Постанова № 46797308, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/7459/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Ткаченко Н.В. (довіреність від 23 грудня 2014 року),

- Бойка О.С. (довіреність від 23 грудня 2014 року)

відповідача: - Макушенцевої А.В. (довіреність від 26 січня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року

у справі № 804/7459/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2014 року №0000215103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 709847,40 гривень, застосовано штрафну санкцію у розмірі 354923,70 гривень та №0000225103, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 985619, 56 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішень від 08 травня 2014 року №0000215103. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішень від 08 травня 2014 року №0000225103 в частині суми 293256,16 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог подало апеляційну скаргу, в якій із посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представники публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» наполягають на доводах та вимогах апеляційної скарги товариства, заперечують проти задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів у судовому засіданні підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги інспекції, заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів не підлягає задоволенню, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 22 квітня 2014 року №12/28-01-51-03/00191000 (т. 1 а.с. 16-127).

За висновками перевірки, публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в порушення:

- пунктів 11, 23 підрозділу 2 розділу ХХ, підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 187.1, 187.8 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.5, 201.6, 201.10, 201.11, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України; пунктів 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; пункту 8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість занижено суму податкового зобов'язання за січень 2014 року на суму 692363,40 гривень та завищено суму податкового кредиту за січень 2014 року на загальну суму 293256,16 гривень, в результаті чого завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2014 року на загальну суму 985619,56 гривень;

- підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України завищено заявлене бюджетне відшкодування за січень 2014 року на суму податку 709847,40 гривень.

За виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2014 року №0000215103, яким визначено суму завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 709847,40 гривень і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 354923,70 гривень та №0000225103, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 985619,56 гривень (т. 1 а.с. 14, 15).

За позицією спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у січні 2014 року на суму 692363,40 гривень за операціями постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів; безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 42456,03 гривень за вантажно-митною декларацією від 31 грудня 2013 року №110050004/2013/202281 у січні 2014 року, а не грудні 2013 року; неправомірно сформовано податковий кредит за січень 2014 року за господарськими операціями з товариствами з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг», «Прогрессор», оскільки відсутній зв'язок між фактом придбання товарів (шведська стінка та розробка робочого проекту, монтаж, наладка та введення в експлуатацію з підключенням до пульту центрального спостереження, системи АПС у приміщенні палацу спорту) і господарською діяльністю платника податку (добування залізних руд); неправомірно включено до податкового кредиту частину суми податку на додану вартість за податковою накладною; порушено порядок заповнення податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року внаслідок не відображення 709847,40 гривень визначених податковим повідомленням-рішенням від 26 березня 2014 року №0000155103.

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначає про дотримання податкової дисципліни, оскільки: у січні 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільнені операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів; сформував податковий кредит з податку на додану вартість у січні 2014 року на суму 42456,03 гривень за вантажно-митною декларацією від 31 грудня 2013 року №110050004/2013/202281, внаслідок відображення факту придбання товарів саме у січні 2014 року; сформував податковий кредит за господарськими операціями з товариствами з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» та «Прогрессор» по факту придбання товарів (послуг); Податковий кодекс України не забороняє платнику податків включення до податкового кредиту лише частини суми податку на додану вартість за податковою накладною, а іншу частину суми податку за тією ж податковою накладною до іншого податкового кредиту; не порушено порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, у зв'язку з оскарженням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2014 року № 0000155103.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із правомірності формування позивачем податкового кредиту за вантажно-митною декларацією від 31 грудня 2013 року №110050004/2013/202281, по господарським операціям з товариствами з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» та «Прогрессор»; за податковою накладною публічного акціонерного товариства «ДЕК «Дніпрообленерго» та правильності заповнення податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року у зв'язку з не відображенням суми за неузгодженим податковим повідомленням-рішенням.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у січні 2014 року позивач допустив заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 692363,40 гривень, у зв'язку з відсутністю переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків, віднесено податок на додану вартість по вантажно-митній декларації №110050004/2013/202281 від 31 грудня 2013 року у сумі 42456,03 гривень.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже положення пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачає виникнення права, а не обов'язку, на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Позивач вправі скористатися правом на формування податкового кредиту у періоді, коли були сплачені податкові зобов'язання, але скористався цим правом місяцем пізніше, що відповідає нормам Податкового кодексу України, якими не обмежується право платника податків використати право на податковий кредит з податку на додану вартість, сформований на підставі вантажних митних декларацій, будь-яким періодом.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Позивач самостійно виправив помилку допущену ним у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, подавши до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року із зазначенням суми податкового кредиту у сумі 42456,03 гривень згідно вантажно-митної декларації від 31.12.2013 року № 110050004/2013/202281.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року суму 42456,03 гривень згідно вантажно-митної декларації від 31 грудня 2013 року №110050004/2013/202281.

Щодо формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 234969,13 гривень на підставі податкової накладної публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» № 214 від 11 вересня 2013 року (активна електроенергія).

Фактичними обставинами справи підтверджується, що позивач отримав від публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» у вересні 2013 року податкову накладну №214 від 11 вересня 2013 року, на загальну суму 5764655,16 гривень, у тому числі податок на додану вартість 960775,86 гривень, яка оформлена у відповідності до норм Податкового кодексу України та зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач включив суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 960775,86 гривень за податковою накладною публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» №214 від 11 вересня 2013 року до податкового періоду - вересня 2013 року.

У подальшому уточнюючим розрахунком поданим у січні 2014 року позивач виключив суму податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 234969,13 гривень за податковою накладною публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» №214 від 11 вересня 2013 року з податкового періоду - вересня 2013 року та одночасно її включив до складу податкового кредиту січня 2014 року.

Отже, загальна сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображена позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість не перевищує суму податку, яка вказана у податковій накладній публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» №214 від 11 вересня 2013 року, а саме: 960 775,86 гривень.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Податковий кодекс України не забороняє платнику податків включення до податкового кредиту відповідного податкового періоду лише частини суми податку на додану вартість за податковою накладною, а іншу частину податкового кредиту за тією ж податковою накладною до іншого податкового періоду, але в межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховуючи наведене, позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 234969,13 гривень на підставі податкової накладної публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» №214 від 11 вересня 2013 року у січні 2014 року.

Щодо формування податкового кредиту за січень 2014 року за господарськими операціями з товариствами з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» та «Прогрессор».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у відповідності до плану приватизації державного майна орендного підприємства Південний гірничо-збагачувальний комбінат від 24 листопада 1994 року має на балансі об'єкти соціально-побутового призначення, зокрема: спорткомплекс, профілакторій; видами діяльності позивача є, зокрема, загальна медична практика, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» (продавцем) укладено договір поставки від 16 жовтня 2013 року №2013/п/ОМТС/1224, у відповідності до умов якого, продавець поставив покупцю три «шведські стінки» (т. 3 а.с. 202-207).

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №20 від 17 січня 2014 року та податковою накладною від 20 листопада 2013 року №46 на загальну суму 7986 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1331 гривень (т. 3 а.с. 201).

Фактично шведські стінки встановлені позивачем у спорткомплексу, який перебуває на балансі позивача.

Сума податку на додану вартість 1331 гривень включена позивачем до податкового кредиту за січень 2014 року.

Також, між публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрессор» укладено договір підряду №2013/д/ОГЭ/1464 від 12 грудня 2013 року на виконання розробки робочого проекту, монтажу, наладки та вводу до експлуатації з підключенням до пульту централізованого нагляду, системи АПС в приміщенні спорткомплексу (т. 3 а.с. 184-190).

На виконання договірних умов, товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрессор» виписано податкову накладну від 29 січня 2014 року №54 на попередню оплату робіт, вартість яких склала 87000 гривень, у тому числі податок на додану вартість 14500 гривень (т. 3 а.с. 199), а позивачем вартість оплачена (т. 3 а.с. 197).

Сума податку на додану вартість у розмірі 14500 гривень включена позивачем до податкового кредиту за січень 2014 року.

Фактичними обставинами справи підтверджується зв'язок між фактами придбання позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» шведських стінок, у товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрессор» підрядних робіт і господарською діяльністю позивача, оскільки придбані товари та роботи використані для належного утримання майна, що перебуває на балансі позивача, що засвідчує правомірність формування податкового кредиту позивачем по вказаним господарським операціям.

Щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 709847,40 гривень у січні 2014 року.

У відповідності до підпункту 6 пункту 4 розділу 3 «Розрахунок за звітній період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13 листопада 2013 року №678, (чинного на час складання податкової звітності) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктами 4.4, 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби.

Отже, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з податку на додану вартість і виписано податкове повідомлення - рішення за формою «В4» та якщо платником податків здійснювалось оскарження такого повідомлення - рішення, яке після закінчення процедури адміністративного та/або судового оскарження залишено без змін, а скарга без задоволення, то сума завищеного залишку від'ємного значення із знаком підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом 10 календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Враховуючи те, що позивачем оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення - рішення форми №0000155103, внаслідок чого воно є не узгодженим то правомірно не відобразив суму, яка визначена у податковому повідомленні рішенні у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року.

Щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у січні 2014 року на суму 692363,40 гривень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як підтверджується даними акту перевірки, матеріалами справи, позивач протягом січня 2014 року здійснював операції постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів, отриманих в результаті власного виробництва приватним акціонерним товариствам «Криворізький завод гірничого обладнання», «Марганецький рудоремонтний завод», товариствам з обмеженою відповідальністю «Технолом», «Валкос Групп», «Діола», «Трі-Ленд» за ставкою податку на додану вартість - 0%.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01 січня 2014 року), тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування податком на додану вартість за наявності їх у Переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 січня 2011 року №15 «Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19 грудня 2013 № 713-VII, між іншим, в абзаці першому пункту 23 цифри та слова « 1 січня 2014 року» змінено цифрами та словами « 1 січня 2015 року», а після слів та цифр «(крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)» доповнено словами та цифрами «а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2014 року №43 (набрала чинності 18 лютого 2014 року) внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово « 1 січня 2014» замінити цифрами і словом « 1 січня 2015».

Змінами до Податкового кодексу України законодавець продовжив саме дію режиму звільнення від оподаткування, при цьому не змінюючи її змісту та суті.

Враховуючи наведене, позивачем не допущено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 692363,40 гривень, оскільки при здійсненні вказаних операцій правомірно застосував нульову ставку податку на додану вартість внаслідок використання пільги передбаченої пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно якого до 01 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено постанову в частині задоволення позовних вимог з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в частині відмови задоволенні позовних вимог з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині та залишення без змін в іншій частині.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2014 року №0000225103 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 692363,40 гривень.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим