ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.09 Справа№ 11/83
За позовом: Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Тернопіль
До відповідача: ДП „Золочівське лісове господарство”, с.Струтин Золочівського району Львівської області
Про стягнення заборгованості в розмірі 31522,24грн.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_2 - предст. доручення № 3705 від 12.11.2009року, ОСОБА_1-СПД
Від відповідача - Аксютін - предст. доручення б/н від 25.02.2009року
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 про стягнення із ДП „Золочівське лісове господарство” 28153,12грн. основної заборгованості та 3369,12грн.-пені.
Ухвалою господарського суду від 01.04.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.04.2009року.
Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач проти позову заперечує, однак письмового відзиву не подав.
Вимоги попередньої ухвали господарського суду сторони не виконали.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 134 від 23.05.2008року.
Предметом даного договору є передача Продавцем (відповідачем по справі) належної йому лісопродукції у власність Покупцеві (позивачу по справі) на умовах та по ціні визначених договором.
Пунктом 1.3 договору сторони визначили загальну вартість предмету договору в розмірі 65100,00грн.
На виконання умов договору позивачем оплачено:
- 9000,00грн. -квитанція № 136 від 05.08.2008року;
- 3101,16грн. -квитанція № 152 від 12.08.2008року;
- 9000,00грн. -квитанція № 257 від 29.08.2008року
Лісопродукція на дану суму відповідачем не поставлена, в зв'язку з чим позивач звернувся до продавця із вимогою повернення коштів.
У відповідь на претензію відповідач пояснив невиконання договірного зобов'язання тим, що позивач не прибув зі своїм транспортом за отриманням продукції.
02.06.2008року сторони уклали новий договір № 280 про проведення позивачем ремонту під”їздних доріг на суму 8000.00грн., оплата за яку не проведена.
Із врахуванням викладеного, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 21101,16грн. по договору № 134 від 23.05.2008року, 8000,00грн. згідно договору № 280 від 02.06.2008року та 3369,12грн. пені, нарахованої за невиконання стороною договірних зобов'язань.
Таким чином, загальна сума позову складає 31522,24грн.
Розглянувши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:
23.05.2008року сторони уклали договір купівлі-продажу лісопродукції № 134.
Відповідно до п.3.2 договору покупець повинен провести 100% переоплату за товар відповідно до п.1.3 договору, де зазначено загальну вартість продукції, що становить 65100,00грн.
На виконання умов договору. Позивач здійснив часткову оплату товару в розмірі 21101,16грн.:
- 9000,00грн. згідно квитанції № 136 від 05.08.2008року;
- 3101,16грн. згідно квитанції № 152 від 12.08.2008року;
- 9000,00грн. згідно квитанції № 257 від 29.08.2008року
Однак, як обумовлено п.2.1 договору, покупець вивозить товар своїм власним транспортом і за свій рахунок.
Такі докази звернення про видачу лісопродукції та відмови її погрузки на транспорт позивача у справі відсутні.
І як вбачається із відповіді на вимогу позивача (№ 280 від 06.03.2009року) повернути сплачені кошти, відповідач стверджує про те, що покупець має звернутися із своїм транспортом на завантаження продукції.
Однак, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з огляду на наступне:
Відповідно с.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попереньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов»язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Термін дії договору відповідно до п.7.1 договору визначений до 31.12.2008року.
Крім цього, 02.06.2008року сторони уклали інший договір предметом якого є виконання ПП ОСОБА_1 (виконавцем згідно договору) ремонту під”їздних доріг до проміжного складу 15 кварталу, 16 кварталу та 17 кварталу на загальну суму 8000,00грн.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і до 31.08.2008року.
Відповідно п.2.1 договору Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи по безготівковому розрахунку згідно виставлених рахунків протягом 10-ти днів.
Позивач договірні зобов'язання виконав, доказом чого представив акт виконаних робіт від 15.08.2008року.
Однак, як вбачається із долучених позивачем доказів, зокрема листа ДП „Золочівське лісове господарство” відповідач заперечує проведення будь-яких ремонтних робіт під”їздних доріг до лісосік 15,16,17 кварталів, внаслідок чого відмовляється проводити подібну оплату.
Суд, зваживши на докази, долучені до матеріалів справи та те, що ухвалою господарського суд від 01.04.2009року суд зобов'язував позивача представити оригінали документів на які останній посилається, чого позивач не виконав, вважає докази позивача недостатніми для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне:
Підписи директора Соколовського Анатолія Васильовича на договорі купівлі-продажу № 134 від 23.05.2008року, договорі від 02.06.2008року та акті виконаних робіт не належать одній і тій же особі.
Оскільки договір було укладено Державним господарством „Золочівський лісгосп” в особі директора Соколовського А.В. та як вбачається із акту виконаних робіт від 15.08.2008року ним повинні були бути підписане і приймання виконаних робі, то даний акт не може бути належним доказом.
Крім цього, як зазначено у п. 2.1 даного договору, оплата здійснюється протягом 10-ти днів згідно виставлених рахунків.
Докази виставляння рахунків в матеріалах справи відсутні і як стверджує представник відповідача-вони відсутні взагалі.
Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 3369,12грн., то розрахунок пені не є переконливим.
Позивач просить суд стягнути 957,37грн. пені за невиконання відповідачем договірних зобов'язань згідно договору від 02.06.2008року та 2411,75грн. пені за невиконання відповідачем договірних зобов'язань згідно договору від 23.05.20008року.
В стягненні пені суд відмовляє з огляду на наступне:
Щодо 957,37грн. пені за договором від 02.06.2008року, то нарахування такої не передбачено умовами вищезазначеного договору.
Таке нарахування пені відсутнє і у договорі № 134 від 23.05.2008року.
Крім цього, позивачем не доведено, що невиконання договірних зобов'язань згідно договору № 134 відбулося з вини продавця.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 21101,16грн.
В частині стягнення 8000,00грн. суд залишає позовну заяву без розгляду зважаючи на невиконання позивачем вимог ухвали господарського суду. А відповідно, і необґрунтованість та недоказаність позову в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3369,12грн., суд відмовляє.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, п.5 ст. 81, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Золочівське лісове господарство”, с.Струтин Золочівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 00992467) на користь Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідн номер НОМЕР_1) 21101,16грн. основного боргу, 211,01грн. державного мита та 79,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ретині стягнення 8000,00грн. позов залишити буз розгляду.
В рештій частині позову відмовити.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Сало І.А.
Судове рішення № 4677656, Господарський суд Львівської області було прийнято 21.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/83. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: