки №000052 від 17.02.2009.

За результатами перевірки позивач дійшов висновку, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію борошна пшеничного вищого ґатунку та цукру вагового за не задекларованими оптово-відпускними цінами, внаслідок чого ним отримано необґрунтовану виручку у сумі 18864 грн. 27 коп.

На підставі матеріалів перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області 20.02.2009 винесено Рішення №46 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" вирішено вилучити у ФОП ОСОБА_1 56592 грн. 81 коп. у дохід державного бюджету Хортицького району м.Запоріжжя, стягнути суму порушення 18864 грн. 27 коп. у дохід державного бюджету, стягнути штраф у сумі 37728 грн. 54 коп. Відповідач 03.03.2009 отримав вказане Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46 від 20.02.2009, що не заперечується сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до пп.12 п.5 "Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами", затверджену постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), Держцінінспекція має право: звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Аналогічна, за змістом, норма міститься і у пп.8 п.6 "Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами", затвердженого 30.03.2012 Указом Президента України №236/2012: Держцінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

До того ж, у пп.9-3 п.4 "Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами" зазначено, що Держцінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Отже, Державна інспекція України з контролю за цінами має повноваження та права на стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції як і Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області, якою було прийнято Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46 від 20.02.2009.

На час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, відповідачем в добровільному порядку не виконано Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46 від 20.02.2009, що підтверджується матеріалами справи.

Як видно, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011, в адміністративній справі №2а-2687/09/0870 у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про скасування Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46 від 20.02.2009 - відмовлено.

Як зазначено у ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вказаних причин доводи ФОП ОСОБА_1, є не обґрунтованими, тому не беруться судом апеляційної інстанції до уваги.

Крім того, суд критично оцінює, як доказ, лист Державної інспекції з контролю за цінами (вих.№200-7-23/553 від 10.02.2010) за підписом заступника начальника Прилипко О.І. про те, що Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46, прийняте 20.02.2009 Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області, скасовано. Так, ані ФОП ОСОБА_1, ані його представники не надали до суду ані копії адміністративно-розпорядчого акту Державної інспекції з контролю за цінами про скасування Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46 від 20.02.2009. Не надав ФОП ОСОБА_1 і його представник лист Державної інспекції з контролю за цінами (вих.№200-7-23/553 від 10.02.2010) і до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 14.03.2011 під час апеляційного розгляду адміністративної справи №2а-2687/09/0870. Конверт чи його копію у якому ФОП ОСОБА_1 отримав лист Державної інспекції з контролю за цінами (вих.№200-7-23/553 від 10.02.2010) до суду також не надано. Отже природа походження цього листа відповідачем та його представниками у судовому засіданні не доведена, разом з цим, представник Державної інспекції України з контролю за цінами наполягає на позовних вимогах.

Враховуючи зазначене, об'єктивних доказів скасування чи то відкликання Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №46 від 20.02.2009 до суду відповідачем та його представниками не надано, а тому судом першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказане Рішення підлягає виконанню, а адміністративний позов - задоволенню.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: І.В. Юрко