Ухвала суду № 46741563, 17.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2015 р. м. Київ К/9991/2010/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Лантаго»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року

у справі № 2а-3214/11/2070

за позовом Приватного підприємства «Лантаго»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Лантаго» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001462301 від 28 лютого 2011 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6473,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року позов був задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001462301 від 28 лютого 2011 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 6473,00 грн., винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Лантаго» 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ПП «Лантаго», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Харківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - кафе, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 8а, та належить суб'єкту господарської діяльності - ПП «Лантаго», за результатами якої складений акт від 14 лютого 2011 року на бланку № 027515 (зареєстрований у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 15 лютого 2011 року за № 1043/20/40/23/35586269).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пунктів 9, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: не зберіганні фіскального звітного чека № 01715 в книзі обліку розрахункових операцій; у порушенні ведення господарською одиницею позивача обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 3236,50 грн. (на момент перевірки накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні не надані); невідповідності готівкових коштів на місці здійснення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, сума невідповідності склала 25,20 грн.

28 лютого 2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на вказаного підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001462301, яким згідно підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статіт 55 Податкового кодексу України, пунктами 1, 4 статті 17, статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ПП «Лантаго» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 6814,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без задоволення, а оспорюване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення, з урахуванням того, що ненадання накладних продавцем позивача у момент перевірки, спричинене зберіганням первинних бухгалтерських документів в бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за іншою адресою, не свідчить про неведення суб'єктом підприємницької діяльності обліку товарних запасів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що документи, які підтверджують оприбуткування товарних запасів, не було надано перевіряючим під час перевірки.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Як встановлено судом першої інстанції, місцем зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку є бухгалтерія підприємства, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Університетський, 1. У бармена-адміністратора, який був присутнім при проведенні перевірки у кафе, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 8а, була відсутня можливість надати відповідні первинні бухгалтерські документи.

При цьому, матеріали справи містять копії видаткових накладних, посвідчень якості до видаткової накладної, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, фіскальних чеків (арк. справи 29-42), які підтверджують факт оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей та ведення ним обліку товарних запасів.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 6473,00 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення рішення та наявність підстав для його скасування у зазначеній частині.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Лантаго» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна