Постанова № 4674671, 23.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2009 р.                                                                                 Справа №2-а- 680/08/2070

                                                                                Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача –Максічка Д.О., представника відповідача - Тамошюнаса А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс»(в подальшому - ТОВ «Спецсервіс») до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (в подальшому - ДПІ у Червонозаводсбкому районі м. Харкова), Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Спецсервіс»звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 00000222320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 1184786 гривень 00 копійок; про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 184786 гривень 00 копійок, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ТОВ «Спецсервіс»згідно з законом має статус юридичної особи , включено до Єдиного державного реєстру під номером 31559294 , як платник податків (в тому числі і ПДВ знаходиться на обліку в ДПІ по Червонозаводському району міста Харкова .

За наслідками господарської діяльності за вересень 2003 року ТОВ «Спецсервіс»подало до ДПІ по Червонозаводськом району міста Харкова декларацію з ПДВ, де зазначило від'ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 184786, 00 грн.

Працівниками суб'єкта владних повноважень - ДПІ по Червонозаводському району міста Харкові була проведена перевірка діяльності ТОВ «Спецсервіс »і складено акт від 28 грудня 2003 року № 1144/232/31559294 .

За висновками вказаного акту ДПІ підтвердила заявлену до відшкодування суму ПДВ в сумі 184 786, 00 гривень .

Відповідність закону заявленої ТОВ «Спецсервіс »до відшкодування суми ПДВ підтверджена і довідкою ДПІ у Печерському районі міста Києва від 23 вересня 2004 року № 924/23-1015. Зазначеною довідкою також підтверджено здійснення ТОВ «Спецсервіс»повного розрахунку за отриманий товар, тобто встановлено факт надмірної сплати ПДВ.

Однак, в порушення вимог Закону України «Про ПДВ»ДПІ по Червонозаводському району міста Харкова не здійснила визначених вказаним законом дій по відшкодуванню ТОВ «Спецсервіс »суми податку на додану вартість в розмірі 184 786, 00 гривень.

Натомість, 19 січня 2007 р. за №146/231/31559294 ДПІ по Червонозаводському районі міста Харкова було складено акт невиїзної документальної перевірки з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету суми податку на додану вартість за період з 01 вересня 2003 р. по 30 вересня 2003 р. Зазначеним актом встановлено порушення ТОВ «Спецсервіс »вимог пункту 1 . 8 статті 1 , підпункту 7.4.1 пункту 7 . 4 статті 7 , підпункту 7.7. 10 пункту 7 . 7 статті 7 Закону України «Про ПДВ». На підставі акту №146/231/31559294 ДПІ по Червонозаводському районі міста Харкова 19 січня 2007 року було винесено податкове повідомлення - рішення №00000222320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 184 786 , 00 гривень .

ТОВ «Спецсервіс »рахує податкове повідомлення - рішення №00000222320/0 незаконним, бо воно винесено всупереч Закону України «Про ПДВ», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

По-перше, порядок проведення органами державної податкової служби перевірок з питань правильності обчислення податків визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні ».

Жодна норма вказаного закону не наділяє посадових осіб податкових інспекцій правом проводити перевірки на підставі службових посвідчень , як це було зроблено працівниками ДПІ по Червонозаводському району міста

Харкова.

Таким чином , невиїзна перевірка ТОВ «Спецсервіс »проведена ДПІ з порушеннями частини 2 статті 19 Конституції України , якою визначено що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки при здійсненні перевірки ДПІ по Червонозаводському району міста Харкова діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами , то висновки такої перевірки не мають ніякого значення .

По - друге, висновки незаконно проведеної перевірки є помилковими. При здійсненні діяльності в вересні 2003 року ТОВ «Спецсервіс»не порушувало вимог пункту 1 . 8 статті 1 та підпункту 7,4.1 пункту 7 . 4 статті 7 , підпункту 7.7.10 пункту 7 . 7 статті 7 Закону України «Про ПДВ».

Так, податковий кредит був сформований ТОВ «Спецсервіс»на підставі отриманих податкових накладних , які повністю відповідають вимогам Закону України «Про ПДВ ».

Здійснення ТОВ «Спецсервіс»розрахунків підтверджено актом ДПІ по Червонозаводському районі міста Харкова від 26 грудня 2003 р. № 1144/232/31559294 (абзац 3 стор . 12 акту ) та довідкою ДПІ у Печерському районі міста Києва від 23 вересня 2004 р. № 924/23-1015 .

Відомості вказаних документів ніким не спростовані, зазначені документи не відкликались .

Порушень в діяльності контрагента ТОВ «Спецсервіс»- Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант»податковими органами не виявлено. З ПП «Інтеграл - Сервіс»ТОВ «Спецсервіс »ніяких правових взаємовідносин не мало. Тому покладання на ТОВ «Спецсервіс»відповідальності за діяльність інших осіб, з якими ТОВ «Спецсервіс»взагалі не мало ніяких правових взаємовідносин суперечить закону.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку , що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України .

Платники податку , визначені у підпункті" а " , " в " , " г" , " д " підпункту 10.1 статті 10 Закону України «Про ПДВ », відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону ( підпункт 10.2 статті 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного , сама по собі несплата податку навіть продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування .

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця (в даному випадку - ТОВ «Спецсервіс») при несплаті цього податку особою, з якою взагалі були відсутні будь - які правові відносини - ПП «Інтеграл - Сервіс», оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій .

Окрім того, ДПІ по Червонозаводському району міста Харкова не враховано , що в силу положень Закону України «Про ПДВ»податок на додану вартість є непрямим податком, який включається продавцем до ціни товару (роботи, послуги) і за встановленими вказаним Законом правилами перераховується продавцем до бюджету за результатами звітного податкового періоду. Сплата ПДВ на користь особи , яка зобов'язана його нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету (т . б . на користь продавця) припиняє податкові зобов'язання покупця товару (роботи , послуги) за цими правовідносинами перед бюджетом. Тому сплата покупцем товару (роботи , послуги) ПДВ на користь контрагента за правовідносинами звільняє покупця від будь-яких претензій з боку держави , оскільки він не має жодних важелів впливу на правову поведінку контрагента в сфері податкових відносин .

Оскільки ТОВ «Спецсервіс»вимог пункту 1 . 8 статті 1 та підпункту 7.4.1 пункту 7 . 4 статті 7 , підпункту 7.7. 10 пункту 7 . 7 статті 7 Закону України «Про ПДВ»не порушувало, то відсутні правові підстави для притягнення ТОВ «Спецсервіс»до відповідальності за дії інших осіб , так як згідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому , станом на вересень 2003 року положень підпункту 7.7.10 пункту 7 . 7 статті 7 Закону України «Про ПДВ»взагалі не існувало, а тому їх порушення ТОВ «Спецсервіс»було неможливим .

По - друге, податкове повідомлення - рішення №00000222320/0 було винесено ДПІ по Червонозаводському районі міста Харкова в день складання акту №146/231/31559294, тобто без врахування заперечень ТОВ «Спецсервіс» на акт перевірки 19 січня 2007 року за №146/231/31559294 , що є порушенням вимог частини 6 статті 19 Господарського кодексу України стосовно дотримання об'єктивності та неупередженості при здійсненні перевірок .

По - третє, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином , граничним строком подачі декларації з ПДВ за вересень 2003 року є 20 жовтня 2003 року .

Згідно до підпункту 15.1.1 пункту 15 .1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами »

за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкову декларацію з ПДВ за вересень 2003 року було подано ТОВ «Спецсервіс »у порядку та строки , встановлені Законом України «Про ПДВ ». Ніяких порушень з цього приводу ДПІ по Червонозаводському району міста Харкова встановлено не було. Скоєння злочину посадовими особами ТОВ «Спецсервіс »щодо умисного ухилення від сплати податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2003 року судом не встановлювалось .

Отже, податкове зобов'язання з ПДВ за вересень 2003 року могло бути самостійно визначено ДПІ по Червонозаводському району міста Харкова до 20 жовтня 2006 року.

Податкове повідомлення - рішення №00000222320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 184 786 , 00 гривень було винесено ДПІ у Червонозаводському району міста Харкова 19 січня 2007 року , що суперечить підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Право ТОВ «Спецсервіс »на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість виникло за результатами здійснення господарської діяльності у вересні 2003 року.

ДПІ по Червонозаводському районі міста Харкова неправомірно, в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не здійснила передбачених вказаним законом дій по відшкодуванню товариству суми бюджетного відшкодування з ПДВ .

Більше того, 19 січня 2007 року ДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення №00000222320/0 , яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 184 786 , 00 гривень .

Таким чином, з 19 січня 2007 р. право товариства на отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2003 року було порушено , так як до вказаної дати зазначена сума обліковувалась за даними картки особового рахунку ТОВ «Спецсервіс »з ПДВ як сума переплати товариства у розрахунках з державою за податком на додану вартість .

Після винесення ДПІ податкового повідомлення - рішення №00000222320/0 сума бюджетного відшкодування за вересень 2003 року була виключена з картки особового рахунку з ПДВ, що порушило існуюче право товариства на отримання зазначеної суми бюджетного відшкодування .

Нормами Закону України «Про ПДВ»не передбачено зміни правового статусу грошової суми, що виникла за правилами зазначеного закону як сума бюджетного відшкодування.

Отже, сума в розмірі бюджетного відшкодування –184786, 00 гривень підлягає відшкодуванню ТОВ «Спецсервіс»саме як сума бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2003 року.

Відповідач Головне Управління Державного казначейства України у Харківській області свого представника у судове засідання свого представника не направив, надав заяву з проханням проводити розгляд справи за відсутністю представника відповідача та повідомив, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав письмові заперечення проти адміністративного позову, додатково пояснивши суду наступне.

П. 1.13 акту перевірки №1144/232/31559294 від 26.12.2003 р. вказано про направлені листи запити на проведення зустрічних перевірок до відповідних ДПІ та передбачено, що у разі отримання матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, яке перевіряється, буде складено додатковий акт до даного акту перевірки або керівником ДПІ будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

В ході планової перевірки для підтвердження складу податкового кредиту ТОВ "Спецсервіс" за основними постачальниками за вересень 2003 р., були направлені запити на проведення зустрічних перевірок.

За результатами зустрічних перевірок сума податкового кредиту позивача повністю підтверджена не була.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України від 03.04.1997 р. №168/ВР-97 "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках зазначених цим законом.

Наявність податкового кредиту по ПДВ не тотожні поняття з безумовним відшкодуванням ПДВ з держбюджету, оскільки п.7.4.1. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 р. №І68/ВР-97 «Про податок на додану вартість»- передбачає крім наявності, належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником ПДВ. ще й таку обов’язкову підставу як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно з приписами п.7.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/ВР-97 «Про податок на додану вартість»- суми ПДВ зараховуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим законом.

Тобто, законодавством чітко передбачено, що однією з обов’язкових підстав для включення сум податкового кредиту по ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету У країни.

Висновок про те, що відшкодування підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суть поняття податку, його основної функції-формування доходів державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України) а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України «Про податок на додану вартість» - зобов’язана здійснювати утримання до бюджету податку, то сплачується покупцем (п.1.3. ст. 1 Закону України Про ПДВ).

Тобто, як видно з системного аналізу вищезазначених норм, Закон України «Про податок на додану вартість»встановлений прямий взаємзв,язок між сплатою, надходженням до нерозривно пов’язані між собою: сплату податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту по ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону України «Про податок на додану вартість»- право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку ціні товару.

Крім того, 26 жовтня 2006 р. актом № 124 позивачем було анульоване свідоцтво платника ПДВ на підставі п.п.г) п.9.8. ст.9 Закону України «Про ПДВ» особа зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податкових розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання. Тобто не має оподатковуваних поставок з грудня 2004 р.

Вказаний пункт Закону також передбачає, що у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов’язаним погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми подачку, чи ні.

Також щодо стягнення з бюджету суми невідшкодованого ПДВ, ДПІ зазначив, що у позивача сплинули строки позовної давності зі зверненням до суду про захист порушених прав та свобод як відповідно до ст.99 КАС України, яким встановлено річний строк звернення так і згідно загального трирічного строку позовної давності, встановленого ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.

ТОВ «Спецсервіс»має статус юридичної особи включено до Єдиного державного реєстру під номером 31559294, як платник податків, згідно довідки № 8918 ЄДРПОУ, та знаходиться на обліку в ДПІ Червонозаводського району м. Харкова.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Спецсервіс»подало податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2003 року, де зазначено від'ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 184786, 00 грн. Зазначену декларацію ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова отримало, згідно вхідного штампу № 44811 20 жовтня 2003 р. на Декларації з податку на додану вартість.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова за № 1144/232/31559294 від 26 грудня 2003 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Спецсервіс»за період з 01 жовтня 2002 р. по 01 жовтня 2003 р., відшкодуванню з державного бюджету підлягає 184 786, 00 грн. за вересень 2003 р.

Згідно акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Спецсеріс»з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум полатку на додану вартість з а період з 01 вересня 2003 р. по 30 вересня 2003 р. № 146/231/31559294 від 19 січня 2007 р., встановлено, що на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 та п.п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 р. на суму –184786, 00 грн. На підставі якого 19 січня 2007 року було винесено податкове повідомлення - рішення №00000222320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 року на 184 786 , 00 гривень .

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки давності застосовуються наступним чином за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

15.1.3. Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податку перебуває поза межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює чи є більшим за 180 днів.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення № 00000 222320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2003 р. на 184 786, 00 гривень було винесено 19 січня 2007 р., що порушує строки давності передбачені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2003 року, де зазначено від'ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 184786, 00 грн. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова отримало, згідно вхідного штампу № 44811, 20 жовтня 2003 р.

Суд приходить до висновку, що позовна вимога стосовно стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184786, 00 грн. необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Спецсервіс»подало податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2003 року, де зазначено від'ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 184786, 00 грн. Зазначену декларацію ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова отримало, згідно вхідного штампу № 44811, 20 жовтня 2003 р. на Декларації з податку на додану вартість.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова за № 1144/232/31559294 від 26 грудня 2003 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Спецсервіс»за період з 01 жовтня 2002 р. по 01 жовтня 2003 р., відшкодуванню з державного бюджету підлягає 184 786, 00 грн. за вересень 2003 р.

27 липня 2004 р. ухвалою Господарського суду Харківської області позовну заяву ТОВ «Спецсервіс»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про відшкодування податку на додану вартість, припинено за клопотанням позивача.

22 червня 2007 р. ухвалою Господарського суду Харківської області позовну заяву ТОВ «Спецсервіс»до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення –рішення, вимоги, стягнення 184786,00 грн. залишена без розгляду, у звзяку з повторною неявкою позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно із вимогами ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах річного строку звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду, є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений граничний строк для подання заяви на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів та річний строк звернення до адміністративного суду, оскільки оскаржуваний звітний податковий період - вересень 2003 р., а позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184786, 00 грн. 11 жовтня 2007 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 5, 7-14, 49, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс»до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, про стягнення коштів –задовольнити частково.

          Скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 00000222320/0 від 19 січня 2007 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 184786,00 гривень

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

          Постанову в повному обсязі виготовлено 28 квітня 2009 р.

          Суддя                                                                      О.В. Присяжнюк