Постанова № 46744239, 12.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/289/15 Головуючийупершійінстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч.1 ст. 173-2КУпАП Головуючийудругійінстанції: ОСОБА_2

КОПІЯ:

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю ОСОБА_3 та її адвоката-захисника ОСОБА_4, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючу, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2КУпАП та накладено адміністра тивне стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3, 02.04.2015 року близько 14:00 години, знаходячись за місцем свого мешкання м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 119-б/4, вчинила сварку зі своєю матірю ОСОБА_5, в ході якої висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, виганяла із квартири. За вказані дії ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_3, 14 травня 2015 року подала апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі. Викликати та допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який зможе підтвердити її алібі. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 подала клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови суду.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 вказує, що строк на оскарження постанови суду був пропущений з поважної причини, а саме в звязку з тим, що її належним чином не повідомили про час та дату судового засідання і про постанову суду першої інстанції їй стало відомо лише від співробітників Кіровського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на те, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права,а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому апелянт вказує, що відсутня подія адміністративного правопорушення, оскільки вона знаходилася за іншою адресою у гр. ОСОБА_6, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 А кв. 4. Крім того вказує, що заяву про злочин сфальсифіковано її матірю ОСОБА_5 в звязку з тим, що в неї з матірю неприязні відносини та вона хоче забрати в неї дитину.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та її захисник-адвокат ОСОБА_4 підтримали в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердили викладені в її обґрунтування доводи та просили апеляційну скаргу задовольнити. Крім того захисник-адвокат ОСОБА_4В вказував, що відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах поданої апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на її оскарження, дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, при цьому у задоволенні поданої апеляційної скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено апеляційним переглядом, зазначені вимоги закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 судом першої інстанції не були дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні докази як направлення ОСОБА_3, так і отримання нею судового виклику. Разом з тим, місцевий суд справу розглянув у відсутність ОСОБА_3, чим порушив її права, передбачені ст. 268 КУпАП. В матеріалах справи знаходиться супровідний лист про направлення на адресу ОСОБА_3 копії постанови суду відносно неї, однак, докази її отримання правопорушницею, в матеріалах справи також відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення і керуючись ст. 289 КУпАП, вважає необхідним задовольнити її клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що постанова суду першої інстанції являється незаконною та необґрунтованою є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 505246 від 02 квітня 2015 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 256 КУпАП. /а.с.1/.

З письмових поясненьХітрової К.Ф. також вбачається що 02.04.2015 року ОСОБА_3, яка є її дочкою, знаходилася в стані алкогольного спяніння, влаштувала сварку та висловлювала на її адресу нецензурною лайкою, виганяла з квартири /а.с.2/.

Аналогічні покази ОСОБА_5 дала при написанні протоколу усної заяви 02 квітня 2015 року/а.с. 3/.

Допитана в судовому засіданні апеляційного суду, свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює в центрі соціальної служби сімї та молоді. В день подій, прибувши на виклик за місцем проживання ОСОБА_3 побачила її в стані сильного алкогольного спяніння. Дійсно ОСОБА_3 висловлювалася нецензурною лайкою в бік своєї матері ОСОБА_5 та в бік працівників служб, які знаходилися в квартирі, матір виганяла з квартири. Крім того підтвердила, що з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлювалася та підписувала його, всі відомості щодо дати та часу подій були записані вірно.

Допитана в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок5 ОСОБА_8 дала аналогічні пояснення. Крім того надала суду апеляційної інстанції для перегляду відеозапис, який вона зняла в квартирі в день подій. З вказаного відеозапису судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 знаходилась в сильному алкогольному спяніння, ледь тримала себе на ногах та хотіла вирвати протокол про адміністративне правопорушення в працівника міліції.

Всі вищезазначені докази, досліджені як в суді першої так і апеляційної інстанції, підтверджують провину ОСОБА_3 та спростовують її доводи про те, що вона не знаходилася в день та час подій, тобто 02.04.2015 року біля 14.00 години, вдома.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги пояснення ОСОБА_6, який в суді апеляційної інстанції стверджував, що 02.04.2015 року з 12 до 22.00 годин ОСОБА_3 знаходилася за його місцем проживання та доглядала за ним, оскільки вони спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, який надала суду ОСОБА_8 для перегляду. Вказані покази свідка є помилковими, а тому суд апеляційної інстанції до них відноситься критично.

В апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів, які б ґрунтувалися на доказах, що містяться в матеріалах справи та давали б апеляційному суду підстави ставити під сумнів обставини справи, які правильно були встановлені судом першої інстанції.

При розгляді справи районним судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_2