Рішення № 4676703, 07.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.09 Справа№ 32/36

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Іскра”, м.Львів.

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Турка Львівська область.

Про стягнення 9 295,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору.

Позовні вимоги заявлено Відкритим акціонерним товариством „Іскра”, м.Львів до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Турка Львівська область про стягнення 9 295,00 грн. з яких 8 000,00 грн. основний борг, 1 096,00 грн. інфляційні нарахування, 199,00 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 17.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 17.03.2009р. Ухвалою суду від 17.03.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі.

Рішення прийнято 07.04.2009р.

Позивач в судове засідання 07.04.2009р. не з'явився, подав клопотання вих. №112/21юр. від 01.04.2009р., в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні у м.Дніпропетровську на засіданні господарського суду Дніпропетровської області. В підтвердження чого надав копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується реєстром відправки рекомендованої кореспонденції господарського суду від 25.03.2009р.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2009р. надіслав довідку з ЄДРЮОФОП № 3139907 від 05.03.2009р. надану на його запит державним реєстратором Виконавчого комітетом Львівської міської ради, згідно якого суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи той факт, що матеріалів справи є достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, позивачем виконано вимоги ухвал суду повністю, від відповідача станом на 07.04.2009р. клопотання не надходили, крім того, слід зауважити, що 12.04.2009р. закінчується двохмісячний строк наданий суду згідно ст.69 ГПК України для вирішення спору по суті, а клопотання про продовження строку розгляду спору від сторін не надходили. Відтак в суду відсутні підстави відкладати розгляд справи.

Суд прийшов до висновку розглянути справу згідно ст.75 ГПК України, без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

23.03.2007 року між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Іскра” (перевізник) було укладено договір № 540 на виконання транспортних послуг (далі по тексту -договір), відповідно до якого перевізник надає замовнику транспортні послуги по території України або здійснює міжнародні вантажні перевезення.

Згідно п.2.1. договору всі умови перевезення, характеристики вантажу, терміни і т.д., вказуються в разовій заявці, яка надається перевізнику замовником на перевезення даного вантажу і являється невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.2.2., п.2.2.1. та п.2.2.6. договору перевізник (позивач) зобов'язувався забезпечити подачу автомобіля в місце, час та в строки, узгоджені сторонами; надавати замовнику транспортний засіб в придатному технічному стані, при необхідності -з свідоцтвом про допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митними пломбами для перевезення вантажів за домовленим маршрутом; доставити вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі; нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товарно-транспортних документів; забезпечувати водіїв необхідними для здійснення перевезення документами; слідкувати за правильністю розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по вісям автомобіля.

А відповідач (замовник) зобов'язувався згідно п.2.3., п.2.3.1. -п.2.3.3. договору здійснювати власними силами завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження; не завантажувати транспортний засіб вантажем небезпечним, негабаритним та забороненим для перевезення та ввезення на митну територію держав, через які пролягатиме маршрут перевезення; не робити простоїв більше зазначених нормативів.

Згідно п.4.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов даного договору згідно з чинним законодавством України та міжнародними конвенціями з автомобільних перевезень вантажів.

На виконання умов договору між сторонами 22.02.2008р. було підписано замовлення № т-1, згідно якого позивач (перевізник) зобов»язувався здійснити перевезення вантажу по маршруту м.Іглава (Чехія) -м.Київ (Україна). Вартість послуг згідно замовлення становить 12 625, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

На виконання умов договору та замовлення № т-1 від 22.02.2008р. позивач 26.02.2008р. - 03.03.2008р. автомобілями МАN державні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 здійснив перевезення вантажу для СПД ФО ОСОБА_1 по маршруту м. Іглава (Чехія) - м. Київ (Україна). Вартість перевезення вантажу становить 12 625,00 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0416477 (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Відповідачу виставлено рахунок-фактуру № ТІ-000096 від 03.03.2008р. на суму 12 625,00 грн. з ПДВ.

Зі сторони відповідача зауважень щодо виконання позивачем перевезення висловлено не було.

Згідно з п.3.1. договору замовник перераховує на рахунок перевізника вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій заявці на перевезення протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання замовником оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інакше не вказано в разовій заявці на перевезення.

Відповідно до положень замовлення № т-1 від 22.02.2008р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом - оплата проводиться протягом 7-ми банківських днів після одержання замовником оригіналів документів.

Позивач на виконання п.3.1. договору надіслав відповідачу рахунок № ТІ-000096 від 03.03.2008р. на суму 12 625,00 грн. та акт № ТІ-000096 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.03.2008р. на суму 12 625,00 грн., що підтверджується реєстром від 27.03.2008р.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо розрахунку за надані транспортні послуги, сплативши неповну суму вартості наданих транспортних послуг, а саме 4 625,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 21.11.2008р. про поступлення коштів на рахунок ВАТ „Іскра”.

08.12.2008р. Відкрите акціонерне товариство „Іскра” звернулось з претензією до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, яку відповідач залишив без задоволення та відповіді.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги станом на день подання позову становить 8 000,00 грн.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в сумі 199,00 грн. та збитки від інфляції в сумі 1 096,00 грн.

Загальна сума позовних вимог становить 9 295,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Майново-господарські відносини автотранспортного підприємства і замовників автотранспорту регулюються главами 64, 65 ЦК України з врахуванням особливостей встановлених главою 32 ГК України, Законом України „Про транспортно-експедиторську діяльність”, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні положення містить ст.316 ГК України.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт виконання позивачем своїх зобов»язань по договору підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 0416477 (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Згідно з п. 3.1. договору замовник перераховує на рахунок перевізника вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій заявці на перевезення протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання замовником оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інакше не вказано в разовій заявці на перевезення.

Відповідно до положень замовлення № т-1 від 22.02.2008р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом - оплата проводиться протягом 7-ми банківських днів після одержання замовником оригіналів документів.

Позивач на виконання п.3.1. договору та заявки надіслав відповідачу рахунок № ТІ-000096 від 03.03.2008р. на суму 12 625,00 грн. та акт № ТІ-000096 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.03.2008р. на суму 12 625,00 грн.

Факт надсилання відповідачу рахунку та акту виконаних робіт підтверджується реєстром від 27.03.2008р. наданим позивачем, отримання відповідачем рахунку підтверджується тим, що 21.11.2008р., проплативши частково суму боргу 4 625,00 грн. в призначенні платежу відповідач вказав: за транспортні послуги згідно рахунку № ТІ-000096 від 03.03.2008р.

Акт № ТІ-000096 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.03.2008р. на суму 12 625,00 грн. відповідач не підписав, позивачу не повернув.

Відповідач зауважень щодо виконаного позивачем перевезення не висловлював.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 8 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 096,00 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 199,00 грн. - три проценти річних.

Відповідач заходів щодо погашення боргу чи добровільного врегулювання спору не вжив.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 8 000,00 грн. основний борг, 1 096,00 грн. збитків, завданих ростом інфляції, 199,00 грн. - три проценти річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 361 від 09.02.2009р. -102,00 грн. держмита і № 362 від 09.02.2009р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 64, 65, 526, 530, 612, 625, 929 ЦК України, ст.ст.174, 193, 316 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_3 в філії ВАТ КБ «Надра», Львівське РУ, МФО 325978; ідент код.НОМЕР_4) на користь Відкритого акціонерного товариства «Іскра» (м.Львів, вул.Вулецька, 14; п/р 26000013891980 у філії «Західне РУ»ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», м.Львів, МФО 325923, ЄДРПОУ 22403603) основний борг в сумі 8 000,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 1 096,00 грн., три проценти річних в сумі 199,00 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя