Рішення № 46759266, 15.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2015 справа № 908/2992/15

Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Цакадзе М.А., розглянувши матеріали

за позовом - Приватного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», м. Краматорськ

про стягнення 157 728,00 грн.

за участю представників:

від позивача - Левадна Ю.Г. - довіреність від 16.05.2015р.,

від відповідача - Літвіненко О.В. - довіреність від 06.04.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Предметом заявленого позову є стягнення з відповідача 157 728,00 грн., яка складається із 20 352,00грн. штрафу за порушення строків поставки і 137 376,00грн. неустойки за порушення строків поставки.

В підтвердження вимог посилається на п.7.2 договору № АМК-107-2014-пст від 15.01.2014р., специфікації № 2, № 3 до нього, накладну № Н15-01/02 від 13.01.2015р., по якій отримана продукція і витяги з банківських рахунків як доказ оплати.

14.07.2015р. позивачем надано письмове пояснення щодо нарахування неустойки і додано як приклад - постанову Верховного суду України від 27квітня 2012року.

Відповідач надіслав суду відзив на позов, в якому заперечує проти нарахованої неустойки, посилаючись на наступне: підтверджує факт прострочки виконання поставки по специфікації №2, яка мала були здійснена до 28.05.2014р. і по специфікації №3, яка мала бути здійснена до 09.05.2014р. Несвоєчасне виконання зобов»язань пов»язано з бойовими діями у м.Краматорську, які почалися у квітні 2014р., про що свідчить висновок Донецької торгово-промислової палати № 2275/12.12-03 від 27.08.2014р. Після закінчення форс-мажорних обставин ТОВ «КЗЕМ» 14.07.2015р. поновив роботу, про що позивач був проінформований листом № 192 від 23.07.2014р. Після проведеної сторонами технічної наради, були погоджені нові строки виготовлення обладнання. 13.01.15р. відповідача виконав свої зобов»язання по специфікації № 2. Крім цього, позивач просив листом № 078/73/3 від 13.01.15р. провести взаємозалік розрахунків наступним чином: передоплату в розмірі 30% за виговлення веців у розмірі 25 056,00грн. зарахувати в рахунок часткової 70% доплати за виготовлені шестерні та передоплату 50% виконану за виготовлення підшипників зарахувати в рахунок 70%, що залишилися за шестерні. Відповідач погодився з цією пропозицією і дав згоду на взаємозалік листом № 23 від 06.02.15р. Додатково 08.07.2015р. відповідач надав докази неможливості виконувати договірні зобов»язання з причин озброєного нападу на території заводу, про що свідчить вирок Краматорського міського суду і цей факт привів до припинення роботи підприємства, що підтверджується наказом директора № 74 від 01.07.2014р.

Проаналізувавши надані сторонами документи та, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного спору є стягнення неустойки за порушення строків поставки.

Загальні умови виконання зобов»язань викладене у ст.526 Цивільного кодексу України (в подальшому - ЦК), зокрема, ст.664 ЦК визначає момент виконання продавцем обов»язку передати товар. Якщо договором встановлено обов»язок продавця доставити товар, моментом виконання зобов»язання передати товар є момент вручення товару покупцеві.

За договором поставки № АМК-107-2014-пст від 15.01.14р. постачальник (відповідач) взяв на себе зобов»язання поставляти обладнання покупцю (позивачу) у строки, передбачені специфікаціями. Оскільки йдеться спір по строку поставки за специфікаціями № 2 і № 3, господарський суд аналізує ці специфікації не відступаючи від предмету спору та підстав.

За специфікацією № 2 від 05.02.2014р. відповідач зобов»язався поставити позивачу колесо зубчате ч.52969 в кількості 2 одиниць за ціною 45200,00грн. (без ПДВ) за такою умовою: після отримання 30% вартості обладнання як передоплати і 70% - в 3-х денний строк з дати отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Таким чином, сторони п.3 специфікації обумовили, що здійснюється платіж до отримання продукції, так як решта оплати (70% вартість продукції) проводиться тільки після повідомлення про готовність до відвантаження, а не передачі продукції покупцю. Строк поставки передбачений п.4 - 85днів з дня перерахування першої 30% передоплати.

Позивач повинен був перерахувати 30% від вартості обладнання, вказаного у специфікації №2 - 108 480,00грн., що становить 32544,00грн. Підтверджено факт перерахування цих коштів платіжним дорученням № 561 від 04.03.2014р.

Поставка за специфікацією № 2 мала відбутися до 28.05.2014р.

Факт поставки підтверджений накладною № Н15-01/02 від 13.01.2015р.

Факт прострочки поставки складає 230 календарних днів.

За специфікацією № 3 від 25.02.2014р. відповідач зобов»язався поставити позивачу шестерню в кількості 10 штук за ціною 5200,00грн. (без ПДВ) і венець зірочки в кількості 24 штуки за ціною однієї -2900,00грн. (без ПДВ) за такою умовою: після отримання 30% вартості обладнання як передоплати і 70% - в 5 банківських днів по факту виготовлення, яке направляється постачальником не пізніше 60 днів з дня отримання 30% оплати. Строк поставки передбачений п.4 - 70 днів після перерахування 30% передоплати.

Позивач повинен був перерахувати 30% від вартості обладнання за специфікацією № 3 - 145920,00грн., що становить 43776,60грн. Факт перерахування цих коштів підтверджений платіжним дорученням № 3990 від 28.02.2014р. в сумі 104040,00грн. Цей платіж був проведений за призначенням платежу « 30%п/о підшипник скольжения, шестерня согл.дог.АМК-107-2014-пст від 15.01.2014 в т.ч. НДС 17340,00» Тобто платіжним дорученням № 3990 від 28.02.2014р. перераховані кошти і за іншою специфікацією, яка не є підставою позову.

Поставка за специфікацією № 3 мала відбутися до 09.05.2014р.

Поставка за цією специфікацією не відбулася.

Факт прострочки поставки складає на період 17.04.2015р. - 344 календарних днів.

На даний час діючими правовими нормами, які регулюють правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій, є приписи статей 230-234,343 Господарського кодексу України ( в подальшому за текстом - ГК ). Так, згідно зі ст.230 ГК штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Положеннями ст.231 ГК визначено розмірі штрафних санкцій, а саме в ній серед інших положень вказано, що законом щодо окремих видів зобов2язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошові сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Неустойка є одним із способів забезпечення виконання обов»язання. Відповідно до ст.549 ЦК неустойка (пеня, штраф) - це певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов»язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов»язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов»язання. Встановлено п.2 ст.551 ЦК, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором. Законодавством, зокрема, п.4 ст.231 допускається нарахування штрафних санкцій як в процентному (чи кратному) розмірі від суми всього зобов»язання або невиконаної частини; в конкретній грошової сумі; в процентному розмірі від суми неналежного виконаного зобов»язання чи в розмірі вартості предмету зобов»язань; в процентому розмірі від суми невиконаного зобов»язання (його частини) за кожен день прострочки з використанням річної чи денної процентної ставки тощо.

Пункт 7.2 договору № АМК-107-2014-пст від 15.01.2014р. передбачає за порушення строків поставки товару чи недопоставку штраф в розмірі 8% від вартості поставленого або непоставленого товару. При цьому, якщо строки поставки порушені постачальником більше за 15 календарних днів, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочки, починаючи з дня прострочки.

Таким чином, покупець (позивач) вправі вибрати на свій розсуд вид і розмір передбаченої договором альтернативної неустойки за порушення строків поставки товару по специфікаціям.

З тексту позовної заяви і розрахунку заявленої до стягнення суми, вбачається, що позивач застосував до відповідача за прострочку виконання зобов»язання по поставці товару і штраф в розмірі 8% вартості непоставленого товару за специфікаціями № 2 і № 3, і неустойку в розмірі 3% вартості непоставленого товару за цими же специфікаціями.

Господарський суд враховує, що позивачем в розрахунку заявленої до стягнення суми неустойка нарахована за 230 днів (по специфікації № 2) і за 344 дня (по специфікації № 3), тобто за порушення постачальником строку поставки більше за 15 календарних днів. А тому і застосовувати розмір неустойки він повинен в розмірі 0,3% від вартості непоставленого і недопоставленого товару за кожен день прострочки, починаючи з дня прострочки як передбачено умовами договору.

Для нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання господарського зобов»язання встановлений п.6 ст.232 ГК строк в шість місяців з дня, коли зобов»язання повинно бути виконано. При цьому таке нарахування проводиться в межах строку позовної давності в один рік. передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приймаючи до уваги доведений факт прострочки виконання постачальником товару більш за 15 календарних днів, господарський суд вважає законними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 137 376,00 грн. неустойки з урахуванням строків позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК.

Приймаючи до уваги доведеність вимог позивача частково, на сторони покладаються судові витрати пропорційно стягнутої суми.

На підставі ст.ст.49,82,84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», м. Краматорськ 157 728,00 грн. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», м. Краматорськ на користь Приватного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» м.Алчевськ 137 376,00 грн. неустойки, 2747,52грн. судового збору.

В решті заявленого позову відмовити за недоведеністю.

Суддя С.Ю. Гринько