Ухвала суду № 46781782, 14.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/416/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.Номер провадження 22-ц/788/1375/15 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 30

УХВАЛА

14 липня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2015 року про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УСК «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2015 року накладено арешт на майно ОСОБА_3 на суму 301487 грн.

Вказану ухвалу суду представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду є необґрунтованим, так як суд не пересвідчився в тому, чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також суд не з'ясував дані про особу відповідача, які б могли свідчити і про несумлінність його дій по відношенню до можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.п.4, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Проте, дійшовши висновку про забезпечення позову і накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3 на суму 301487 грн., суд першої інстанції при вирішенні заявленого питання не пересвідчився, чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не з'ясував дані про особу відповідача, які б могли свідчити про направленість його дій на створення перешкод щодо виконання рішення суду у випадку задоволення позову, тобто, не встановив наявність доказів, які б могли вказувати, що зазначені припущення є обґрунтованими.

За таких обставин, коли суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову не дотримався порядку цього, визначеного ст.210 ЦПК України, не розкрив мотивів, із яких дійшов до вищевказаних висновків, тому оскаржувану ухвалу суду необхідно скасувати, а заявлене питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2015 року про забезпечення позову скасувати і передати вирішення вказаного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, але касаційному оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -