Рішення № 4676543, 04.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.09 р. Справа № 2/27

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Три Т” м. Харків

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка

про стягнення заборгованості в сумі 69563,15грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Три Т” м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 69563,15грн. з яких 45196,60грн. - сума основного боргу, 11559,8грн. - пеня, 11253,95грн. - індекс інфляції, 1552,80грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на часткове невиконання відповідачем умов договору поставки № 174/2007/о від 01.11.2007р., накладні, довіреності, докази часткової оплати.

25.02.2009р. позивачем надано клопотання про розгляд справи без представника позивача.

Відповідач явку свого представника у судове не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.02.2009р. № 02-62/2388.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Три Т” (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1був укладений договір поставки № 174/2007/о.

За цим договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і вчасно здійснити оплату на умовах договору.

Згідно до п. 1.2. договору предметом поставки є : промислові товари, запасні частини й комплектуючі до них.

Відповідно до п. 3.1. договору перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару Покупцеві.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що товар вважається переданим Покупцеві в момент фактичного його вручення, що підтверджується підписом представника Покупця в накладних на товар.

Розділом 4 “Ціна товару” визначено, що Покупець оплачує Постачальникові товар на підставі накладних на товар.

Згідно до п. 5.1. договору Полк купець оплачує кожну партію товару протягом 21 календарного дня з моменту підписання представником Покупця накладної про одержання партії товару.

Розділом 7 “Відповідальність сторін” встановлено, що у випадку порушення строків оплати за договором Покупець відшкодовує Постачальникові збитки, моральну шкоду, заподіяв порушенням строків оплати товару, а також виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У випадку порушення строків оплати за даним договором Покупець зобов'язується сплатити Постачальникові суму, що підлягає сплаті, з урахуванням індексу інфляції за період прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно п. 6.1., 6.2 договору останній набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня 2007р. включно. Якщо після закінчення строку, зазначеного в п. 6.1. даного Договору, розрахунки між сторонами не здійсненні в повному обсязі, даний договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх зобов'язань за даним договором.

В виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар згідно накладних № 2593 від 16.11.2007р. на суму 56917,73грн., № 2594 від 16.11.2007р. на суму 482,71грн., № 2595 від 16.11.2007р. на суму 14618,16грн., а всього на загальну суму 72018,60грн.

Відповідно до довіреності серії ЯНХ № 233756 від 13.11.2007р. товар був отриманий ОСОБА_1.

Відповідачем вартість поставленої продукції була сплачена частково в сумі 26822грн., що підтверджується виписками банку.

Таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 45196,60грн., що підтверджується матеріалами справи.

З приводу не оплати отриманого товару, позивачем 28.08.2008р. на адресу відповідача було направлено претензію № 75 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 54706,60грн., яка зі сторони відповідача залишена без відповіді та задоволення.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу в розмірі 45196,60грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 45196,60грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 45196,60 грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11559,80грн. за період з 08.12.2007р. по 28.01.2009р. на підставі п. 7.1. договору, зазначені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку пені, позивачем за порушення зобов'язань за договором нарахована пеня за період з 05.12.2007р. по 28.01.2009р., тобто більше ніж за рік.

Приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначеного, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно до розрахунку в відповідності до вимог Господарського кодексу України розмір пені за період з 08.12.2007р. по 05.06.2008р. (тобто не більше ніж за шість місяців) за подвійною обліковою ставкою складає 4606,33 грн., та підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 08.12.2007р. по 01.01.2009р. в розмірі 11253,95 та 3% річних за період з 08.12.2007р. по 28.01.2009р. в розмірі 1552,80грн. на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.2. договорів.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 08.12.2007р. по 28.01.2009р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення індексу інфляції в розмірі 11253,95грн. за період з 08.12.2007р. по 01.01.2009р., то перевіривши розрахунок інфляційної складової відповідно до вимог діючого законодавства, з врахуванням умов договору, розмір інфляційної складової за період з 08.12.2007р. по 01.01.2009р. складає 11244,54грн. та підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційної складової в залишковій частині, в сумі 9,41грн. задоволенню не підлягає у зв'язку з безпідставністю заявлення та невірним визначенням значення підсумкового індексу інфляції при здійсненні розрахунку індексу інфляції.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Три Т” м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка про стягнення 69563,15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84605, Донецька область, м. Горлівка, вул. Українська, 85/42, р/р 26003079363980 в ФДРУ ВАТ Банк “Фінанси та Кредит” м. Донецьк, МФО 335816, ІПН 2695209254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Три Т” (м. Харків, вул. С.Єсеніна, 14/41, р/р 2600501004587 в ХФ “Кредобанк”, МФО 350415, ЄДРПОУ 31149624) заборгованість в сумі 45196,60 грн., індекс інфляції в розмірі 11244,54грн., 3% річних в розмірі 1552,80грн., пеню в розмірі 4606,33грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 626грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 106,19грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.