Постанова № 4675081, 28.08.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"28" серпня 2009 р.                                                                       № 2а- 39313/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н.М.,

за участю: представника позивача -Бевзюк О. О., що діє на підставі доручення від 22. 06. 2009 року за № 34 представника відповідача -Караульна Ю.Л., що діє на підставі довіреності від 03.02.09 р. за № 1267/710-017 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконний двір ТМ» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень , ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009р. № 0002012302/0, винесене Київською ДПІ м. Харкова, в частині донарахування податку на прибуток в сумі 100721, 00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009р. № 0002022302/0, винесене Київською ДПІ м. Харкова, повністю.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснила, що укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Віконний двір ТМ» (далі – ТОВ «Віконний двір ТМ») правочини спрямовані на організацію господарської діяльності, мали на меті та фактично призвели до отримання прибутку, були укладені з правоздатними особами, фактично виконані належним чином, понесені за такими правочинами витрати підтверджені належно оформленими первинними документами, самі правочини за своєю суттю та змістом прав та обов’язків сторін вимогам закону не суперечать.

Представник відповідача, ДПІ у Київському районі міста Харкова, проти уточненого позову заперечував в повному обсязі, в обґрунтування своїх доводів посилався на наступне. Відповідно до податкового повідомлення – рішення № 0002012302/0, позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 146242,00 грн., в т.ч. 107821,00 грн. - основний платіж та 38421,00 грн. – штрафні санкції. На підставі наданих на перевірку документів встановлено наявність правовідносин ТОВ ‘’Віконний двір ТМ» з контрагентами, а саме укладання договорів про надання послуг з ТОВ «Діонат», ТОВ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Будоптінженер», ТОВ «Електропромбуд». Враховуючи інформацію, отриману від ОДПС, на час проведення перевірки неможливо було підтвердити зв’язок з господарською діяльністю сум витрат щодо послуг та поставки товарів, виконаних контрагентами, вартість яких була задекларована ТОВ «Віконний двір ТМ» у складі скоригованих валових витрат. Таким чином, перевіркою правильності визначення валових витрат в порушення п.5.1, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5 з урах. П.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, встановлено завищення підприємством у складі скоригованих валових витрат за перевіряємий період, що призвело до заниження ТОВ «Віконний двір ТМ» податку на прибуток у сумі 100721 грн.

          Відповідно до повідомлення – рішення № 0002022302/0, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 159804,00 гри., в т.ч. 106536,00 грн. основний платіж та 53268,00 грн. – штрафні санкції. На підставі наданих на перевірку документів встановлені взаємовідносини ТОВ «Віконний двір ТМ» з контрагентами. Враховуючи отриману інформацію від ОДПС, станом на 21.05.2009 р. не має можливості підтвердити зв’язок з господарською діяльністю та суми податку на додану вартість, віднесених ТОВ «Віконний двір ТМ» у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з: ТОВ Компанія Онікс ЛТД», ТОВ «Схід – профбуд», ТОВ «Буд – монтажсервіс», ТОВ «Будоптінженер», ТОВ «Електропромбуд». Зробити висновок щодо правильності формування валових витрат ТОВ «Віконний двір ТМ» не має можливості, тому що посадовими особами підприємства не надано пояснень та їх документальних підтверджень щодо відображення сум податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали вимоги кожної із сторін відповідно, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віконний двір ТМ» пройшло процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі за номером – 34757817, а отже набуло прав юридичної особи. Як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) ТОВ «Віконний двір ТМ» перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Зазначений податковий орган з 21.04.2009р. по 14.05.2009р. здійснив планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 12.01.2007р. по 31.12.2009 р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 (а. с. 14-52 том. 1).

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток слугували викладені в названому акті перевірки висновки відповідача про неможливість підтвердити зв’язок з господарською діяльністю позивача тих витрат, які були понесені ним за правочином з ТОВ «Діонат», оскільки за інформацією ДПІ у Печерському районі м. Києва проведення зустрічної перевірки даного платника не є можливим; за правочином з ТОВ «Буд-монтажсервіс», оскільки не проведена документальна перевірка даного платника податків; за правочином з ТОВ «Будоптінженер», оскільки фактично немає змоги здійснити перевірку його діяльності; за правочином з ТОВ «Електро-промбуд», оскільки документальна перевірка даного платника податків не проведена. У зв’язку з неможливістю підтвердити зв’язок з господарською діяльністю позивача тих витрат, які були здійснені у взаємовідносинах з переліченими особами, Відповідачем в акті від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 констатовано порушення ТОВ «Віконний двір ТМ» вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також вивченням змісту акту від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 судом з’ясовано, що фактичною підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість слугували наведені у названому акті висновки про неможливість підтвердити зв’язок з господарською діяльністю суми ПДВ в розмірі 17686,18 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Компанія Онікс ЛТД», суми ПДВ в розмірі 12000,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Схід - Профбуд», суми ПДВ в розмірі 26335,58 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Діонат»; суми ПДВ в розмірі 39770,67 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Буд-монтажсервіс»; суми ПДВ в розмірі 6067,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Будоптінженер»; суми ПДВ в розмірі 8405,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Електро-промбуд». Висновок про неможливість підтвердити зв’язок з господарською діяльністю сум податку на додану вартість мотивований Відповідачем неможливістю проведення перевірок діяльності контрагентів Позивача. Керуючись саме цим мотивом, Відповідач зазначив в акті від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 про порушення Позивачем вимог п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вирішуючи спір по справі, суд виходить з того, що в силу п. п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норм Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459), норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758), правова специфіка податкових повідомлень рішень (рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій) як актів органів державної податкової служби України (правових актів індивідуальної дії) полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні або рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а мотиви його винесення (тобто обставини, яким керувався суб’єкт владних повноважень) – у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії.

За таких обставин, перевірка законності податкового повідомлення – рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на приписи ч.3 ст.2 КАС України полягає, в тому числі, і у визначенні достатності тих обставин, які наведені у відповідному акті перевірки, для обґрунтованого (слід розуміти юридично та фактично вірного) висновку про наявність в діях особи порушення конкретно визначеного положення чинного законодавства.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку Відповідача про порушення ТОВ «Віконний двір ТМ» вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під власною господарською діяльністю згідно з п.1.32 ст.1 згаданого закону розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Наявні в матеріалах справи копії правочинів: договір підряду на монтажні роботи від 29.01.08 з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 55-56 том. 1), договір №2 підряду на монтажні роботи від 12.05.2008р. з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 57-60 том. 1), договір №3 підряду на монтажні роботи від 09.06.2008р. з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 61-64 том. 1), договір підряду на монтажні роботи від 18.06.2008р. з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 65-68 том. 1), договір №20/06-08 підряду та технічного обслуговування і ремонту обладнання від 20.06.2008р. з ТОВ «Електро-промбуд» (а. с. 69-74 том. 1), договір купівлі-продажу від 25.07.2008р. з ТОВ «Будоптінженер» (а. с. 72-74, том. 1), договір доручення №1П від 10.04.2007р. з ТОВ «Діонат» та додаткова угода до договору доручення №1П від 10.04.2007р. (а. с. 142-145, том 1), договір №21Б підряду на ремонтно-будівельні роботи від 05.08.2008р. з ТОВ «Компанія Онікс ЛТД» (а. с. 75-76, том 1), договір №03/09-08 підряду на технічне обслуговування і ремонт обладнання від 03.09.2008р. з ТОВ «Електро-промбуд» (а. с. 77-79, том 1), договір №6 підряду на монтажні роботи від 04.09.2008р. з ТОВ «Будмонтажсервіс» (а. с. 80-83, том 1), договір №7 підряду на монтажні роботи від 02.10.2008р. з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 84-87, том 1), договір №8 підряду на монтажні роботи від 31.10.2008р. з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 88-91, том 1), договір №9 підряду на монтажні роботи від 38.11.2008р. з ТОВ «Буд-монтажсервіс» (а. с. 92-95, том 1), договір купівлі-продажу №24/12/08 від 24.12.2008р. з ТОВ «Схід-Профбуд» (а. с. 96-97, том 1), договір купівлі-продажу товару від 17.12.2007р. з ТОВ «Діонат» (а. с. 98-99, том 1), вказують на те, що з боку контрагентів ці правочини були підписані особами, які згідно з даними Єдиного державного реєстру наділені повноваженнями на вчинення юридично значимих дій без довіреності. На момент укладання та виконання перелічених правочинів контрагенти Позивача значились за даними Єдиного державного реєстру як юридичні особи, а відтак, були повноважними суб’єктами права щодо укладання правочинів. Зазначений в перелічених правочинах предмет, зміст прав та обов’язків їх сторін не дає підстав для висновку про їх нікчемність. Інших підстав для висновку про наявність взаємоузгоджених зловмисних дій сторін указаних правочинів, які б мали на меті порушення інтересів держави та суспільства, судом в матеріалах справи не знайдено, сторонами по справі про наявність таких підстав перед судом не заявлено, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено.

Крім того, суд окремо відзначає, що при винесенні спірних податкових повідомлень – рішень і сам Відповідач не виходив з того, що ці правочини є нікчемними. За даними акту від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 діяльність Позивача протягом перевіреного періоду не мала збиткового характеру, ця обставина сторонами по справі не оспорюється, і тому на підставі ч.3 ст.72 КАС України визнається судом такою, що не потребує доказування. За відсутності встановленого актом перевірки та підтвердженого належними доказами факту збитковості господарської діяльності Позивача, відповідності змісту укладених ним правочинів вимогам закону та відсутності підстав для визнання їх нікчемними, суд доходить висновку про помилковість ствердження ДПІ у Київському районі міста Харкова щодо порушення ТОВ «Віконний двір ТМ» п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також суд відзначає помилковість твердження Позивача про порушення ТОВ «Віконний двір ТМ» вимог п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як приписами вказаної норми закону платник податку, який сплатив суму авансових внесків, нарахованих на дивіденди та прирівняні до них платежі, не зобов’язаний збільшувати на їх розмір суму податку на прибуток.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов’язку стосовно податкового повідомлення – рішення від 02.06.2009р. №0002012302/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 146242,00 грн. (основний платіж – 107821,00 грн., штраф – 38421,00 грн.) не виконано, через що воно підлягає скасуванню в цілому.

Однак, суд враховує заявлені Позивачем вимоги і з огляду на приписи ч.2 ст.11 КАС України визнає податкове повідомлення – рішення від 02.06.2009р. №0002012302/0 таким, що підлягає скасуванню лише частково, а саме: в загальній сумі 135592,00 грн.. (основний платіж - 100721,00 грн., штраф - 34871,00 грн.).

Досліджуючи зібрані по справі докази, суд зауважує, що контрагенти Позивача, а саме: ТОВ «Схід-Профбуд» (свідоцтво платника ПДВ №00141045) (а. с. 120, том 1), ТОВ «Електро-промбуд» (свідоцтво платника ПДВ №100052725) (а. с. 121, том 1), ТОВ «Буд-монтажсервіс» (свідоцтво платника ПДВ №100051046, №100148194) (а. с. 122-123, том 1), ТОВ «Компанія Онікс ЛТД» (свідоцтво платника ПДВ № 100191625) (а. с. 108, том 2), ТОВ «Діонат» (свідоцтво платника ПДВ № 100018970) (а. с. 141, том 1), ТОВ «Буд-монтажсервіс» (свідоцтво платника ПДВ № 100051046, 100148194 (а. с. 109, 110 том 2), у встановленому Законом України «Про податок на додану вартість» порядку були зареєстровані платниками ПДВ, про що отримали відповідні свідоцтва. Доказів анулювання цих свідоцтв до укладання та виконання відповідних правочинів Відповідач не надав. Отже, на момент виписування за цими правочинами податкових накладних означені особи мали правовий статус платників податку на додану вартість і цілком правомірно складали та видавали Позивачу податкові накладні. Недоліків в оформленні отриманих від цих платників податків податкових накладних Відповідач не встановив, в акті від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 таких недоліків не відобразив. Обґрунтування висновку про порушення Позивачем вимог п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» лише неможливістю проведення перевірок діяльності його контрагентів в силу ч.3 ст.2 КАС України є помилковим, так як ані Закон України «Про податок на додану вартість», ані положення іншого законодавчого акту не містять такої підстави для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що всі взаємовідносини за правочинами ТОВ «Віконний двір ТМ» з контрагентами мають реальний товарний характер та ділову мету, що підтверджується податковими накладними (а. с. 103-119, том 1), видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей (а. с. 195-205, 207-223, 227-250, том 1, а. с. 1-107, том 2), актами виконаних робіт (а. с. 224-226, том 1, а. с. 147-149 том 2) та звітом повіреного (ТОВ «Діонат») перед ТОВ «Віконний двір ТМ» про надання послуг (виконаних роботах) до договору № 1/П від 10. 04. 2007 року (а. с. 146-152).

За таких обставин, суд доходить висновку, що вказане в акті від 21.05.2009р. №3468/23-506/34757817 твердження про порушення ТОВ «Віконний двір ТМ» вимог п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при розгляді судом справи не знайшло свого підтвердження. Тому податкове повідомлення – рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 02.06.2009р. №0002022302/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 159804,00 грн. (основний платіж – 106536,00 грн., штраф – 53268,00 грн.), підлягає скасуванню в цілому.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст.1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». ст.ст. 11, 12, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариство з обмежаною відповідальністю "Віконний двір ТМ" до Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова про про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009р. № 0002012302/0, винесене Київською ДПІ м. Харкова, в частині донарахування податку на прибуток в сумі 100721, 00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009р. № 0002022302/0, винесене Київською ДПІ м. Харкова, повністю.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконний двір ТМ» (ідентифікаційний код 34757817, юридична адреса: вул.. Ак. Проскури, 1 корп. 86, м. Харків) витрати по сплаті державного мита в сумі 6,80 (шість грн. 80 коп.) грн.

          4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2009 року

Суддя                                                                                                     Тацій Л.В.