Ухвала суду № 46752500, 15.07.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №1-кс/263/3668/2015

Справа № 263/8186/15-к

У Х В А Л А

15 липня 2015 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Скрипниченко Т.І., при секретарі Чертовій О.С., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС-А» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.06.2015 року по кримінальному провадженню (справа №263/6201/15-к, провадження №1-кс/263/2630/2015) № 12015050000000304 від 17.04.2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС-А» звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015050000000304 від 17.04.2015 року. Клопотання обґрунтував тим, що органу досудового розслідування надані всі можливі та необхідні документи. Директора та бухгалтера підприємства допитано у якості свідків з приводу взаємовідносин з ТОВ «ТД Атлантис» Нікому з представників підприємства підозру не висунуто та ТОВ «Максимус-А». Ніякого відношення ТОВ «МАКСИМУС-А» до фінансування тероризму не має. В теперішній час блокування рахунків підприємства перешкоджає веденню господарської діяльності.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, подав клопотання до суду про розгляд клопотання за його відсутністю.

Прокурор у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про день та час слухання клопотання. Неявка у судове засідання належним чином повідомленого прокурора не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.06.2015 р. у справі №263/6201/15-к (провадження № 1-кс/263/2630/2015) накладено арешт на рахунок ТОВ «МАКСИМУС-А» (ЄДРПОУ 35587875), а саме: № 26006014161401, відкритий у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346) в рамках кримінального провадження № 1201505000000304 від 17.04.2015 року за ознаками ч.2 ст. 258-5 КК України.

Арешт майна, відповідно до п. 7 ст. 131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зі ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зі ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.06.2015р. слідчим суддею не встановлено розмір коштів, які перебували станом на дату постановлення ухвал на банківському рахунку ТОВ «МАКСИМУС-А», чим порушився принцип співмірності та розумності, що передбачено п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, що в свою чергу призвело до порушення ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, які регулюють право власності та захист права власності державою та ст. 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11.09.1997 року, та яка зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру визначені ст. 96-3 КК України. Разом з тим, кваліфікація злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, не віднесена до підстав застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Частиною 2 ст.258-5 КК України передбачає відповідальність за фінансування тероризму, тобто дії, вчиненні з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста або терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди і карається позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк трьох років та з конфіскацією майна.

Тобто, суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України є фізична особа, яка несе відповідальність, як у вигляді позбавлення волі, так і своїм майном.

При цьому певна особа, яка нібито вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 258-5 КК України, не встановлена, та на момент розгляду клопотань слідчого про накладення арешту та по теперішній час, посадовим особам або іншим особам, які пов'язані трудовою або цивільною угодою з товариством, не повідомлено про підозру.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання заявника необхідно задовольнити та скасувати арешт, накладений вищевказаною ухвалою слідчого судді, оскільки не встановлена наявність належних підстав для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення посадовими особами ТОВ «МАКСИМУС-А» кримінального правопорушення; не встановлено наявності цивільного позову, співмірність обмеження права власності; розглянули клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладено арешт на майно юридичної особи, посадові особи якої не є підозрюваними у кримінальному провадженні.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11.09.1997 року, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС-А» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.06.2015 року по кримінальному провадженню № 12015050000000304 від 17.04.2015 року - задовольнити.

Скасувати арешт майна: на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС-А» (код ЄДРПОУ 35587875), що знаходяться на рахунку №26006014161401 відкритого у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві (МФО 300346), накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного судом. Маріуполя від 0 8 червня 2015 року по справі № 263/6201/15-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.І. Скрипниченко