Рішення № 46760851, 23.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.10 Справа № 15/121-10.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІОРВІНА, м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Нафтогазмережі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Сумської філії ОСОБА_1 підприємства Нафтогазмережі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м. Суми

про стягнення 113 378 грн. 98 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 директор, ОСОБА_3 заступник директора, ОСОБА_4, довіреність №01/21-1 від 21.09.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність №274П від 07.09.2010р.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 113 378 грн. 98 коп. заборгованості по договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р.

Позивач на виконання ухвали суду від 13.09.2010р. подав витяги з нормативно-правових актів, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач подав відзив на позовну заяву №37/2686 від 22.09.2010р., в якому зазначив, що оскільки позивач та відповідач дійшли згоди про припинення дії договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. з 12.08.2010р., зобовязання відповідача в тому числі щодо оплати оренди приміщення припинилися. Ним пояснено, що розрахунок суми позовних вимог позивачем здійснений вірно, доказів сплати вказаної суми заборгованості відповідач не має.

Також на виконання ухвали суду від 13.09.2010р. відповідач подав докази, що підтверджують право філії представляти інтереси юридичної особи у суді в якості відповідача, а саме копію положення про Сумську філію ОСОБА_1 підприємства Нафтогазмережі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (додаток №1 до наказу ОСОБА_1 підприємства Нафтогазмережі від 02.11.2009р. №62), в п. 6.2.18 якого зазначено, що директор філії в межах чинного законодавства України, статуту підприємства, цього положення та виданої підприємством довіреності представляє інтереси підприємства стосовно питань діяльності філії в усіх судах України з усіма правами наданими законом відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

17.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 01/01 від 17.12.2009р., згідно якого позивач за актом приймання передачі від 17.12.2009р. передав відповідачу в платне користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 430,90 кв.м. в адміністративній будівлі № 71 по вулиці Пролетарська в місті Суми, для використання під офіс.

Від імені відповідача вищевказані документи підписав директор Сумської філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності від 10.12.2009р. № 91, виданої відповідачем.

Згідно п. 1.2 договору загальна площа приміщень, що передаються в оренду, становить 430,90 кв. м.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата нараховується та підлягає сплаті з дати підписання акту приймання-передачі.

Пункт 4.1 договору передбачає, що орендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату згідно чинного договору.

Строк дії договору визначений п. 9.1, а саме: договір вступає в силу з моменту його підписання і діє строком один рік з 17.12.2009р. по 16.12.2010р.

До договору оренди №01/01 від 17.12.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 від 20.01.2010р., відповідно до якої викладено пункти договору в наступній редакції: пункт 1.2 загальна площа приміщень, що передаються в оренду, становить 235,1 кв. м.; пункт 3.3 - сукупний розмір місячної орендної плати за весь обєкт складає 27036 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ. При цьому, пункт 1.2 договору вступив в силу з 21.01.2010 року.

01.04.2010 року між сторонами до договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. була також укладена додаткова угода №2, згідно якої пункт 9.1 договору було викладено в іншій редакції, а саме: договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 04.04.2010р.

14 травня 2010 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 86 розміщено оголошення про припинення діяльності ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України» в наслідок реорганізації, шляхом приєднання до ДК «Газ України». В даному оголошенні зазначено про створення комісії з припинення діяльності ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України» та встановлений двомісячний термін, протягом якого кредитори мають право надіслати претензії до вищезазначеного підприємства.

08 липня 2010 року (у визначений оголошенням термін) позивач вручив ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України» під розписку про одержання претензію №01/08-01 від 08.07.2010р. на суму 184513,28 грн. з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати за період оренди з 01 січня 2010 року по 08 липня 2010 року.

Письмової відповіді на зазначену претензію ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України» на адресу позивача не надало, але в той же час платіжним дорученням № 171 від 28.07.2010р. на суму 99241,45 грн. перерахувало позивачу частину заборгованості з орендної плати, а саме: орендну плату за період з 01 січня 2010 року по 04 квітня 2010 року.

Тобто, орендна плата була сплачена відповідачем позивачу лише за період до 04 квітня 2010 року у зв'язку з тим, що позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода №2 від 01.04.2010р. до договору оренди №01/01 від 17.12.2009р., згідно якої строк оренди за вказаним договором був скорочений і встановлений до 04.04.2010 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву №37/2686 від 22.09.2010р., в якому зазначив, що оскільки позивач та відповідач дійшли згоди про припинення дії договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. з 12.08.2010р., зобовязання відповідача в тому числі щодо оплати оренди приміщення припинилися. Ним пояснено, що розрахунок суми позовних вимог позивачем здійснений вірно, доказів сплати вказаної суми заборгованості відповідач не має.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Пунктом 9.8. договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або розірвання чинного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як вже зазначалося, згідно з укладеною між позивачем та відповідачем додатковою угодою № 2 від 01.04.2010р. строк дії договору оренди №01/01 від 17.12.2009р. був встановлений до 04.04.2010р.

Але ні позивач, ні відповідач не заявили одне одному про припинення або розірвання вказаного договору ні до 05.05.2010р., ні пізніше. Більш того, протягом квітня, травня, червня, липня та частини серпня місяця 2010 року відповідач продовжував користуватися орендованими приміщеннями.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічне правило передбачене також і частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України, згідно якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

А тому як попередній термін вищевказаного договору фактично склав 109 днів (з 17.12.2009р. по 04.04.2010р.), то термін договору оренди №01/01 від 17.12.2009р. згідно положення його пункту 9.8, а також згідно положень ст. 764 ЦК України і ч. 4 ст. 284 ГК України був продовжений до 22 липня 2010 року, після чого знову був продовжений на наступні 109 днів на тих же самих умовах.

Окрім того, згідно пункту 3.1 договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання акта приймання-передачі при поверненні орендованого майна орендодавцю орендарем.

Тобто, відповідач повинен виплатити позивачу передбачену договором №01/01 від 17.12.2009р. орендну плату по день підписання акту приймання-передачі майна з оренди, який був підписаний сторонами лише 12 серпня 2010 року.

Правове обґрунтування вірності такого положення договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. міститься також і у ч. 2 ст. 795 ЦК України, згідно якої повернення капітальної споруди найму (оренди) оформлюється відповідним документом (актом), що підписується сторонами договору, і лише з цього моменту договір найму припиняється.

12 серпня 2010 року між ТОВ «ДІОРВІНА» та ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтобаз України» була підписана угода про розірвання договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. та акт приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договору оренди №01/01 від 17.12.2009р. від відповідача позивачу. Згідно вищевказаних документів, 12 серпня 2010 року припинив свою чинність договір оренди №01/01 від 17.12.2009р. і цього ж числа приміщення були повернуті відповідачем позивачу.

Сукупний розмір місячної орендної плати згідно пункту 3.3. зазначеного договору склав 49553,50 грн., в тому числі ПДВ. А додатковою угодою № 1 від 20.01.2010р. до договору загальна площа, що надана в оренду була зменшена до 235,10 кв. м., а сукупний розмір місячної орендної плати зменшений до 27036,50 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 3.8. договору оренди № 01/01 від 17.12.2009р. орендна плата повинна була сплачуватися відповідачем на зазначений у договорі банківський рахунок позивача щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Але в порушення пункту 3.8. договору, відповідач з простроченням сплатив орендну плату позивачу лише за періоди оренди: з 17 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року (платіжне доручення № 9 від 22.01.2010р.); з 01 січня 2010 року по 04 квітня 2010 року (платіжне доручення № 171 від 28.07.2010р.).

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем з орендної плати за період оренди з 05 квітня 2010 року по 12 серпня 2010 року у загальній сумі 113 378 грн. 98 коп.

ТОВ «ДІОРВІНА» неодноразово письмово зверталося до Сумської філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України» з проханням про погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 01/01 від 17.12.2009р, але відповіді не отримало. Вже після подання претензії №01/08-01 від 08.07.2010р. до ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «ДІОРВІНА» додатково направило відповідачу лист № 1/26-08 від 26.08.2010р. про необхідність проведення повного розрахунку за претензією №01/08-01 від 08.07.2010р., а також лист № 03/09-1 від 03 вересня 2010 року про необхідність погашення заборгованості у сумі 113 378 грн. 98 коп. Але, як і на претензію №01/08-01 від 08.07.2010р., відповіді на зазначені листи позивач від відповідача не отримав.

Факт надання відповідачу майна в оренду за договором підтверджується матеріалами справи. Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечувався.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, як пояснив позивач, відповідач розрахунки з позивачем за оренду нежитлового приміщення повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 113 378 грн. 98 коп., яка підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 113 378 грн. 98 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Нафтогазмережі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Сумської філії ОСОБА_1 підприємства Нафтогазмережі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (40030, м. Суми, вул. Бєлінського, 2, код 36799529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДІОРВІНА (40030, м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 71, код 36334328) 113 378 грн. 98 коп. основного боргу, 1133 грн. 78 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

Повне рішення cкладено 27.09.2010р.

Суддя Резніченко Олена Юріївна